Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Плюшка І.А.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 року у справі № 909/99/16 господарського суду Івано-Франківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський Вторчормет" про стягнення 170830,00 грн. штрафу за неправильну зазначену масу вантажу,

за участю представників:

Позивача: Хлабистін Д.М., дов. № 2039 від 25.10.2016 року,

Відповідача: Ковальова Л.П., дов. б/н від 01.02.2017 року.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця", Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський Вторчормет" (далі - ТОВ "Івано-Франківський Вторчормет", Відповідач) про стягнення 170830,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу оформленого для перевезення за накладною № 37588399 від 20.07.2015 року.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.04.2016 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 року, у позові ПАТ "Українська залізниця", відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Українська залізниця", у поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 10 Правил складання актів, затв. Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334 (z0565-02) , ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати судові рішення у справі та прийняти нове рішення, яким його позов задовольнити у повному обсязі.

ТОВ "Івано-Франківський Вторчормет", у своєму письмовому відзиві, посилаючись на безпідставність доводів та вимог ПАТ "Українська залізниця", викладених у касаційній скарзі, просило залишити прийняті у справі судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 03.12.2012 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" в особі його відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" (Залізниця) і ТОВ "Івано-Франківський Вторчормет" (Вантажовласник) було укладено договір № 175-12 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі - Договір № 175-12), за умовами якого (п.п. 2.1., 2.2.) Вантажовласник зобов'язується пред'являти Залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу, а Залізниця, у свою чергу, - приймати до перевезення та видавати вантажі Вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками Вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

Відповідно до п.п. 1.4., 1.5. Додатку № 2 "Про організацію електронного документообігу між залізницею та вантажовласником" до Договору № 175-12 Залізниця здійснює перевірку ЕПД (електронного перевізного документа) та повідомляє Вантажовласника про результати перевірки не пізніше з часу закінчення приймально-здавальних операцій. При негативних результатах перевірки Вантажовласник отримує засобами телефонного зв'язку інформацію про зміст помилки, коригує помилкові дані в ЕПД, підписує його та повторно відправляє Залізниці.

При цьому, згідно п. 1.6. Додатку № 2, після завершення оформлення ЕПД та накладання ЕЦП (що є підтвердженням прийняття вантажу до перевезення), ЕПД передається Вантажовласнику.

Водночас, положення щодо перевірки та погодження Залізницею даних, вказаних у електронному документі при прийнятті вантажу містяться також і в Наказі Міністерства інфраструктури України № 690 від 16.11.2012 року "Про затвердження порядку застосування електронного документообігу, пов'язаного з перевезенням вантажів залізничним транспортом" (z2034-12) , зареєстр. в Міністерстві юстиції України від 06.12.2012 року за № 2034/22346.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2015 року відповідно до залізничної накладної № 37588399 ТОВ "Івано-Франківський Вторчормет" зі станції Івано-Франківськ Львівської залізниці відправило у вагоні № 67389361 на адресу ВАТ "МК "Азовсталь" на станцію Сартана Донецької залізниці, лом чорних металів вагою, згідно накладної, 69000 кг. Масу визначено на вагонних вагах. Вагон № 67389361. Вантаж: "Лом чорних металів, не поіменований в алфавіті. Брухт сталевий вид 13". Пакети № 3 вид 18-22,0 тн. Вантаж у вагоні завантажено навалом, накритий та помаркований, верхній ряд. Вантаж зданий під охорону. Фактична тара вагону - 21.7 тн.".

Згідно книги зважування на вагонних вагах станції Івано-Франківськ Львівської залізниці ф. ГУ-36, вагон № 67389361 на станції Івано-Франківськ зважувався працівником Залізниці. Тара вагона склала 21700 кг. При зважуванні була встановлена вага вантажу нетто 69000 кг. Саме така вага зафіксована у поданих ТОВ "Івано-Франківський Вторчормет" супровідних документах - документі про якість № 67389361, посвідченні про вибухобезпечність № 67389361 та протоколі радіаційного контролю № 67389361.

Разом з тим, при проходженні вагону через станцію Нижньодніпропетровськ-Вузол Придніпровської залізниці, відповідно до ст.24 Статуту залізниць України (457-98-п) , Залізницею було здійснено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено що така у вагоні № 67389361 не відповідає масі, вказаній Відправником у накладній, про що складено комерційний акт РА № 009094/459 від 26.07.2015 року.

Згідно останнього, за результатами переважування вагону № 67389361 в статичному режимі двічі на 150-тонних вагонних вагах станції Нижньодніпропетровськ-Вузол Придніпровської залізниці (державна повірка від 15.10.2014 року) виявилось, що при переваженні вага брутто складає 89100 кг., тара по документу 21700 кг., нетто 67400 кг., що менше ваги зазначеної в документі на 1600 кг.

Вимогами ПАТ "Українська залізниця", з посиланням на ст. 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, є стягнення з ТОВ "Івано-Франківський Вторчормет" 170830,00 грн. штрафу, нарахованого за неправильно зазначену масу вантажу оформленого для перевезення за накладною № 37588399 від 20.07.2015 року, у розмірі п'ятикратної провізної плати, що становить 170830,00 грн..

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, посилаючись на положення ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, ст. 306 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 24, 37, 110, 118, 122, 129 Статуту залізниць України (457-98-п) , п.п. 1.1, 1.2, 2.3., 5.5. Правил оформлення перевізних документів, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 (z0863-00) , п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 861/5082 (z0861-00) , п.п. 8, 10 Правил складання актів, зареєст. в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855 (z0567-02) , та представлені докази у справі, дійшов висновку про те, що в даному випадку Позивачем не було доведено належним чином наявність обставин, на які він посилався, як на підставу позовних вимог, оскільки відомості про масу вантажу вносились представником вантажовідправника на підставі даних самої ж залізниці, тоді як порушення способу контрольного зважування, обумовленого в накладній № 37588399 від 20.07.2015 року та відсутність охорони при такому зважуванні унеможливлює з'ясування причини виникнення невідповідності даних зважування вантажу на станції відправлення даним, які отримані під час такого зважування на попутній станції, що зазначені у комерційному акті РА № 009094/459 від 26.07.2015 року, у зв'язку з чим, не знайшов правових підстав для покладення на Відповідача відповідальності у вигляді стягнення з нього певної суми штрафу.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 року у справі № 909/99/16 - без змін.