Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шевчук С.Р. (доповідач) суддів Євсікова О.О. Кролевець О.А. розглянувши касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 у справі № 924/320/16 господарського суду Хмельницької області за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" до Приватного акціонерного товариства "Київстар" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хмельницька міська рада про розірвання договору в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Варченко Н.А., дов. № 1766 від 15.05.2016

- відповідача: Шумський Н.М., дов. № 263 від 23.03.2016

- третьої особи: не з'явилися

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.04.2016 у справі № 924/320/16 (суддя Олійник Ю.П.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 (у складі головуючого судді Демидюк О.О., суддів Крейбух О.Г., Дужич С.П.) у позові Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" до Приватного акціонерного товариства "Київстар" про розірвання договору № 925/05-х/56 з надання послуг зі зберігання обладнання (КНМ 952), укладений 02.08.2005 року між МКП "Хмельницькводоканал" та ПрАТ "Київстар", відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, МКП "Хмельницькводоканал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 652 Цивільного кодексу України, зазначаючи про істотну зміну обставин, просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 19.04.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 у справі № 924/320/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач та третя особа не скористалися правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, не надали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 02.08.2005 між міським комунальним підприємством "Хмельницькводоканал" (виконавець) та приватним акціонерним товариством "Київстар" (замовник) укладено договір № 952/05-х/56 про надання послуг із зберігання обладнання (КНМ 952), за умовами якого (п.1.1.) відповідач як замовник передає, а позивач як виконавець приймає на зберігання обладнання базової станції замовника та антенно-фідерні пристрої зазначеної станції ("БС") з подальшою експлуатацією її замовником в мережі стільникового мобільного зв'язку.

Згідно з п. 1.2 договору місце розташування під встановлення контейнера з обладнанням та монтаж антенно-фідерних пристроїв базової станції стільникового зв'язку визначене сторонами за адресою: м. Хмельницький, вул. Комунарів, 4, водонасосна станція №7 та складається з місця під монтаж на водонапірній башті (відмітка 30м) антенно-фідерних пристроїв та місця для встановлення контейнера з обладнанням на частині існуючого фундаменту загальною площею 20 м2.

Згідно з п. 1.7 договору датою передачі замовником базової станції (БС) для зберігання вважається акт приймання-передачі, який підписується обома сторонами і є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 6.1 договору строк дії договору з 02.08.2005 до 02.08.2010 з можливістю подальшої пролонгації. За 3 місяці до закінчення строку договору сторона, яка бажає припинити його дію або продовжити її з коригуванням умов договору, повинна попередивши про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблено, договір вважається продовженим на наступний 5-річний строк.

Договір між сторонами був продовженим, оскільки доказів про повідомлення іншої сторони про припинення його дії сторонами не надано.

Згідно з п.6.3 договору зміна умов договору, внесення доповнень до нього, а також розірвання можливе лише за письмовою згодою сторін.

На виконання договору відповідач передав, а позивач прийняв на зберігання обладнання БС за адресою: м. Хмельницький, вул. Комунарів, 4, водонасосна станція № 7 згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі від 01.05.2006.

01.06.2015 сторонами підписано додаткову угоду до договору від 02.08.2008, згідно якої змінено плату замовника за надання послуг.

Листом від 29.12.2015 позивачем направлено відповідачу угоду від 30.01.2016 про розірвання договору № 952/05-х/56 від 02.08.2005.

Своє повідомлення про розірвання спірного договору міське комунальне підприємство "Хмельницькводоканал" обґрунтовує наявністю численних скарг мешканців міста, які проживають поблизу місця встановлення обладнання базової станції, на погіршення стану здоров'я, що спричинене випромінюванням електромагнітних хвиль.

У своїй відповіді на вищевказаний лист-повідомлення відповідач заперечує щодо припинення договору та посилається на те, що з моменту введення в експлуатацію базової станції та протягом терміну її експлуатації, відповідні дозвільні документи від Хмельницької обласної СЕС систематично поновлюються, що підтверджується отриманими санітарними паспортами. Таким чином, ПрАТ "Київстар" вважає посилання позивача на спричинення шкоди здоров'ю мешканців міста випромінюванням електромагнітних хвиль від обладнання базової станції безпідставними та необґрунтованими. Також відповідач зазначає, що термін дії договору пролонговано до 02.08.2020, а одностороння відмова від договору не допускається. Тому, враховуючи належне виконання відповідачем умов договору, він є чинним до закінчення строку його дії.

