916/509/16 Про стягнення заборгованості за договором пайової участі та за зустрічними вимогами про внесення змін до умов зазначеного договору - 08.11.2016 Прийняття

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів: Ходаківської І.П., Яценко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у справі № 916/509/16 господарського суду Одеської області за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне-море" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради про стягнення 3 103 147,31 грн за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне-море" до Виконавчого комітету Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради про внесення змін до умов договору в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: від відповідача: від третьої особи: Штоль А.О. (довіреність 02.2-20/18 від 10.06.2016) Трюханова І.В. (довіреність від 22.03.2016) не з'явились

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Д'яченко Т.Г.) від 16.05.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Петров М.С., судді - Разюк Г.П., Колоколов С.І.) від 02.08.2016, у справі № 916/509/16 відмовлено в задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Одеської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне-море" (далі ПАТ ТВФ "Чорне море"), за участю третьої особи - Управління капітального будівництва Одеської міської ради, про стягнення заборгованості за договором пайової участі № 385/кс від 26.07.2007 в сумі 3103147,31 грн, з яких: 166109,00 грн основної заборгованості, 102620,89 грн три проценти річних та 1335471,42 грн інфляційних втрат; в задоволенні зустрічних позовних вимог ПАТ ТВФ "Чорне море" до Виконавчого комітету Одеської міської ради про внесення змін у пункт 3.2. договору пайової участі № 385/кс від 26.07.2007 відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ), ст. 180 Господарського кодексу України (далі ГК України (436-15) ), ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України (1798-12) ).

Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу в якій спростовує доводи позивача.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ПАТ ТВФ "Чорне море" про стягнення заборгованості в сумі 3103147,31 грн, яка складається з основного боргу в розмірі 1665109 грн, трьох процентів річних в сумі 102620,89 грн, інфляційних втрат в розмірі 1335471,42 грн, нарахованих за період з 11.02.2014 по 01.03.2016 за прострочення оплати основного боргу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням ПАТ ТВФ "Чорне море" прийнятих на себе зобов'язань відповідно до умов укладеного між сторонами договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси № 385/кс від 26.07.2007, зокрема несплатою відповідачем пайового внеску до моменту введення об'єкту будівництва в експлуатацію.

10.05.2016 ПАТ ТВФ "Чорне море" звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до Виконавчого комітету Одеської міської ради, в якій просило суд внести зміни до п.3.2. Договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, укладеного між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та ПАТ ТВФ "Чорне море", затвердженого рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 877 від 26.07.2007, та викласти його у наступній редакції: "3.2. Перерахувати пайову участь у розмірі 589078,49 грн (без ПДВ) на рахунок Управління капітального будівництва Одеської міської ради протягом трьох місяців з дати набрання законної сили рішення господарського суду у справі № 916/509/16". Обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги ПАТ ТВФ "Чорне море" зазначає про необхідність та обов'язковість внесення змін до договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси № 385/кс від 26.07.2007 у зв'язку з імперативними нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , яким встановлено необхідність приведення у відповідність до вимог цього Закону раніше укладених договорів про сплату пайової участі замовником будівництва щодо визначення зобов'язання забудовника у грошовій формі.

Судами встановлено таке.

Рішенням Одеської міської ради від 28.04.2000 № 972-ХХІІІ Відкритому акціонерному товариству туристично-виробничій фірмі "Чорне море", на теперішній час - ПАТ ТВФ "Чорне море", надано в оренду терміном до 50 років земельну ділянку, площею 3417кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 59, для експлуатації та обслуговування готельного комплексу.

20.12.2001 на підставі ст.ст. 3, 10 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" (161-14) та рішення Одеської міської ради № 972-ХХІП від 28.04.2000 між Одеською міською радою (Орендодавець) та АТ ТВФ "Чорне море" (Орендар) був укладений договір на право тимчасового користування землею, на умовах оренди, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., рег.№ 13036 та зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) 10.01.2002 за № 527/30.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що Орендодавець, на підставі ст.ст. 3, 10 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" (161-14) та рішення Одеської міської ради № 972-ХХШ від 28.04.2000 та рішення № 2718-ХХШ від 15.10.2001 надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння та користування земельну ділянку, загальною площею 3417кв.м, яка знаходиться у м. Одесі, Приморському районі, по вулиці Рішельєвська, 59. Відповідно до п.1.2. договору, земельна ділянка надана у володіння і користування Орендаря терміном на 50 років (до 28.04.2050), з метою експлуатації та обслуговування готельного комплексу.

