910/11660/16 Про повернення позову без розгляду з підстав несплати встановленого розміру судового збору - 08.11.2016 Прийняття

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Відділення, виданого у формі листа, а також просило зобов'язати відповідача продовжити розгляд заяви позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2016 (суддя Бондарчук В.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 (колегія суддів у складі: Власов Ю.Л. - головуючий суддя, судді Федорчук Р.В., Майданевич А.Г.), позовну заяву Товариства повернуто без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) через неподання доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить зазначені судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу передати на розгляд господарського суду міста Києва.

Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до частини першої статті 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Статтею 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674) встановлено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674 судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами частини другої статті 4 Закону № 3674 за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Абзацом другим статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі, зокрема, з 1 січня - 1 378 грн.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону № 3674 у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною першою та пунктами 5, 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: примусове виконання обов'язку в натурі; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Доводи скаржника щодо доцільності прийняття місцевим судом його позовної заяви до розгляду через сплив присікального двомісячного строку, встановленого законом для оскарження рішень відповідача (частина перша статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з подальшим стягненням судового збору в належному розмірі не звільняють Товариство від виконання обов'язку з дотримання загальних правил подання позову (у тому числі й щодо сплати судового збору у встановленому розмірі) та не свідчать про прийняття оскаржуваних судових рішень з порушенням норм процесуального права.

За таких обставин попередні судові інстанції, встановивши наявність у позовній заяві Товариства двох позовних вимог немайнового характеру (визнання протиправним і скасування рішення Відділення, а також зобов'язання Відділення продовжити розгляд заяви Товариства), виходячи з чого позивач мав сплати судовий збір у розмірі 2 756 грн. (1 378 грн. + 1 378 грн.), тоді як фактично подав докази сплати лише 1 378 грн., дійшли обґрунтованого висновку щодо неподання ним доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, а тому, діючи з дотриманням приписів пункту 4 частини першої статі 63 ГПК України (1798-12) , правомірно повернули названу позовну заяву Товариства без розгляду.

При цьому оскаржувані судові рішення не перешкоджають Товариству (за наявності триваючого порушення його прав внаслідок недобросовісної конкуренції) повторно звернутись до Відділення з відповідною заявою або безпосередньо до суду з позовом до порушника на підставі приписів Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (236/96-ВР) тощо.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України

Ухвалу господарського суду міста Києва від 24.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 зі справи № 910/11660/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Освіта" - без задоволення.