813/1733/16 Про визнання протиправними та скасування наказів Державної фіскальної служби України про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 17.12.2019 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Львівської митниці ДФС та Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 (колегія суддів у складі: Кедик М.В., Гулика А.Г., Сасевича О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 (колегія суддів у складі: Макарика В.Я., Большакової О.О., Глушка І.В.) у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

Обставини справи

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФС України), Львівської митниці ДФС (далі - відповідач-2, Львівська митниця ДФС ), в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 10.05.2016 № 67-ДС "Про звільнення працівників Львівської митниці ДФС" в частині звільнення ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 10.05.2016 № 458-о "Про оголошення наказу ДФС України" в частині звільнення ОСОБА_1 ; поновити його на роботі на посаді начальника митного поста "Смільниця"; стягнути на користь позивача з Львівської митниці ДФС середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що підставою для видачі наказу ДФС України від 10.05.2016 № 67-ДС "Про звільнення працівників Львівської митниці ДФС" стало подання Дисциплінарної комісії Львівської митниці ДФС. Дисциплінарна комісія Львівської митниці ДФС дійшла висновку про порушення позивачем присяги державного службовця в частині сумлінного виконання своїх обов`язків, зокрема, передбачених пунктами 2.2.1.1, 2.2.1.3, 2.2.1.33, 5.1 Положення про митний пост "Смільниця" Львівської митниці ДФС. Вважає, висновки відповідачів щодо несумлінного виконання позивачем своїх обов`язків, що полягало у незабезпеченні здійснення належного керівництва за діяльністю підпорядкованого особового складу, незабезпеченні контролю виконання підпорядкованими працівниками Конституції України (254к/96-ВР) , законів України та вжиття у межах компетенції заходів щодо запобігання та протидії корупції необґрунтованими. Стверджує, що для забезпечення організації роботи митного поста та виконання і дотримання митним постом чинного законодавства України всі працівники митного поста були ознайомлені з відповідними посадовими інструкціями, положеннями про відділи митного оформлення (№ 1-4) митного поста "Смільниця", а також положенням про митний пост "Смільниця" Львівської митниці ДФС. Посадові особи митного поста "Смільниця" були ознайомлені з наказом ДФС України від 22.01.2016 № 60 "Про здійснення заходів, спрямованих на дотримання антикорупційного законодавства". Також, позивачем в рамках вжиття заходів щодо запобігання та протидії корупції було видано розпорядження від 18.02.2016 № 2-р "Щодо проведення профілактичних заходів, спрямованих на дотримання підпорядкованим особовим складом вимог антикорупційного законодавства та нормативно-правових актів з питань державної митної справи, правил поведінки, етики державного службовця в робочий і позаробочий час", яким начальників відділів митного оформлення митного посту "Смільниця" було зобов`язано провести додаткові заходи профілактичного характеру. Згідно із записами у журналі обліку розпоряджень по митному посту позивачем забезпечувалось постійне проведення інструктажу з питань дотримання технологічних схем, положення про митний пост "Смільниця", а також щодо дотримання культури поведінки та етики державного службовця. Враховуючи наведене, позивач вважає, що оскаржені накази прийняті з порушенням норм чинного законодавства і є протиправними.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 17.10.2016 позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував наказ ДФС України від 10.05.2016 № 67-ДС "Про звільнення працівників Львівської митниці ДФС" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади; визнав протиправним та скасував наказ Львівської митниці ДФС від 10.05.2016 № 458-о "Про оголошення наказу ДФС України" в частині оголошення наказу ДФС України від 10.05.2016 № 67-ДС "Про звільнення працівників Львівської митниці ДФС" щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника митного поста "Смільниця"; поновив ОСОБА_1 в Львівській митниці ДФС на посаді начальника митного поста "Смільниця" з 11.05.2016; стягнув з Львівської митниці ДФС на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.05.2016 до 17.10.2016 у сумі 29 246,80 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Постанова суду в частині поновлення позивача на посаді начальника митного поста "Смільниця" і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 5716,32 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства звернуто до негайного виконання.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.02.2017 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач як керівник митного поста постійно проводив профілактичну роботу щодо недопущення в службовій діяльності вчинення злочинів, корупційних та пов`язаних з корупцією порушень, також щодо недопустимості порушення службової дисципліни - з особовим складом митного поста. Крім того, суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що оскаржувані накази прийняті під час відсутності позивача на службі з 10.05.2016 по 13.05.2016 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується листком непрацездатності серії АГС № 411830.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач-1 та відповідач-2 подали касаційні скарги, в яких посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів касаційних скарг посилаються на те, що та обставина, що позивач постійно проводив профілактичну роботу щодо недопущення в службовій діяльності вчинення злочинів, корупційних та пов`язаних з корупцією порушень, також щодо недопустимості порушення службової дисципліни з особовим складом митного поста, не спростовує того факту, що саме начальник митного поста відповідальний за дотримання посадовими особами цього поста вимог законодавства України. Зазначає, що судами не було надано належної оцінки наказу ДФС України від 13.03.2015 № 167, відповідно до якого вчинення корупційних правопорушень працівниками, розцінюється як неспроможність їх керівників виконувати функції, які здійснюють підрозділи органів ДФС України, такі несуть персональну відповідальність за організацію та стан роботи з питань запобігання корупції в органах ДФС України, незалежно від того чи підтверджено факт вчинення підпорядкованими працівниками корупційного правопорушення. Наголошує на тому, що Законом України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" (3723-12) не передбачено, що в поданні Дисциплінарної комісії та в наказі про звільнення потрібно визначати ступінь тяжкості вчиненого державним службовцем правопорушення. Ступінь тяжкості вчиненого було встановлено Дисциплінарною комісією під час здійснення дисциплінарного провадження і в подальшому з урахуванням такого, було відображено в поданні від 10.05.2016.