На підставі рішення Одеської міської ради № 2692-VІ від 21.12.2012, 16.07.2013 між Одеською міською радою (Орендодавець) та АТ "ТВФ "Чорне море" (Орендар) був укладений договір про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею, на умовах оренди. Зазначеним договором було внесено зміни до вказаного договору та викладено його назву, як "Договір оренди землі". Відповідний договір було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.08.2013 за № 598.

Умовами пункту 1.1. договору передбачено, що Орендодавець передає а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, загальною площею 3417кв.м, що знаходиться у місті Одесі, Приморському районі, вул. Рішельєвська, 59. Договір укладено терміном до 28 квітня 2050 року для експлуатації та обслуговування готельного комплексу (п.3.1 договору).

Згідно з п.8.1. розділу 8 зазначеного договору встановлені обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, зокрема: заборона провадження окремих видів діяльності (заборона будівництва та реконструкції об'єкта без відповідного дозволу згідно з діючим законодавством - діє на всю площу земельної ділянки, заборона будівництва без містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки з урахуванням планувальних рішень району - діє на всю площу земельної ділянки; заборона будівництва в зоні дії сервітутів - діє на частину земельної ділянки).

26.07.2007 Виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення № 877 "Про надання дозволу відкритому акціонерному товариству з обмеженою відповідальністю туристично-виробничій фірмі "Чорне море" на проектування та реконструкцію будівель по вул. Рішельєвській, 57 для розміщення торгового комплексу і допоміжних приміщень готелю "Чорне море" за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 59".

Відповідно до п.3 вказаного Рішення затверджено Договір пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, укладений між виконавчим комітетом Одеської міської ради (Виконком) та ВАТ ТВФ "Чорне море" (Забудовник). Даний договір зареєстровано в Управлінні капітального будівництва Одеської міської ради від 26.07.2007 за № 385/кс (далі Договір № 385/кс).

Пунктом 1.1. Договору № 385/кс встановлено, що предметом даного договору є надання Замовникові від імені Виконкому права забудови земельної ділянки, за адресою: м. Одеса, вул. Решельєвська, 59, строком до І кварталу 2010, для здійснення реконструкції будівель для розміщення торгівельного комплексу та допоміжних приміщень готелю "Чорне море", а також комплексного благоустрою прилеглої території та внесення Забудовником пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси (Пайова участь). Надання права забудови земельної ділянки здійснюється відповідно до рішення Виконкому від 26.07.2007 № 877 (п.1.2. договору).

Відповідно до п.3.2. Договору № 385/кс Забудовник зобов'язаний протягом двох місяців після прийняття Одеською міською радою рішення про відведення земельної ділянки для реконструкції будівель для розміщення торгівельного комплексу та допоміжних приміщень готелю "Чорне море" за адресою: м. Одеса, вул.. Рішельєвська, 59, перерахувати Пайову участь у розмірі 1665109грн (без ПДВ) на рахунок капітального будівництва Одеської міської ради № 37182033001148, відкритого в Управлінні Державного Казначейства у м. Одеса Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області, МФО 828011, код ОКПО 04056902.

Даний Договір діє до введення об'єкта в експлуатацію відповідно до рішення Виконкому від 26.07.2007 № 877 (п.8.1. Договору № 385/кс)

Зазначений розмір Пайового внеску встановлений на підставі Протоколу засідання комісії з визначення розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 12.07.2007 № 20.

Відповідне рішення щодо відведення земельної ділянки для реконструкції будівель для розміщення торгівельного комплексу та допоміжних приміщень готелю "Чорне море" Одеською міською радою не приймалось, оскільки реконструкція будівель для розміщення торгівельного комплексу та допоміжних приміщень готелю "Чорне море" здійснювалася в межах земельної ділянки, яка вже знаходилася в оренді ПАТ ТВФ "Чорне море" за договором від 20.12.2001.

