Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Чернова Є.В. - головуючого, Карабаня В.Я., Корнілової Ж.О. за участю представників: від позивача: від відповідача: розглянув касаційну скаргу Ковальова Н.С. Ковальчук І.В. Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 травня 2016 року у справі № 910/15402/14 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії до Вінницького національного технічного університету про врегулювання переддоговірного спору

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2016 р. (суддя Пукшин Л.Г.) у позові публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії до Вінницького національного технічного університету про врегулювання переддоговірного спору, визнання договору укладеним - відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 р. (судді: Лобаня О.І., Федорчук Р.В., Тищенко А.І.) рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 р. залишено без зміни.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, з матеріалів справи неможливо встановити та ідентифікувати, які саме канали кабельної каналізації електрозв'язку у проекті договору ПАТ "Укртелеком" перебувають у власності (на балансі) позивача. Надані сторонами документи як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не дають можливості достеменно встановити довжину, місцезнаходження та включення в перелік проекту договору ПАТ "Укртелеком" ККЕ, що значаться на балансі відповідача.

Зважаючи на відсутність в проекті договору, запропонованого позивачем, граничних тарифів з розрахунку плати за бронювання місця в ККЕ та розрахунку плати за надання місця в каналі ККЕ, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторони не узгодили ціну договору, яка є його істотною умовою.

Враховуючи відсутність доказів права власності кабельної каналізації електрозв'язку, що знаходяться за адресами: від вул. Келецької, 84 до вул. Келецької, 102, та від вул. В. Інтернаціоналістів, 3 до вул. Келецької, 102 в м. Вінниці, як позивача так і відповідача, та те, що сторони не узгодили ціну договору, яка є його істотною умовою, та у проекті договору не зазначені позивачем розрахунок плати за бронювання місця в ККЕ, розрахунок плати за надання місця в каналі ККЕ, розрахунок плати за використання ККЕ, суди відмовили у задоволенні позову.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального права, позов задовольнити.

Скаржник вважає, що судом не враховано достатніх та належних доказів, які підтверджують його право власності на об'єкт ККЕ, що є предметом передоговірного спору, спору між сторонами про право власності на цей об'єкт не має, а вимоги про визнання права власності суду не пред'являлися; проект договору, який позивач вимагає укласти відповідає нормам чинного законодавства є обов'язковим для сторін з огляду на що висновки суду про відмову в позові необґрунтовані.

Відповідач надав суду пояснення у яких вважає, що вимоги позову необґрунтовані, оскільки належними доказами обставини щодо права власності на ККЕ не доведено, вважає оскаржувані постанову та рішення такими, що відповідають встановленим обставинам та нормам матеріального права, тому просить залишити їх без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, за участю представників сторін, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено 10 вересня 2009 р. між ВАТ "Укртелеком" (далі - позивач) та Вінницьким національним технічним університетом (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 246-23К/84 про надання послуг з доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації, відповідно до умов якого позивач відповідно до умов цього договору, у тому числі згідно визначених у додатку №1 до договору технічних даних, зобов'язується надати замовнику послугу доступу до місця в каналі кабельної каналізації для виконання замовником (або підрядною організацією за дорученням замовника) робіт з прокладання кабелю в каналі кабельної каналізації Укртелекому та у подальшому надати замовнику у використання місця в каналі кабельної каналізації у м. Вінниця, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.8.1, 8.2 договору № 246-23К/84 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом 3-х років, термін дії договору продовжується на кожний наступний строк на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не заявить письмово іншій стороні про своє небажання продовжити дію договору не менше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії.

В додатку № 1 до договору № 246-23К/84 сторонами було визначено технічні дані прокладання кабелю, в тому числі початкові та кінцеві адреси розташування каналу телефонної каналізації, загальна довжина каналу.

Як доводить позивач, згідно актів обстеження траси прокладення кабелю електрозв'язку по каналах кабельної каналізації ВФ ПАТ "Укртелеком" від 30.07.13 №№ 12 - 21 та від 01.08.13 № 23 позивачем було виявлено наявність кабелю відповідача в ділянках кабельної каналізації, використання яких не було передбачено умовами договору № 246-23К/84 від 10.09.09, а саме за адресами: від вул. Келецької, 84 до вул. Келецької,102, від вул. В.Інтернаціоналістів, 3 до вул. Келецької, 102.

Листами від 19.09.13 № 4-4773, 16.12.13 № 20-6446, від 19.06.14 № 4-2747 позивач направляв відповідачу пропозиції укласти новий договір про надавання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", в проект якого було включено ділянки кабельної каналізації, використання яких відповідачем було встановлено актами обстеження від 30.07.13 №№ 12 - 21 та від 01.08.13 № 23.

Листами від 08.1013 № 1-11-129, від 10.02.14 № 1-11-16, від 26.06.14 № 20-17-208 відповідач повідомив позивача про свою відмову підписати направлений позивачем проект договору з тих підстав, що додатково включені до проекту договору ділянки кабельної каналізації, перебувають у державній власності та знаходяться на балансі відповідача.

Позивач вважає, що відповідач користується телефонною каналізацією електрозв'язку Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" в ділянках, що знаходяться за адресами: від вул. Келецької, 84 до вул. Келецької, 102 та від вул. В. Інтернаціоналістів, 3 до вул. Келецької, 102 без відповідних правових підстав, тому з посиланням на ч.2 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", ч. 6 ст. 179, ч.1 ст. 187 Господарського кодексу України, позивач просить визнати укладеним договір про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" між ПАТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії та Вінницьким національним технічним університетом на умовах і в редакції, запропонованій позивачем згідно додатку № 1 до даної позовної заяви з моменту набуття рішення суду законної сили.

З метою встановлення належності позивачу та/або відповідачу каналів кабельної каналізації електрозв'язку, перелік яких наведений в проекті договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", про визнання якого укладеним просить позивач, їх довжину, а також початкові та кінцеві адреси розташування каналів телефонної каналізації місцевим господарським судом було призначено комплексну будівельно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручено експертам ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа".

Так, за результатами проведеної у справі комплексної судової експертизи було складено висновок експертів № 1435 від 26.10.2015 р., яким на поставлені судом питання надано наступні відповіді.

На перше питання: Документом "Акт приемки в эксплуатацию государственной приемочной комиссией законченого строительством (реконструкцией) здания (сооружения) жилищно-гражданского назначения" від 30 вересня 1982 року про приймання в експлуатацію гуртожитку на 600 місць у м. Вінниця по вул. Келецькій, який затверджений рішенням № 626 від 30 вересня (рік не зазначений) Виконавчого комітету Вінницької міської Ради народних депутатів підтверджується будівництво ділянок кабельної каналізації № 25,26,27, що містяться у додатку №1/1 договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком".

Документом "Акт государственной приемочной комиссии о приемке в эксплуатацию законченого строительством обьекта" від 30 вересня 1986 року про приймання в експлуатацію учбово-лабораторного корпусу Вінницького політехнічного інституту у м. Вінниця по вул. Артоболевського, який затверджений рішенням № 424 від 30 вересня 1986 року Виконавчого комітету Вінницької міської Ради народних депутатів підтверджується будівництво ділянок кабельної каналізації № 22, 23, 24, 31, що містяться у додатку №1/1 договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком".

На друге питання: на території Вінницької міської ради "Виконавчим комітетом Вінницької міської Ради народних депутатів", видавались рішення, які є обов'язкові для виконання всіма розташованими на території Ради підприємствами, установами й організаціями, в т.ч. рішення № 626, № 94 від 27.02.1986 р., № 424 від 30.09.1986 р., щодо наступного:

- прийняти внутріплощадкові мережі та зовнішні комунікації зв'язку учбово-лабораторних корпусів, гуртожитків "Вінницького політехнічного інституту" на баланс відповідних служб, в т.ч. служби міської телефонної мережі;

- "Вінницькому політехнічному інституту" прийняти на свій баланс витрати на спорудження учбово-лабораторних корпусів та гуртожитків. В межах наявних матеріалів, відсутні рішення Виконавчого комітету Вінницької міської Ради народних депутатів, що передбачають прийняття на свій баланс "Вінницьким політехнічним інститутом" зовнішніх комунікацій зв'язку, для учбово-лабораторних корпусів та гуртожитків.

За наявними матеріалами документальне оформлення факту приймання - передачі в 1982-1986 рр. на баланс позивача (правонаступник ПАТ "Укртелеком") об'єкта "канали кабельної каналізації" неможливо встановити, але наявними документами підтверджено облік на балансі ПАТ "Укртелеком" станом на дату позовної заяви об'єкта основних засобів "телефонна каналізація 47142 п/м", дата введення об'єкта експлуатацію 01.12.1980 р. (характеристика об'єкта - довжина 19737,2 м., 47142 кан/км.).

За наявними матеріалами об'єкт основних засобів "телефонна каналізація 47142 п/м" передано на баланс ПАТ "Укртелеком" (як правонаступнику УДПЕЗ "Укртелеком" і правонаступнику ВАТ "Укртелеком"). За наявними матеріалами ідентифікувати ділянки кабельної каналізації електрозв'язку (ККЕ) у проекті договору ПАТ "Укртелеком" (Таблиці А1 Додатку 1) з об'єктом основних засобів "телефонна каналізація 47142 п/м" не є можливим.

На третє питання: за наявними матеріалами документальне оформлення факту приймання-передачі на баланс відповідача об'єкта "канали кабельної каналізації" в 1982- 1986 рр. неможливо дослідити, але наявними документами підтверджується облік на балансі Вінницького національного технічного університету станом на дату позовної заяви об'єкта основних засобів "кабельна телефонна каналізація від корп. № 2 до гурт. 3, 5, 6", дата виготовлення об'єкта 1982 p., характеристика об'єкта - довжина 1462 м.

За наявними матеріалами ідентифікувати ділянки кабельної каналізації електрозв'язку у проекті договору ПАТ "Укртелеком" (Таблиці А1 Додатку 1) з об'єктом основних засобів наявного на балансі підприємства "кабельна телефонна каналізація від корп. № 2 до гурт. 3, 5,6" не є можливим.

За наявними матеріалами визначити довжину, місцезнаходження та включення в перелік проекту договору ПАТ "Укртелеком" каналів кабельної каналізації, що значиться на балансі Вінницького національного технічного університету, не є можливим.

На четверте питання: за наявними матеріалами відсутня ідентифікація каналів в бухгалтерському обліку обох сторін, тому визначити канали кабельної каналізації (із переліку в проекті договору ПАТ "Укртелеком"), що не знаходяться на балансі відповідача та не використовуються ним за договором від 07.09.09 246-23К/84, не є можливим.

Згідно з пунктом 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що, відповідно до статті 6 цього кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Разом з тим, відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1-3 ст. 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч. 3 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про телекомунікації", дія цього Закону поширюється на відносини суб'єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

Згідно пункту 7 статті 31 Закону України "Про телекомунікації", порядок та умови використання діючих трубопроводів, кабельних каналів, колекторів, веж, антен та інших пристроїв особами, яким вони не належать, встановлюються договором з їх власником.

Сторонами у справі не було досягнуто згоди стосовно предмету договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", а саме переліку ділянок каналів кабельної каналізації із зазначенням початкової та кінцевої адреси розташування ККЕ, їх довжини.

Розділом ІІІ Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку (затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 23 серпня 2012 року № 428 (z1571-12) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2012 року за № 1571/21883 (z1571-12) , (далі - Правила) встановлені вимоги до договорів про надання в користування ККЕ. Відповідно до п. 3.1. Правил договір про надання в користування ККЕ повинен відповідати нормам чинного законодавства та містити, зокрема, технічні характеристики (інформацію про кількість, діаметр та довжину кабелю, кількість каналів тощо), умови та строк бронювання місця в ККЕ, технічного нагляду власником ККЕ, надання місця в ККЕ та використання ККЕ.

З матеріалів справи неможливо встановити та ідентифікувати, які саме канали кабельної каналізації електрозв'язку у проекті договору ПАТ "Укртелеком" перебувають у власності (на балансі) позивача, не можливо достеменно встановити довжину, місцезнаходження та включення в перелік проекту договору ПАТ "Укртелеком" ККЕ, що значаться на балансі відповідача. Про неможливість встановити кому саме належить кабельна каналізація також підтверджується висновком судових експертів № 1435 від 26.10.2015 р., в якому зазначено, що відсутня ідентифікація каналів в бухгалтерському обліку обох сторін, тому визначити канали кабельної каналізації (із переліку в проекті договору ПАТ "Укртелеком"), що не знаходяться на балансі відповідача та не використовуються ним за договором № 246-23К/84 неможливо.

При цьому, вимоги про визнання права власності на спірні ділянки ККЕ сторонами не заявлялись.

Надана позивачем редакція договору разом із підписаними додатками за № 1 (перелік ділянок та технічні дані на прокладання кабелю), № 2 (розрахунок плати за використання ККЕ), № 2/0 (розрахунок плати за бронювання місця в ККЕ), № 3/0 (розрахунок плати за надання місця в каналі ККЕ), № 4/0 (розрахунок плати за використання ККЕ) не відповідає вимогам пункту 3.1 Правил, оскільки додатки за № 2/0, № 3/0, № 4/0 взагалі не заповненні самим позивачем.

Згідно пункту 6.2 Правил, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації встановлює тарифи на надання в користування ККЕ, які включають в себе надання послуг замовнику з: розробки та видачі ТУ; погодження робочого проекту; технічного нагляду постачальником ККЕ; бронювання місця в ККЕ; надання місця в каналі ККЕ; використання ККЕ.

Граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій затверджені рішення № 861 (z0230-14) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 30 грудня 2013 року.

Зважаючи на відсутність в проекті договору, запропонованого позивачем, граничних тарифів з розрахунку плати за бронювання місця в ККЕ та розрахунку плати за надання місця в каналі ККЕ, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторони не узгодили ціну договору, яка є його істотною умовою.

Згідно статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії такого договору.

Згідно частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Таким чином враховуючи вищевикладене та те, що в матеріалах справи відсутні докази права власності кабельної каналізації електрозв'язку, що знаходяться за адресами: від вул. Келецької, 84 до вул. Келецької, 102, та від вул. В. Інтернаціоналістів, 3 до вул. Келецької, 102 в м. Вінниці, як позивача так і відповідача, та те, що сторони не узгодили ціну договору, яка є його істотною умовою, та у проекті договору не зазначені позивачем розрахунок плати за бронювання місця в ККЕ, розрахунок плати за надання місця в каналі ККЕ, розрахунок плати за використання ККЕ, судова колегія визнає правомірною відмову у задоволенні позову.

Касаційна інстанція зазначає, що згідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, твердження скаржника зводяться до вимог встановити інші обставини та переоцінити докази, що виходить за межі визначених повноважень касаційної інстанції, про порушення норм матеріального і процесуального права за встановлених обставин не свідчать, правильності правових висновків господарських судів не спростовують, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваної постанови та рішення немає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 р. та рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 р. у справі № 910/15402/14 господарського суду міста Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.