165/740/17 Про визнання неправомірними дії об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку особі пенсії у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зобов`язання ОУПФУ перерахувати та виплатити пенсію в розмірі не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 16.12.2019 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірним та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Нововолинського міського суду Волинської області у складі судді Ушакова М.М. від 15 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мікули О.І., Богаченка С.І., Курильця А.Р. від 26 липня 2017 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірним та зобов`язання вчинити дії, в якому просила:

- визнати неправомірними дії Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Нововолинсько-Іваничівське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у відповідності до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 1 вересня 2015 року, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати суму пенсії з 1 вересня 2015 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 15 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язано Нововолинсько-Іваничівське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у відповідності до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 22 вересня 2016 року з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Нововолинсько-Іваничівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області неправомірно відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, а саме: ним не було враховано вимоги Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (2017-14) та Закону України "Про прожитковий мінімум" (966-14) , згідно яких мінімальний розмір пенсії встановлюється із прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

Судом не прийнято до уваги доводи відповідача про те, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (265-2008-п) (зі змінами від 18 листопада 2015 року) передбачено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та інвалідам, крім осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексацій та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 грн, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, оскільки на думку суду ця норма суперечить вимогам статті 8 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції та їй відповідають. Закон України про "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" є пріоритетним над постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Нововолинсько-Іваничівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 15 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 22 листопада 2013 року призначено пенсію за віком на підставі пункту 7-2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (80-19) передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено з 1 січня 2015 року - 949 грн, з 1 вересня 2015 року - 1074 грн. Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" (928-19) передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено з 1 травня 2016 року - 1130 грн. Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (1801-19) передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено з 1 січня 2017 року - 1247 грн.

ОСОБА_1 пенсію було призначено у розмірі 849,00 грн, після перерахунку з 1 грудня 2016 року розмір пенсії становить 1098,66 грн.

Нововолинсько-Іваничівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області листом від 21 березня 2017 року повідомило позивачку про відсутність підстав для перерахунку ОСОБА_1 пенсії у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 (265-2008-п) встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв`язку з втратою годувальника членами сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання), не досягає в інвалідів (у тому числі дітей-інвалідів) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, та в осіб, яким призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім`ї 100%, на двох - 120%, на трьох і більше - 150% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. А також установити, що в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім осіб зазначених у пункті 1 цієї постанови ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 грн, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Отже, встановлення щомісячної державної адресної допомоги до розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, для достроково призначених пенсій відповідно до пункту 7-2 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) не передбачено.

Скаржник зазначає, що є неправомірним висновок судів щодо того, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 (265-2008-п) суперечать нормам Конституції України (254к/96-ВР) , так як здійснення таких висновків не входить до компетенції судів загальної юрисдикції, виключною прерогативою тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та перевірки нормативно-правових актів на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) є Конституційний Суд України.

8. Відзиву на касаційну скаргу Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 15 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року ОСОБА_1 не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Статтею 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.

Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

10. Відповідно до пункту 7-2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

11. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (265-2008-п) , у редакції, чинній до 24 квітня 2014 року, передбачалася виплата щомісячної державної адресної допомоги, у разі, якщо щомісячний розмір пенсійних виплат не досягав прожиткового мінімуму. І така щомісячна адресна допомога виплачувалася у сумі, що не вистачає саме до прожиткового мінімуму.

12. Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 112 (112-2014-п) було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 (265-2008-п) , та встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім інвалідів I та II груп (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 гривень, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Такі зміни набрали чинності 24 квітня 2014 року.

13. Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

14. Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.

15. Види виплат, які виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі визначені статтею 9 Закону і такими виплатами є: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника (ч. 1 ст. 9). За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата (ч. 2 ст. 9). У солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера (ч. 3 ст. 9).

16. Отже, за рахунок коштів Пенсійного фонду виплачується пенсія, одноразова виплата (ст. 56 Закону) та допомога на поховання.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. З огляду на вищенаведені норми Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (265-2008-п) , у разі призначення пенсії відповідно до пункту 7-2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , за рахунок коштів Пенсійного фонду виплачується пенсія, розрахована пропорційно наявному віку та стажу, а щомісячна державна адресна допомога в розмірі, що не вистачає до 949,00 грн, виплачується за рахунок коштів державного бюджету.

18. Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що розмір пенсії, призначеної внаслідок дострокового виходу на пенсію за віком у відповідності до вимог пункту 7-2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) визначається у декілька етапів: перший - визначення розміру пенсії відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; другий - визначення розміру пенсії згідно із статтею 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (йдеться про мінімальний розмір пенсії); третій - зменшення обчисленого відповідно до статті 27 та статті 28 Закону №1058 розміру пенсії на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

19. Тобто, при достроковому виходу на пенсію, зменшенню підлягає і розмір пенсії, обчислений у мінімальному розмірі згідно із статтею 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

20. Організовуючи в Україні систему соціального захисту, в тому числі, пенсійного забезпечення, держава, діючи в межах допустимого розсуду, заклала основу самоврядності її функціонування (абз. 2 частини 1 статті 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"), що базується на принципах, закріплених у статті 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", серед яких заінтересованість кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу), солідарності та субсидування в солідарній системі.

21. Таким чином, сьогоднішній стан системи пенсійного забезпечення, яке здійснюється в межах солідарно-накопичувальної системи загальнообов`язкового державного соціального страхування (першого-другого рівнів), не передбачає прямого взаємозв`язку між розміром сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що розраховується і сплачується виходячи з нормативного закріплення бази у статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", та розміром пенсійних виплат. Водночас, зважаючи на соціальну солідарність та справедливість у системі соціального захисту, до складу якої входить система пенсійного забезпечення, держава нормативно встановлює передумови щодо визначення пропорційної взаємозалежності між участю особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та рівнем її подальшого пенсійного забезпечення за рахунок вказаної системи фінансування пенсій та інших соціальних виплат.

22. Частина 3 статті 46 Конституції України дослівно визначає гарантію, за якою "пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом". Вказане положення повторюється у частині 2 статті 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

23. Їхнє застосування у комплексному підході до аналізу системи соціального забезпечення в Україні визначає необхідність сукупного забезпечення державою рівня життя, не нижчого від прожиткового мінімуму, як через систему пенсійних так і інших соціальних виплат ("пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування"), а отже, як за рахунок солідарно-накопичувальної системи, так і коштів Державного бюджету України, в рамках виконання конституційних зобов`язань перед особою.

24. Таким чином, законодавством розмежовано поняття "пенсійні виплати" від інших соціальних виплат (допомоги, доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат), виходячи з того, за рахунок яких коштів вони виплачуються (або з коштів Пенсійного фонду з Накопичувального пенсійного фонду, який формується за рахунок пенсійних внесків, сплачених учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування, або за рахунок Державного бюджету України). Відповідно, від цього залежить, який орган є відповідальним за виплату.

25. Держава взяла на себе зобов`язання створити альтернативні компенсаторні механізми забезпечення достатнього рівня життя за рахунок системи гарантування права на соціальний захист на рівні, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом, шляхом виплати додаткових соціальних допомог, надання безоплатно соціальних послуг, безоплатного або з істотною знижкою отримання права на медичне забезпечення та придбання лікарських засобів, компенсації соціальних витрат тощо, а тому оцінка не може ґрунтуватися лише на підході порівняння абсолютного значення розміру конкретної пенсійної виплати, оскільки в межах реалізації соціальних прав, особа користується і іншими видами допомоги від держави.

26. Саме на виконання своїх зобов`язань у сфері соціального захисту на рівні не нижчому від прожиткового мінімуму, державою унормовано здійснення соціальних виплат на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (265-2008-п) , Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" (1727-15) , Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" (1768-14) тощо.

27. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що у своїй сукупності вказані норми матеріального права не суперечать один одному та частині 3 статті 46 Конституції України, і лише свідчать про право позивача на отримання державної соціальної допомоги, яка б забезпечила рівень життя позивача не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законами про Держбюджет України на відповідний рік.

28. Відповідно, підстави для визнання протиправними дій пенсійного органу та задоволення позову, в межах розгляду даної справи, відсутні.

29. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 241/1475/16-а та від 7 листопада 2019 року у справі № 761/1196/17, від 19 серпня 2019 року у справі № 576/1112/17.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Частиною 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

31. Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.