826/25848/15 Про визнання протиправними та скасування постанов державної Інспекції з питань захисту прав споживачів щодо накладення стягнень - 16.12.2019 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС МАРКЕТ" (далі - ТОВ) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року (прийняту судом у складі судді Погрібніченко І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Саприкіної І.В., суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.) у справі за позовом ТОВ до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов щодо накладення стягнень, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року ТОВ звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати постанови від 04 листопада 2015 року №№ 9 та 10 щодо накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", у розмірі 979,78 грн та 816,48 грн відповідно.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 28 листопада 2016 року відмовив у задоволенні позову.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 січня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що оскільки в наборі - "Горілка "Хлібний Дар" Класична 0,5 л та напій безалкогольний "Кока-Кола" 0,5 л - були відсутні визначені ціни окремо на горілку та окремо на безалкогольний напій, суд вважає, що позивачем було порушено статтю 15 Закону України "Про захист прав споживачів".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16 лютого 2017 року ТОВ звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У скарзі посилається на те, що ТОВ продавався товарний набір упаковками, тому позивачем правомірно зазначалася ціна за кожну упаковку такого набору у відповідності до вимог абзацу 5 частини третьої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів".

На упаковці товарного набору містилася вся необхідна інформація, зокрема на стрічці нанесено найменування товару, а саме: "Набір горілка Хлібний дар" Класична 0,5 л та напій безалкогольний сильногазований на ароматизаторах "Кока-Кола" 0,5 л", зазначено ким сформований набір - ТОВ "Баядера Логістик" та його адреса.

Зазначено у скарзі і про те, що суди не дослідили повно, всебічно та об`єктивно наявні у справі докази, у зв`язку із чим неправильно застосували норми матеріального права.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 лютого 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція КАС.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2019 року на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року № 1024/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Шарапа В.М., справу передано головуючому судді.

У зв`язку із відпусткою судді Шарапи В.М. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року № 2116/0/78-19 здійснено повторний автоматизований розподіл справи між суддями та протоколом від 12 грудня 2019 року визначено таку колегію суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

На підставі скарги ОСОБА_1, направлення на проведення перевірки від 21.10.2015 №000027 та №000028 та листа - згоди Держспоживінспекції України від 07.10.2015 №01/7-1525-2015, №01/7-1524-2015 відповідачем проведено перевірку суб`єкта господарської діяльності ТОВ "Альянс Маркет": супермаркет "Фреш" в м. Рівне по вул. Черняка, 40 та магазину "Арсен" у м. Рівне по вул. Є. Коновальця, 20.

За результатами перевірки складено акти перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000024 та №000025 від 30.10.2015, якими встановлено, що під час перевірки виявлено товарний набір "Вигідна ціна", до якої входить пляшка горілки ТМ "Хлібний дар", ємкістю 0,5 л та безалкогольний напій "Кока-Кола" 0,5 л без необхідної, достовірної, доступної та своєчасної інформації, а саме: відсутня інформація про ціну, яка повинна надаватися споживачам, про товар, який входить до товарного набору "Вигідна ціна" взятої окремо, умови прийняття вказаної пропозиції, що є порушенням пункту 6 частини першої, частини другої, пунктів 1, 2 абзацу шостого частини третьої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів"; пункту 6 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (854-96-п) (далі - Правила № 854).

На підставі встановлених порушень відповідачем 14.11.2015 прийняті постанови №№ 09 та 10 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", якими до позивача застосовано штраф у розмірі 979,78 грн та 816,48 грн.

Позивач не погодився із цими рішеннями відповідача та звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке. Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов`язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції. Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння. У разі коли за одну ціну пропонується кілька товарів, робіт або послуг чи їх поєднання або якщо продавець (виконавець) надає споживачеві при реалізації однієї продукції право одержати іншу продукцію за зниженою ціною, до споживача доводиться інформація щодо: 1) змісту та вартості пропозиції та у разі пропонування товарів, робіт або послуг за одну ціну - ціни таких товарів, робіт або послуг, взятих окремо; 2) умови прийняття пропозиції, зокрема строку її дії та будь-яких обмежень, включаючи обмеження щодо кількості. Дія положень цієї частини поширюється також на продукцію, що є харчовим продуктом.

Згідно з пунктом 6 Правил № 854, суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити відповідно до законодавства надання споживачам необхідної, доступної і своєчасної інформації про товари, а також на вимогу споживачів - інформацію про сертифікацію продукції, документи про її якість, безпеку та ціну.

Як встановили суди, споживачем ОСОБА_1 був придбаний товарний набір, позначений стрічкою "Вигідна ціна", до складу якого входила пляшка горілки "Хлібний Дар" Класична" 0,5 л та напій безалкогольний "Кока-Кола" 0,5 л по ціні 54,99 грн, але не була зазначена ціна кожної одиниці товару в даному наборі.

Фіскальний чек від 27 жовтня 2015 року свідчить про те, що була продана горілка "Хлібний Дар" Класична" та напій безалкогольний "Кока-Кола" по ціні 54,99 грн.

Отже, в наборі "Горілка "Хлібний Дар" Класична" 0,5 л та напій безалкогольний "Кока-Кола" 0,5 л були відсутні визначені ціни окремо на горілку та окремо на безалкогольний напій, тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем було порушено статтю 15 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 23 цього Закону у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію" (675-19) ) - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До того ж суд апеляційної інстанції правильно зазначив про те, що фіскальний чек свідчить про продаж кожного товару з цього набору окремо, тоді як і скаржниця, і сам позивач визнають факт продажу саме набору, тобто у чеку мало б бути відображено одиницю товару - набір.

Доводи, викладені у касаційній скарзі були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та свого підтвердження не знайшли.

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у чинній на сьогодні редакції, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС МАРКЕТ" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року - без змін.