Позиція інших учасників справи

Відзивів на касаційні скарги не надходило.

Рух касаційної скарги

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.04.2017 відкрив касаційне провадження за скаргою Львівської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017.

Ухвалою від 07.04.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за скаргою ДФС України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017.

14.02.2018 вказані касаційні скарги надійшли до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2018 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Шарапа В.М., судді Бевзенко В.М., Данилевич Н.А. для розгляду судової справи № 813/1733/16.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30.05.2019 № 532/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 813/1733/16 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М.

Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж.М., судді Жук А.В., Мартинюк Н.М. для розгляду судової справи № 813/1733/16.

Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 прийнятий на роботу в митні органи у 2002 році та з 11.12.2014 працює начальником митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС.

Наказом ДФС України від 10.05.2016 № 67-ДС "Про звільнення працівників Львівської митниці ДФС" Ямборка В.І. начальника митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС звільнено 10.05.2016 за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

У наказі ДФС України від 10.05.2016 № 67-ДС зазначено, що Львівською митницею ДФС до ДФС України внесені подання Дисциплінарної комісії Львівської митниці ДФС про звільнення з займаних посад, зокрема, ОСОБА_1 - начальника митного поста "Смільниця".

Підставою для внесення зазначених подань стало вчинення зазначеним працівником дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення з посади державної служби, відповідно до статей 65, 66 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу".

Так, Дисциплінарна комісія Львівської митниці ДФС дійшла висновку, що начальником митного поста "Смільниця" ОСОБА_1 порушено Присягу державного службовця в частині сумлінного виконання своїх обов`язків, зокрема, передбачених пунктами 2.2.1.І, 2.2.1.3, 2.2.1.33, 5.1 Положення про митний пост "Смільниця" Львівської митниці ДФС, затвердженого наказом Львівської митниці ДФС, а саме: не забезпечено здійснення належного керівництва за діяльністю підпорядкованого особового складу, не забезпечено контролю виконання підпорядкованими працівниками Конституції України (254к/96-ВР) , законів України та вжиття у межах компетенції заходів щодо запобігання та протидії корупції, що призвело до незаконного звільнення від митного контролю товарів, переміщуваних через митний кордон України.

На виконання вказаного наказу Львівською митницею ДФС 10.05.2016 видано наказ № 458-о "Про оголошення наказу ДФС України".

