Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів: Владимиренко С.В., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта плюс Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 910/14308/16 господарського суду міста Києва за позовом Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан кемікал продактс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта плюс Україна" про стягнення 128 448,23 грн., за участю представників: від позивача Горєлов О.Л.

від відповідача Віняр Р.В.

У серпні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Юкрейніан кемікал продактс" (далі - ПрАТ "Юкрейніан кемікал продактс") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта плюс Україна" (далі - ТОВ "Дельта плюс Україна") про стягнення штрафу у розмірі 128 448,23 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2016 у справі № 910/14308/16 (суддя Морозов С.М.) позовні вимоги ПрАТ "Юкрейніан кемікал продактс" задоволено. Стягнуто з ТОВ "Дельта плюс Україна" на користь позивача 128 448,23 грн. неустойки, 1 926,72 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 (колегія суддів у складі: Тищенко А.І. - головуючий, Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2016 у справі № 910/14308/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 910/14308/16, ТОВ "Дельта плюс Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення про відмову у позові.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Дельта плюс Україна" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.03.2017 о 10 год. 40 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Дельта плюс Україна", який надійшов до Вищого господарського суду України 21.03.2017, ПрАТ "Юкрейніан кемікал продактс" проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 15.06.2015 між ТОВ "Дельта плюс Україна" (Продавець) та ПрАТ "Юкрейніан кемікал продактс" (Покупець) було укладено договір поставки товарів № 1573-3 (далі - Договір), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Продавець зобов'язався поставити Покупцю товар, а саме, засоби індивідуального захисту, а Покупець зобов'язався приймати поставлений товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно з п. 1.3 Договору ціна за одиницю товару, його якісні та кількісні характеристики встановлюються в специфікаціях, які оформляються у вигляді додатку до договору і є його невід'ємною частиною.

Пунктами 2.1-2.3 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ м. Вільногірськ склад перевізника (Інкотермс в редакції 2010). Поставка товару Продавцем здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту підписання специфікації. Датою поставки товару є дата передачі товару Продавцем Покупцю, відповідно до накладної на відпуск товару.

Відповідно до п. 4.1 Договору загальна сума договору становить 2 000 000,00 грн.

Згідно з п. 7.1 Договору у випадку прострочення поставки товару проти строків, обумовлених у договорі, Продавець сплачує штраф у розмірі 0,2% від суми недопоставленого товару за кожний день прострочки. Оплата штрафу виконується Продавцем протягом 30 робочих днів від дати отримання вимоги Покупця.

Пунктом 11.1 Договору передбачено строк його дії до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

15.06.2015 сторонами було підписано специфікацію № 1 (додаток № 1 до Договору), відповідно до якої сторони погодили найменування товару, одиниці виміру, кількість, ціну та суму вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення викладено у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановили суди попередніх інстанцій, на виконання умов Договору ТОВ "Дельта плюс Україна" поставлено позивачу товар на загальну суму 942 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № Ок00000000000043 від 02.10.2015 на суму 878 484,00 грн., № Но00000000000334 від 12.11.2015 на суму 9 516,00 грн., № Ян00000000000344 від 29.01.2016 на суму 54 000,00 грн., однак, таку поставку відповідач здійснив з порушенням строків, встановлених Договором (п. 2.2).

27.07.2016 ПрАТ "Юкрейніан кемікал продактс" було направлено на адресу відповідача претензію (вимогу) про сплату 128 448,23 грн. штрафу за Договором, яка отримана ТОВ "Дельта плюс Україна" 15.08.2016.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної поставки товару та несплати штрафу, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частинами 1, 2 ст. 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Нормами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. (ст.ст. 628, 629 вказаного кодексу).

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання за кожен день прострочення.

Як встановили суди попередніх інстанцій, пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення поставки товару проти строків, обумовлених у договорі, Продавець сплачує штраф у розмірі 0,2% від суми недопоставленого товару за кожний день прострочки.

Суди попередніх інстанцій враховуючи вищезазначені норми законодавства та принцип свободи договору дійшли висновку, що за своєю правовою природою, передбачена умовами п. 7.1 Договору господарська санкція є пенею, яка визначена сторонами у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання за кожен день прострочення, та не суперечить актам цивільного законодавства.

Отже, встановивши факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором, здійснивши перерахунок заявлених позовних вимог та враховуючи межі заявлених вимог, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ПрАТ "Юкрейніан кемікал продактс".

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК та ч.ч. 1, 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта плюс Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2016 у справі № 910/14308/16 залишити без змін.