Оплата послуг зберігання відповідачем здійснювалась, що підтверджується наданими ним платіжними дорученнями за 2014-2016 роки.

Відповідно до Висновків проведеного ТОВ "Український інститут сталевих конструкцій ім.В.М.Шимановського" огляду конструкції водонапірної башти за адресою м. Хмельницький, вул. Комунарів, 4 встановлено, що технічний стан конструкції водонапірної цегляної башти може бути визнаний задовільним.

Відповідачем також наданий Санітарний паспорт ДУ "Житомирського обласного лабораторного центру Держсанепідемслужби України" 2015 року № 01731 джерела випромінювання електромагнітної енергії базової станції UN0952 ПрАТ "Київстар" (м.Хмельницький, вул.Комунарів, 4), згідно якого розміщення цієї базової станції мобільного зв'язку відповідає вимогам "Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань", затв. наказом МОЗ України від 1.08.1996 № 239 (z0488-96) і може бути введена в експлуатацію.

Відмовляючи у задоволені позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 936 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності, а згідно з ч.1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, закон пов'язує можливість розірвання договору за рішенням суду не безпосередньо з істотною зміною обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст. 652 ЦК України.

В обґрунтування позову МКП "Хмельницькводоканал" посилається, як на підставу розірвання договору, на чисельні скарги мешканців прилеглих будинків на погіршення стану здоров'я та на необхідність демонтажу водонасосної станції № 7 по факту аварійності (акт на обстеження, затверджений 22.12.2015).

Дані доводи судами попередніх інстанцій відхилені, оскільки вони не відповідають вимогам статті 652 ЦК України та не можуть бути підставою для розірвання договору.

Окрім того, як вже зазначалось вище, згідно з висновком проведеного ТОВ "Український інститут сталевих конструкцій ім.В.М.Шимановського" огляду конструкції водонапірної башти за адресою: м.Хмельницький, вул.Комунарів, 4 технічний стан конструкції водонапірної цегляної башти в 2012 році визнано задовільним, а Санітарним паспортом ДУ "Житомирського обласного лабораторного центру Держсанепідемслужби України" 2015 року № 01731 джерела випромінювання електромагнітної енергії базової станції UN0952 ПрАТ "Київстар" (м.Хмельницький, вул.Комунарів, 4) розміщення цієї базової станції мобільного зв'язку відповідає вимогам "Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань", затверджений наказом МОЗ України від 1.08.96 р. № 239 (z0488-96) .

Враховуючи викладене вище, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем не доведено одночасної наявності чотирьох умов, визначених у ч.2 ст. 652 ЦК України, а отже відсутні підстави для розірвання договору між сторонами у зв'язку з істотною зміною обставин.

Щодо доводів касаційної скарги, стосовно скарг мешканців навколишніх будинків на погіршення стану здоров'я, то як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, долучені до матеріалів справи докази, які на думку позивача та Хмельницької міської ради свідчать про завдання шкоди здоров'ю мешканців не містять висновків про те, що шкода їх здоров'ю завдана саме випромінюванням електромагнітних хвиль від встановленого на водонасосній станції №7 обладнання базової станції.

Натомість, відповідно до зазначеного вище санітарного паспорту, розміщення цієї базової станції мобільного зв'язку відповідає вимогам "Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань", затв. наказом МОЗ України від 1.08.96 р. № 239 (z0488-96) .

Щодо доводів касаційної скарги, стосовно необхідність демонтажу водонасосної станції № 7 по факту аварійності (акт на обстеження, затверджений 22.12.2015), то як вірно було зазначено судами попередніх інстанцій, з наявного в матеріалах справи висновку ТОВ "Український інститут сталевих конструкцій ім.В.М.Шимановського" вбачається, що технічний стан конструкції водонапірної цегляної башти в 2012 році визнано задовільним.

На підставі викладеного вище, враховуючи, що позивачем не доведено наявність умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про відсутність правових підстав для розірвання договору № 925/05-х/56 з надання послуг зі зберігання обладнання (КНМ 952) укладеного 02.08.2005 між МКП "Хмельницькводоканал" та ПрАТ "Київстар".

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових актів у справі № 924/320/16.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 та рішення господарського суду Хмельницької області від 19.04.2016 у справі № 924/320/16 залишити без змін.