Не погоджуючись з висновками відповідачів про наявність в його діях ознак порушення Присяги державного службовця, вважаючи протиправними накази ДФС України № 67-ДС від 10.05.2016 та Львівської митниці ДФС від 10.05.2016 № 458-о в частині його звільнення із посади, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування вказаних наказів, поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) , в чинній редакції) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (889-19) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 8 Закону України "Про державну службу" державний службовець зобов`язаний, зокрема, сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки.

Частиною першою статті 36 Закону України "Про державну службу" визначено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".

Аналогічний текст Присяги державного службовця був передбачений статтею 17 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу", чинного станом на 02.03.2016.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону України "Про державну службу" підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення Присяги державного службовця.

Приписами статті 66 Закону України "Про державну службу" передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 74 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Пунктом 4 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Права та обов`язки керівника митного поста передбачені, зокрема, Положенням про митний пост "Смільниця" Львівської митниці ДФС, затвердженим наказом Львівської митниці ДФС від 11.08.2015 № 470 (далі - Положення).

Згідно з пунктом 2.2.1. Положення керівництво митним постом містить такі процедури, зокрема: здійснення керівництва діяльністю та організація роботи митного поста відповідно до Регламенту Митниці та положення про митний пост (пункт 2.2.1.1.); організація, забезпечення контролю у межах компетенції виконання митним постом Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, рішень Колегії ДФС, Митниці, протокольних доручень тощо (пункт 2.2.1.3.); вжиття у межах компетенції заходів щодо запобігання та протидії корупції (пункт 2.2.1.33.).

Відповідно до пункту 3.1. Положення керівництво митним постом здійснює начальник митного поста, який призначається на посаду та звільняється з посади в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно з пунктами 5.1. та 5.8. Положення начальник митного поста несе відповідальність за: невиконання або неналежне виконання своїх службових обов`язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством; дотримання посадовими особами митного поста вимог законодавства України.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Аналізуючи вищевказані норми суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що державний службовець вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.

Судами попередніх інстанцій встановлено та відповідно до подання Дисциплінарної комісії про застосування дисциплінарного стягнення - звільнення ОСОБА_1 начальника митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС, оскільки 02.03.2016 на території відпочинкового комплексу "Зальцбург" мав місце факт затримання співробітниками ГУ БКОЗ УСБУ у Львівській області, слідчими ГУНП у Львівській області та військової прокуратури Західного регіону України працівників відділу митного оформлення № 2 митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з метою документування злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, за неодноразове та систематичне вимагання від підприємця неправомірної вигоди при здійсненні безперешкодного ввезення на митну територію України товару шляхом їх подрібнення на партії для переміщення громадянами.

Листом військової прокуратури Львівського гарнізону військової прокуратури Західного регіону України від 12.04.2016 № 05-1749 вих-16 на адресу Львівської митниці скеровано подання (в порядку частини третьої статті 65 Закону України "Про запобігання корупції"), в якому зазначалось про те, що військовою прокуратурою Львівського гарнізону здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 42016140400000016 від 25.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України. Також у поданні зазначалось, що 02.03.2016 близько 17 год 00 хв головний державний інспектор відділу митного оформлення № 2 митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із начальником відділу митного оформлення № 2 митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС ОСОБА_2, на виконання завідомо злочинної вказівки останнього, під час зустрічі з громадянином ОСОБА_6 у службовому приміщенні митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС, з метою особистого збагачення вимагали та отримали від громадянина ОСОБА_6 неправомірну вигоду розмірі 300 доларів США за не створення перешкод під час переміщення товарів через Державний кордон України.

Таким чином, Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що начальником митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС Ямборком В.І. порушено Присягу державного службовця, передбачену статтею 17 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу", в частині сумлінного виконання своїх обов`язків, зокрема, передбачених пунктами 2.2.1.1, 2.2.1.3, 2.2.1.33, 5.1 Положення про митний пост "Смільниця" Львівської митниці ДФС, затвердженого наказом Львівської митниці ДФС від 11.08.2015 № 470, а саме: не забезпечено здійснення належного керівництва за діяльністю підпорядкованого особового складу, не забезпечено контролю виконання підпорядкованими працівниками Конституції України (254к/96-ВР) , законів України та вжиття у межах компетенції заходів щодо запобігання та протидії корупції, що призвело до отримання головним державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 02.02.2016 о 17 год від гр. ОСОБА_6 неправомірної вигоди в розмірі 300 доларів США за не створення перешкод під час переміщення товарів через Державний кордон України товарів з республіки Польща, та вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України.

