08/154 Про стягнення пенсії - Текст документа

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів: Гусака М. Б., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Самсіна І. Л., Тітова Ю. Г., розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Управління Пенсійного фонду України про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2008 року в справі за позовом Н. Н. М. до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації, Обласного центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Обласний центр), Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області (далі - Управління ПФУ), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення пенсії, встановила:

У квітні 2005 року Н. Н. М. звернулась до суду із позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації (далі - Управління праці та соціального захисту населення), Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації, а також Обласного центру 3,088 грн. як недоплаченої пенсії за період з 1 жовтня 2002 року по 30 вересня 2005 року на підставі статті 37 Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Крім того, на підставі статей 39, 51 вказаного Закону позивач просив стягнути з Управління ПФУ за зазначений період недоплачені кошти в розмірі 16466,51 грн., мотивуючи це тим, що позивачка проживає в с. Левовичі Овруцького району Житомирської області, віднесеному до зони гарантованого добровільного відселення, перебуває на обліку в Управлінні праці та соцзахисту населення та Управлінні ПФУ як пенсіонерка і є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, а тому має право на виплати в розмірі, встановленому Законом N 796-XII (796-12) .

Овруцький районний суд Житомирської області постановою від 14 лютого 2006 року задовольнив частково: стягнуто з Обласного центру допомогу у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва за період з 1 жовтня 2002 року по 30 вересня 2005 року в розмірі 3,088 грн.; з Управління ПФУ стягнуто підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення за вказаний період в розмірі 15,440 грн. та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі, віднесеній до 3 категорії в розмірі 1026,51 грн. У задоволенні позовних вимог до інших суб'єктів владних повноважень відмовлено за безпідставністю. Рішення мотивовано тим, що виплати, які позивачка просила стягнути, встановлені в Законі, в якому передбачено компенсації залежно від розміру мінімальної заробітної плати, що визначається цим Законом. Проте постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року N 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - постанова N 836) встановлено фіксовані значення цих виплат, що суперечить акту вищої юридичної сили - закону, а тому застосуванню не підлягає.

Постановою апеляційного суду Житомирської області від 5 вересня 2006 року рішення суду першої інстанції по справі скасовано, в позові відмовлено повністю. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що розмір виплат, передбачених Законом N 796-XII (796-12) , визначений постановою N 836, що відповідає вимогам статей 62, 67 вказаного Закону. Крім того, суд послався на статтю 2 Закону України від 13 грудня 2001 року N 2896-III "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік", згідно з якою до прийняття Верховною Радою змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінет Міністрів України здійснює перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на поточний рік. Тому до цього спору застосовуються положення постанови N 836.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2008 року постанову апеляційного суду Житомирської області від 5 вересня 2006 року скасовано, постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 14 лютого 2006 року залишено в силі.

У скарзі Управління ПФУ ставиться питання про перегляд і скасування за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2008 року, здійснено посилання на неоднакове застосування однієї й тієї самої норми права в рішенні суду касаційної інстанції.

Скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 47 Закону України від 7 лютого 2002 року N 3018-III "Про судоустрій України" Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, який здійснює правосуддя та забезпечує однакове застосування законодавства всіма цими судами.

Згідно з частиною першою статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України задовольняє скаргу в разі виявлення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, не виявила зазначеного порушення закону.

Частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Верховний Суд України відмовляє в задоволенні скарги, якщо обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися.