ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2017 року Справа № 908/3793/15
Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Євсікова О.О., суддів Кролевець О.А., Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 (головуючий суддя Малашкевич С.А., судді Агапов О.Л., Будко Н.В.) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.10.2016 (суддя Азізбекян Т.А.) у справі № 908/3793/15 Господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 27007,20 грн., за участю представників: позивача Каракоця О.Р., відповідача не з'явились,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за договором від 10.03.2011 в розмірі 27007,20 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом в розмірі 18000,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 4581,27 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 3534,99 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 890,94 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.10.2016, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016, направлено матеріали даної справи до Слідчого відділення Якимівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області та зупинено провадження у справі № 908/3793/15 до закінчення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080170001525.
Не погодившись з ухвалою місцевого суду про зупинення провадження та з постановою суду апеляційної інстанції за результатами її перегляду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані судові акти скасувати і передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами було невірно застосовано норми процесуального права, а саме ч. 2 ст. 79 ГПК України.
Доводи скаржника зводяться до того, що суд може зробити висновки щодо наявності чи відсутності у відповідача зобов'язання з повернення кредиту та оплати наданих послуг за договором банківського обслуговування незалежно від наслідків кримінального розслідування, а саме на підставі оцінки доказів, поданих сторонами та зібраних при розгляді справи.
На думку скаржника, судами не вказано мотивів та підстав зупинення провадження, не зазначено про пов'язаність предмету спору у даній справі з об'єктом злочинного посягання у кримінальній справі.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.10.2016 у даній справі направлено матеріали справи органу досудового розслідування для дослідження в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080170001525 та зупинено провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 79 ГПК України. При цьому суд виходив з того, що станом на дату судового засідання вирішити спір не видається за можливе до закінчення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080170001525.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за кредитом у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору банківського обслуговування № б/н від 10.03.2011, який укладено шляхом приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі інтернет, та шляхом подання заяви.
Заперечуючи проти заявленого позову, відповідач посилався на реєстрацію вказаного договору шляхом здійснення шахрайських дій працівником банку, відносно якого станом на теперішній час провадиться досудове слідство. При цьому відповідач вказував, що заяву про видачу суми кредиту у розмірі 18000,00 грн. за договором банківського обслуговування б/н від 10.03.2011 до банку не подавав, кредит не отримував.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Відповідно п. 2 до ч. 2 ГПК України (1798-12) господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування.
Надіслання матеріалів справи прокурору або органу досудового розслідування можливо, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, направляючи матеріали справи органу досудового розслідування та зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з необхідності здійснення перевірки доводів відповідача щодо факту вчинення шахрайських дій з користування грошовими коштами працівниками відділення банку, оскільки це визначатиме наявність чи відсутності зобов'язання відповідача перед позивачем, та виходив з доцільності зупинення провадження у справі до закінчення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080170001525.
Судами встановлено, що в провадженні слідчого відділення знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080170001525 за заявою ОСОБА_4.
Як вбачається з листа № 31/10759 від 20.08.2015 старшого слідчого СВ Якимівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області майора міліції Демидова О.С., адресованого ОСОБА_4, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014080170001447 та № 12014080170001525 від 08.12.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, були об'єднані в одне провадження під № 12014080170001447. У листі вказано, що в ході досудового розслідування встановлено, що з 01.01.2011 по 03.11.2014 посадові особи Якимівського відділення ЗРУ ПАТ КБ "Приватбанк", зловживаючи службовим становищем, за результатами проведення несанкціонованих операцій зняли з рахунку ПП ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 18000,00 грн., чим заподіяли ПП ОСОБА_4 матеріальний збиток на зазначену суму. На даний час за вказаним вище кримінальним провадженням проводяться необхідні слідчі дії.
Зупиняючи провадження в даній справі на підставі п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України, суд першої інстанції виходив з того, що при вирішення спору в даній справі виникли питання, що потребують додаткової перевірки з боку правоохоронних органів, зокрема, фактів проведення несанкціонованих операцій зі зняття грошових коштів з поточного рахунку відповідача посадовими особами Якимівського відділення ЗРУ ПАТ КБ "Приватбанк", в діях яких вбачається порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України. З'ясування того, чи є ознаки кримінальних злочинів, зокрема, службова недбалість, службове підроблення, привласнення і розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем тощо, в діях працівників Якимівського відділення ЗРУ ПАТ КБ "Приватбанк" може бути здійснено під час проведення перевірки та здійснення оперативно-слідчих заходів в ході досудового слідства відповідно до норм КПК України (4651-17) .
Тобто суд першої інстанції під час розгляду справи дійшов правильного висновку, що сукупність наявних у справі документальних доказів свідчить про можливе вчинення посадовою особою позивача кримінального правопорушення і що ця обставина має суттєве значення для правильного вирішення спору у даній справі, зокрема, з'ясування обставин, чи мало місце діяння щодо зняття грошових коштів з відповідного рахунка іншою особою, а не відповідачем, які визначатимуть наявність чи відсутність спірного зобов'язання відповідача перед позивачем.
Положення ст. 79 ГПК України
не містять будь-яких обмежень, які саме матеріали повинні направлятися прокурору або органу досудового розслідування та які питання мають ставитися для надання висновку компетентного органу, а вказані питання вирішуються суддею під час здійснення судового провадження, виходячи з матеріалів справи, мотивації та встановлених обставин. Водночас господарський суд не має повноважень на перевірку наявності у діях конкретної особи кримінально-карних діянь, відтак суд першої інстанції обґрунтовано скористався наданим йому правом зупинити провадження у справі для надсилання її матеріалів прокурору Якимівського району Запорізької області для проведення перевірки.
Відтак, з огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірними висновки судів про наявність підстав для зупинення провадження у справі до закінчення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080170001525.
Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленої у справі ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.10.2016 у справі № 908/3793/15 - без змін.
Головуючий суддя
судді
О.О. Євсіков
О.А. Кролевець
С.С. Самусенко