Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Гольцової Л.А., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі № 925/1049/13 Господарського суду Черкаської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії Полтавське регіональне управління до Приватного підприємства "Лавіта" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_4 2. ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників сторін:

позивача: з'явилися

відповідача: Кізіма І.В., дов. від 05.05.2016 № 01-05/2016;

Косменюк О.М., дов. від 22.04.2016

третьої особи-1: з'явилися

третьої особи-2: з'явилися

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії Полтавське регіональне управління звернулося до Господарського суду Черкаської з позовом до Приватного підприємства "Лавіта" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.04.2016 у справі № 925/1049/13 позов задоволено частково; в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед АТ "Банк "Фінанси та кредит" за договором № МКЛУ-92-08 від 11.04.2008 в розмірі 48819,77 дол. США боргу зі сплати кредиту (що в гривневому еквіваленті станом на 26.04.2016 становить 1237039 грн. 27 коп.); 2650,83 дол. США заборгованості за простроченим кредитом (що в гривневому еквіваленті станом на 26.04.2016 становить 67169 грн. 12 коп.); 15493,51 дол. США простроченої заборгованості по відсоткам за кредитом (що в гривневому еквіваленті станом на 26.04.2016 становить 392588 грн. 50 коп.); 401905 грн. 94 коп. пені, звернуто стягнення на предмет іпотеки: комплекс нежитлових будівель, який складається з адмінбудинку з прибудовою (літера А,а) - 73,6 кв.м; кімнати зразків (літера З) - 28,2 кв.м.; споруд (№ 1,2); замощення (№ ІІ), криниці (літера К); магазину (літера Б) - 192,5 кв.м.; складу сипучих товарів з підвалом (літера В пд. В) - 1113,6 кв.м.; матеріального складу (літера Д) - 567,6 кв.м.; нежитлові будівлі (літера Г) - 58,4 кв.м.; майстерні (літера М) - 25,1 кв.м., сторожки з ґанком (літера - Н) - 7,2 кв.м., складу (літера Є) - 6,8 кв.м., вбиральні (літера Е), що розташований на земельній ділянці по вул. Українська, 7 в селі Поташ, Маньківського району, Черкаської області, яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Старосвітською О.Г. 13.02.2008 і зареєстрованого в реєстрі за № 560, що перебуває у власності Приватного підприємства "Лавіта", шляхом визнання права власності на зазначене майно за Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" за визначеною вартістю предмета іпотеки в загальному розмірі 5711730 грн. 00 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Лавіта" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Черкаської області від 26.04.2016 у справі № 925/1049/13 скасувати і прийняти нове рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі № 925/1049/13 (колегія суддів у складі: головуючого судді Пономаренка Є.Ю., суддів Андрієнка В.В., Дідиченко М.А.) зупинено провадження у справі № 925/1049/13 до вирішення пов'язаної з нею іншої цивільної справи № 701/1154/15-ц (номер провадження у суді касаційної інстанції № 6-10616ск16) за позовом ОСОБА_9 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" і ПП "Лавіта", за участю третьої особи - нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Старосвітської О.Г., про визнання договору іпотеки недійсним.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі № 925/1049/13, передати справу в суд апеляційної інстанції для продовження розгляду справи.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права. Скаржник вказує, що судом не встановлено передбачених ст. 79 Господарського процесуального кодексу України обставин, які свідчили б про неможливість розгляду справи № 925/1049/13 до розгляду пов'язаної цивільної справи № 701/1154/15-ц.

15.08.2016 до Вищого господарського суду України надійшла заява Приватного підприємства "Лавіта" про повернення касаційної скарги скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у вказаній заяві.

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на те, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" містить належні докази направлення копії касаційної скарги учасникам процесу; ухвалою Вищого господарського суду України від 02.08.2016 прийнята до провадження, що унеможливлює застосування норм ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України.

Також 15.08.2016 до Вищого господарського суду України надійшов відзив ОСОБА_4 на касаційну скаргу, в якому третя особа просить касаційну скаргу відхилити.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та треті особи не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі № 925/1049/13 є вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором.

Апеляційним господарським судом встановлено, що питання дійсності Договору іпотеки № МІУ-92-08 від 11.04.2008 є предметом спору у цивільній справі № 701/1154/15-ц за позовом ОСОБА_9 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" і Приватного підприємства "Лавіта", третя особа - нотаріус Маньківського нотаріального округу Старосвітська О.Г. про визнання договору іпотеки недійсним.

Зупиняючи провадження у справі № 925/1049/13, апеляційний господарський суд, виходив з того, що вищевказані справи є пов'язаними, оскільки позовні вимоги у справі № 925/1049/13 ґрунтуються на Договорі іпотеки № МІУ-92-08 від 11.04.2008, щодо недійсності якого вирішується спір у справі № 701/1154/15-ц, і обставини щодо визнання чи невизнання недійсним Договору іпотеки впливають на подання і оцінку доказів у цій справі, а з огляду на непідвідомчість спору у справі № 701/1154/15-ц господарським судам, у суду відсутня можливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної із нею цивільної справи № 701/1154/15-ц.

Як передбачено ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За змістом вищезазначеної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

З огляду на викладене та приписи ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту ухвали господарського суду, ухвала суду про зупинення провадження повинна містити обґрунтування наявності обставин, що відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу зумовлюють зупинення провадження у справі.

В той же час, зазначивши лише про те, що обставини щодо визнання чи невизнання Договору іпотеки недійсним вплинуть на подання і оцінку доказів у даній справі, суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині ухвали не навів як обґрунтування висновків про пов'язаність справ, так і мотивів, з яких він дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у справі № 701/1154/15-ц.

Так, апеляційним господарським судом не визначено, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду цивільної справи № 701/1154/15-ц унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). В свою чергу відсутність у матеріалах справи копії позовної заяви у справі № 701/1154/15-ц не дає підстав зробити висновок, що у справі № 701/1154/15-ц досліджуватимуться обставини, що не входять до предмету доказування у справі № 925/1049/13, але мають істотне значення для прийняття в ній правильного рішення.

Також, колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором, суди мають встановити і відповідні обставини його укладення, як то: підписання сторонами та скріплення їх печатками, досягнення згоди з усіх істотних умов договору тощо, тобто встановити, чи є такий договір укладеним та чинним на час розгляду спору.

Як передбачено ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи та зміст заяви про зупинення провадження у справі свідчать, що рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 17.03.2016, яке набрало законної сили, скасовано рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 28.01.2016 про визнання недійсним договору іпотеки.

З огляду на вищенаведене, розгляд Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційної скарги у справі № 701/1154/15-ц не може бути перешкодою для встановлення і з'ясування відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України істотних обставин у справі № 925/1049/13.

За таких обставин, апеляційний господарський суд, в порушення приписів ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі підлягає скасуванню, а справа, відповідно до ч. 4 ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу України - передачі до суду апеляційної інстанції для розгляду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі № 925/1049/13 Господарського суду Черкаської області скасувати.

Справу № 925/1049/13 передати до Київського апеляційного господарського суду для розгляду.