ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2017 року Справа № 920/792/16
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів: Корсака В.А., Яценко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 920/792/16 Господарського суду Сумської області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Сумської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: від відповідача: ОСОБА_5 (дов. № 724 від 11.07.2016) Семеног В.В. (дов. № 3320/03.02.2017 від 28.12.2016)
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.10.2016 у справі № 920/792/16 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено; визнано укладеною додаткову угоду до договору земельної ділянки від 17.02.2006, укладеного між Сумською міською радою від імені територіальної громади м. Суми та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу за реєстровим № 322 та зареєстрованого у Сумському міському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2006 за № 040661200970 в наступній редакції:
Додаткова угода
до договору оренди земельної ділянки
м. Суми "___"___________2016 року
Сумська міська рада, від, імені територіальної громади м. Суми, що іменується в подальшому - Орендодавець, в особі міського голови міста Суми Лисенко Олександра Миколайовича, який діє у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР)
та постанови Сумської міської виборчої комісії Сумської області від 16 листопада 2015 року № 89 "Про підсумки голосування та результати виборів, обраного Сумського міського голову в єдиному одномандатному виборчому окрузі", з однієї сторони та фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), яка діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2, зареєстрованого Виконавчим комітетом Сумської міської ради 18.11.1996 року № 26320170000007489, що іменується в подальшому - Орендар, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, з іншої сторони, уклали цю додаткову угоду про наступне:
Сторони поновлюють договір оренди земельної ділянки від 17.02.2006 року, зареєстрований у Сумському міському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 27.04.2006 року за № 040661200970 на тих самих умовах, які були передбачені договором, та терміном до 21.12.2025 року.
ОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОРЕНДАР:
Сумська міська рада ОСОБА_4
м. Суми, м. Незалежності, 2 АДРЕСА_1
Міський голова м. Суми
______________ О.М.Лисенко ______________ФОПОСОБА_4
М.П. М.П.
Стягнуто з Сумської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Істоміна О.А., судді - Барбашова С.В., Могилєвкін Ю.О.) від 20.12.2016 рішення Господарського суду Сумської області від 17.10.2016 по справі № 920/792/16 скасовано; прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Сумської міської ради судовий збір в розмірі 1515,80 грн за подання апеляційної скарги.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення апеляційним судом приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України (1798-12)
).
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду України та в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до господарського суду з позовом до Сумської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору земельної ділянки від 17.02.2006, укладеного між Сумською міською радою від імені територіальної громади м. Суми та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу за реєстровим № 322 та зареєстрованого у Сумському міському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2006 за № 040661200970 в редакції, наведеній позивачем у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на обставини, відповідно до яких відповідач у місячний строк після закінчення строку дії договору не надав відповіді щодо розгляду поданої позивачем заяви про продовження користування земельною ділянкою, а також не надіслав лист-заперечення у поновленні договору, тоді як позивач продовжив належно користуватися земельною ділянкою, сплачувати орендну плату, податок на землю та платежі за використану електроенергію. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Судами встановлено таке.
На підставі рішення Сумської міської ради від 21.12.2005 № 1552-МР "Про вилучення, надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради" між Сумською міською радою (орендодавець, відповідач у справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар, позивач у справі) 17.02.2006 укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір), відповідно до умов якого (п.1.1.) орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 0,0042га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, категорія землі - житлової та громадської забудови, під розташування кіоску.
Договір укладається терміном до 21.12.2015. Після закінчення терміну дії договору орендар за умови належного виконання обов'язків відповідно до умов цього договору має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово орендодавця про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення (п.2.2.).
Враховуючи наявні в Україні процеси декомунізації, назва вулиці, на якій розташована земельна ділянка площею 0,0042 га була перейменована з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_2.
З метою поновлення умов договору, та на виконання умов п.2.2. Договору, позивач 02.10.2015 звернувся до відповідача із заявою про поновлення дії договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,0042 га, терміном на 15 років.
19.10.2015 відповідач направив позивачеві лист № 1578/06.01-29, в якому вказав на те, що питання про поновлення дії Договору буде розглянуто на черговому засіданні комісії з питань архітектури, будівництва, регулювання земельних відносин Сумської міської ради з подальшим розглядом на сесії Сумської міської ради.
24.02.2016 Сумська міська рада рішенням № 408-МР "Про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок" відмовила ОСОБА_4 у поновленні Договору.
23.02.2016 відповідач у листі № 392/06.01-206 висловив орендареві вимогу повернути земельну ділянку за актом прийму-передачі.
28.07.2016 позивач на адресу відповідача направив заяву та проект додаткової угоди (а.с.19, т.1) з проханням укласти додаткову угоду до Договору з посиланням на приписи встановлені частинами 6 - 8 Закону України "Про оренду землі" (161-14)
.
11.08.2016 відповідач повідомив позивача у листі за № 06.01-18/1671 про те, що за рішенням Сумської міської ради від 24.02.2016 року № 408-МР останньому було відмовлено у поновленні договору оренди.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний господарський суд правомірно виходив з такого.
Згідно ч.2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (2768-14)
, Законом України "Про оренду землі" (161-14)
. Законом України "Про оренду землі" (161-14)
(далі Закон) визначаються умови поновлення договору оренди землі за двома самостійними правовими конструкціями.
Так, у ч.1 ст.33 Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2 - 5 цієї статті).
Для застосування ч.1 ст.33 Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Частиною 6 ст.33 зазначеного Закону передбачена інша правова конструкція поновлення договору оренди, а саме: у тому разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4 ст.33 Закону).
Відповідно до пункту 2.2. Договір укладено терміном до 21.12.2015 року, тобто на 9 років 10 місяців та 4 дні.
Оскільки судами встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення Договору на 15 років, тобто фактично запропонував поновити Договір на інший строк і змінити цю істотну умову договору; відповідач до закінчення строку дії Договору повідомив позивача, про розгляд цієї його заяви на черговому засіданні комісії з питань архітектури, будівництва, регулювання земельних відносин Сумської міської ради з подальшим розглядом на сесії Сумської міської ради; на сесії було розглянуто подану позивачем заяву та прийнято рішення про відмову у поновленні Договору; не пізніше встановленого ч.6 ст.33 Закону строку позивач з іншими заявами, зокрема, про поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, з додаванням проекту додаткової угоди, яка має обов'язково укладатись її сторонами у місячний строк (ч.8 ст.33 Закону) до відповідача не звертався, касаційний суд вважає, що за таких обставин відповідач не повинен був надсилати лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі протягом місяця після закінчення строку дії договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, оскільки сторони за обопільною згодою увійшли у процедуру поновлення Договору на підставі правової конструкції, унормованої у ч.ч.1-5 ст.33 Закону.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Враховуючи, що позивачем не доведено порушення, невизнання або оспорювання відповідачем його права на поновлення Договору на підставі ч.6 ст.33 Закону, його вимоги укласти додаткову угоду, як це передбачено ч.ч.7-8 Закону (161-14)
, не є законними і обґрунтованими.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 920/792/16 залишити без змін.
Головуючий
Судді
|
С. Бакуліна
В. Корсак
О. Яценко
|