Відповідно до пунктів 5.1. та 5.8. Положення начальник митного поста несе відповідальність за: невиконання або неналежне виконання своїх службових обов`язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством; дотримання посадовими особами митного поста вимог законодавства України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та відповідно до матеріалів справи, для забезпечення організації роботи митного поста та виконання і дотримання митним постом чинного законодавства України всі працівники митного поста були ознайомлені з відповідними посадовими інструкціями, Положеннями про відділи митного оформлення (№ 1-4) митного поста "Смільниця", а також Положенням про митний пост "Смільниця" Львівської митниці ДФС. Посадові особи митного поста "Смільниця" були ознайомлені з наказом ДФС України від 22.01.2016 № 60 "Про здійснення заходів, спрямованих на дотримання антикорупційного законодавства". Крім того, позивачем було видано розпорядження від 18.02.2016 № 2-р "Щодо проведення профілактичних заходів, спрямованих на дотримання підпорядкованим особовим складом вимог антикорупційного законодавства та нормативно-правових актів з питань державної митної справи, правил поведінки, етики державного службовця в робочий і позаробочий час", яким начальників відділів митного оформлення митного посту "Смільниця" було зобов`язано провести додаткові заходи профілактичного характеру; забезпечувалось постійне проведення інструктажу з питань дотримання технологічних схем, Положення про митний пост "Смільниця" Львівської митниці ДФС, а також щодо дотримання культури поведінки та етики державного службовця; згідно із записами у журналі, постійно проводились профілактичні роботи спрямовані на запобігання протиправним діям, пов`язаним із службовою діяльністю та щодо дотримання антикорупційного законодавства.

Отже, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, позивач, перебуваючи на посаді начальника митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС, здійснював свої функціональні обов`язки належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства, а також проводив активну профілактичну роботу щодо недопущення вчинення корупційних правопорушень серед підпорядкованого йому особового складу митного поста. Разом з тим, подання Дисциплінарної комісії Львівської митниці ДФС та оскаржений наказ ДФС України не містять обґрунтувань та вказівок на докази, що підтверджували б вчинення позивачем порушень, які б потягли за собою застосування до нього такої найсуворішої санкції відповідальності державного службовця, як звільнення за порушення Присяги. Крім цього, в них не визначено, як того вимагає норма статті 65 Закону України "Про державну службу", в чому саме полягає винна дія чи бездіяльність позивача, в чому полягає невиконання або неналежне виконання позивачем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законами України. Крім того, дисциплінарною комісією не визначено ступеня тяжкості вчиненого позивачем проступку та його вини.

Крім того, суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу на те, що оскаржувані накази прийняті під час відсутності позивача на службі з 10.05.2016 по 13.05.2016 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується листком непрацездатності серії АГС № 411830 .

Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Отже, відповідачами при прийнятті оскаржуваних наказів порушено пряму заборону, встановлену частиною четвертою статті 74 Закону України "Про державну службу", на звільнення державного службовця під час відсутності його на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Верховний Суд України в постанові від 01.10.2013 у справі № 21-259а13 вказав на те, що за змістом пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) підставами захисту порушеного права звільненої особи може бути не тільки звільнення без законних підстав, а й порушення порядку його проведення. При цьому, Верховний Суд України акцентував увагу на неприпустимості звільнення особи з посади під час перебування її в стані тимчасової непрацездатності.

Таким чином колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спірні накази прийняті відповідачами не на підставі та не у спосіб, визначені законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є протиправними та підлягають скасуванню в частині звільнення начальника митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС Ямборка В.І.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача на наказ ДФС від 13.03.2015 № 167 "Про персональну відповідальність керівників підрозділів органів ДФС", відповідно до якого вчинення корупційних правопорушень працівниками, розцінюється як неспроможність їх керівників виконувати функції, які здійснюють підрозділи органів ДФС України, оскільки частиною другою статті 61 Конституції України закріплено конституційний принцип індивідуальності юридичної відповідальності.