Факт введення об'єкту в експлуатацію підтверджується Декларацією № ОД143140410005 від 10.02.2014, відповідно до якої вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, становить 5653457,10грн, та Декларацією № ОД1431404100010 від 10.02.2014, відповідно до якої вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, становить 237327,72грн (т.1 а.с.141-151).

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суди правомірно виходили із такого.

В ході здійснення ПАТ ТВФ "Чорне море" реконструкції будівель, набрав чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

Згідно із п.3 ч.1 розділу V Прикінцеві положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) (далі Закон) він набирає чинності з дня його опублікування, а саме з 12.03.2011, крім частини третьої, абзацу сьомого частини дев'ятої статті 40, які набирають чинності з 01.01.2013.

Статтею 40 Закону встановлено наступне: порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до п.7 Прикінцевих положень Закону, якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом. Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.

Судами встановлено, що Договір № 385/кс не приведений сторонами у відповідність до вимог чинного законодавства, а тому встановлене ним зобов'язання суперечить положенням ст.40 Закону в частині розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки за розрахунком відповідача за первісним позовом її граничний розмір не може перевищувати 589078,49грн (10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єктів).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦК України).

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч.1 ст. 13 ЦК України).

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч.1 ст. 14 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.ч.1, 4 ст. 631 ЦК України).

Згідно з частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України (далі ГК України (436-15) ) строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Судами встановлено, що дія Договору № 385/кс припинена з 10.02.2014.

Сторони Договору № 385/кс фактично не домовились стосовно строку виконання зобов'язання, оскільки рішення про відведення земельної ділянки не приймалось і не повинно було прийматись станом на 26.07.2007; до 10.02.2014 позивач не звертався в порядку ч.2 ст. 530 ЦК України з вимогою до відповідача сплатити борг, а відповідач не сплатив пайової участі в сумі 1665109,00 грн в межах строку дії Договору № 385/кс.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що звертаючись до суду з даним позовом у спосіб примусового виконання обов'язку в натурі (п.5 ч.2 ст. 16 ЦК України), який (обов'язок) не є відповідальністю про яку йдеться у статті 631 ЦК України, позивач не мав права вимоги до відповідача сплатити пайову участь в сумі 1665109,00 грн після припинення Договору № 385/кс, оскільки таке зобов'язання припинилось одночасно з припиненням Договору № 385/кс, позаяк у договорі сторони не обумовили, що він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Крім того, починаючи з 12.03.2011 зобов'язання сплатити суму пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань, яка не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд, суперечить ст.40 Закону, тому примусити до виконання такого обов'язку після припинення дії договору не можливо в силу приписів законодавства, зокрема, ч.1 ст. 526 ЦК України, ст. 180 ГК України.

За змістом Закону обов'язок по приведенню договору у відповідність цьому Закону покладено на обидві сторони договору, доказів, які б свідчили про зворотне, Одеська міськрада в попередніх судових інстанціях не надала, а тому доводи скаржника про те, що зміни у договір могли бути внесені тільки за заявою ПАТ ТВФ "Чорне море" не заслуговують на увагу. Також, слід зазначити, що розмір пайової участі визначає комісія Виконкому Одеської міськради і останній відповідно із ст. 33 ГПК України не довів належними доказами, які саме документи були необхідні для визначення нового розміру пайової участі та їх відсутність у нього, при тому що в наявних матеріалах справи містяться декларації про готовність об'єкту до експлуатації із зазначенням техніко-економічних показників об'єкта, його вартості, в матеріалах справи також є виписка з протоколу № 20 засідання комісії по визначенню розміру пайової участі ВАТ ТВФ "Чорне море" від 12.07.2007 з відповідними даними.

Оскільки зміна законодавства не засвідчує недійсності правочину, а є, в даному випадку, лише імперативною підставою для приведення умов правочину у відповідність до нових норм, чого сторонами до припинення Договору №№ 385/кс вчинено не було, висновки попередніх судових інстанцій про відмову в задоволенні первісних позовних вимог колегія суддів вважає законними та обґрунтованими.

Колегія суддів враховує, що судові акти у справі в частині зустрічних позовних вимог не є предметом касаційного оскарження.

Отже, твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих у справі рішень колегія суддів не вбачає.