822/1383/17 Про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру області надати особі дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га з метою подальшої безплатної передачі у власність для введення особистого селянського господарства за межами населених пунктів сільської ради - 13.12.2019 Прийняття

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2019 року

Київ

справа №822/1383/17

адміністративне провадження №К/9901/38874/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №822/1383/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнанання протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Ковальчук О.К., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Драчук Т.О., суддів: Загороднюка А.Г., Полотнянка Ю.П.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати йому дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га з метою подальшої безплатної передачі у власність для введення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Завалійківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з метою отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проте, відповідач належним чином не розглянув звернення позивача у строки, визначені законодавством, а також неправомірно відмовив листом у наданні такого дозволу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Судами встановлено, що 14.02.2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою про надання йому дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Завалійківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області.

До заяви позивачем було додано: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та викопіювання.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 14.03.2017 №К-3957/0-1511/6-17 відмовило позивачу у задоволенні його заяви, повідомивши, що відповідно до листа управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі дана земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб.

Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що відповідач відмовляючи позивачу у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою, діяв у межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства.

У поданому відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні скарги, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (2768-14) (далі по тексту - ЗК України (2768-14) ) та Законом України "Про землеустрій" (858-15) .

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Згідно з частиною першою статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами абзацу першого частини сьомої статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, Земельним кодексом (2768-14) визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на положення статті 123 Земельного кодексу України суд зазначає, що неправомірною є відмова відповідача надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав інших, ніж передбачено законом.

Водночас, зі змісту статті 118 Земельного кодексу України випливає обов`язок суб`єкта владних повноважень розглянути клопотання у місячний строк і прийняти одне з відповідних рішень, або дати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

Судами встановлено, що належне рішення щодо заяви позивача від 14.02.2017 з питання надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в контексті вимог статті 118 Земельного кодексу України відповідачем не приймалось.

Лист Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.03.2017 №К-3957/0-1511/6-17 не може вважатись належним розглядом заяви позивача згідно статті 118 Земельного кодексу України.

Щодо форми рішення уповноваженого органу слід зазначити, що правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333 (z1391-16) (далі - Положення № 333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за №1391/29521 (z1391-16) .

Пунктом 8 Положення № 33 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Крім того, згідно з пунктом 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої Наказом Держгеокадастру від 15 жовтня 2015 року № 600, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

При цьому пунктом 123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

В межах даного адміністративного спору позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній направив позивачу відповідь у формі листа.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Отже, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України (2768-14) , Законом України "Про землеустрій" (858-15) , без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, протиправної бездіяльності стосовно розгляду заяви позивача.

Враховуючи, що відповідачем при розгляді клопотання позивача не надана оцінка на предмет його відповідності вимогам статті 122 ЗК України, тому колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га, викладену у листі від 14.03.2017 № К-3957/0-1511/6-17.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.2017 про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га, про що видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду