ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2016 року Справа № 910/5865/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів: Ходаківської І.П., Данилової М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову від 29.08.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/5865/16 господарського суду міста Києва за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група") до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування у сумі 7521,03 грн в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: від відповідача: не з'явились Патрик Г.Г. (довіреність № 137 від 28.12.2015)
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Мудрий С.М.) від 17.05.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Ільєнок Т.В., судді - Рудченко С.Г., Яковлєв М.Л.) від 29.08.2016, у справі № 910/5865/16 позовні вимоги ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування у сумі 7521,03грн задоволено повністю.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.2 п.22.1. ст.22, п.36.4. ст.36, пп."а" п.41.1., п.41.3. ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ), ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України (1798-12) ).
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі МТСБУ) страхового відшкодування у сумі 7521,03 грн, виплаченого позивачем потерпілій в ДТП особі на підставі договору добровільного страхування. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю законодавчо визначеного обов'язку відповідача відшкодувати шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Судами встановлено таке.
25.03.2013 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та ОСОБА_5 укладено договір добровільного страхування № 28-0101-13-00182, за яким застраховано транспортний засіб марки Hyundai, д.н. НОМЕР_1.
17.01.2014 в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Hyundai, д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля марки ВАЗ231063, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2014 року ОСОБА_6 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.
На виконання умов договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 7521,03 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1702 від 30.01.2014.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля марки ВАЗ231063, д.н. НОМЕР_2, на момент ДТП застрахована не була.
Задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції виходили із того, що після виплати страхового відшкодування потерпілій особі, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду; встановивши, що цивільна відповідальність винної особи не була застрахована, посилаючись на приписи ст.ст.36, 39, 41 Закону, стягнули спірну суму з МТСБУ, оскільки останнє відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної незабезпеченому транспортному засобу.
Колегія суддів не погоджується з висновками судів з огляду на таке.
Пунктом 39.1. ст.39 Закону визначено, що відповідач є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до пп."а" п.41.1. ст.41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Разом з тим, згідно ст.41.3. Закону МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, шкода, завдана транспортному засобу потерпілої особи, була застрахована та компенсована за договором добровільного страхування № 28-0101-13-00182, що з огляду на приписи зазначеної вище норми, свідчить про безпідставність пред'явлення особою, до якої в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, позову саме до МТСБУ.
Крім того, статтею 36 Закону передбачено порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування регламентної виплати страховиком, а у випадках, передбачених ст.41 цього Закону - МТСБУ (п.36.1. ст.36 Закону) та порядок її виплати.
Згідно з п.36.4. ст.36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Тобто, п.36.4 ст.36 Закону містить обмеження щодо регламентних виплат зазначених в пп."а" п.41.1. ст.41 Закону, що також підтверджує безпідставність заявленого позову.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
Таким чином, враховуючи, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судами першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак вказаним обставинам судами попередніх інстанцій була дана неправильна юридична оцінка, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Судові витрати в розмірі 3169,40 грн за апеляційний та касаційний перегляд покладаються на позивача, виходячи із розрахунку: 1515,80 грн (за апеляційний перегляд) + 1653,60 грн (за касаційний перегляд) = 3169,40 грн.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.2 ч.1 ст. 111-9, ч.1 ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2016 у справі № 910/5865/16 скасувати.
У позові відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 3169,40 грн (три тисячі сто шістдесят дев'ять гривень сорок копійок) судових витрат.
Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Головуючий-суддя
Судді
С.Бакуліна
І.Ходаківська
М.Данилова