905/3332/15 Про стягнення заборгованості за кредитом, та за зустрічними вимогами про внесення змін до кредитного договору - 02.08.2016 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Артемівський завод по обробці кольорових металів" про стягнення заборгованість за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-0350/2-1 від 23 лютого 2011 року, яка станом на 26 жовтня 2015 року у загальному розмірі складала 7138777,34 (сім мільйонів сто тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят сім) дол. США 34 центи та 447059 гривень 26 копійок, з яких:

- заборгованість за кредитом - 7005000,00 дол. США;

- заборгованість за процентами - 133777,34 дол. США в тому числі прострочена - 80969,21 дол. США;

- пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 378997,30 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів - 39526,26 грн.;

- 3% річних за несплату кредиту - 25840,73 грн.;

- 3% річних за несплату відсотків - 2694,97 грн.

Публічне акціонерне товариство "Артемівський завод по обробці кольорових металів" звернувся з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" про внесення змін до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-0350/2-1 від 23 лютого 2011 року, а саме:

- змінити валюту повернення кредиту (п. 2.2 кредитного договору);

- змінити строк кредитування, збільшивши такий термін до 5 років, починаючи з 23 жовтня 2015 року та закінчуючи 23 жовтня 2020 року (п. 3.2 кредитного договору);

- змінити валюту нарахування відсотків із дол. США на гривні (п. 3.2 кредитного договору);

- змінити розмір відсотків за користування кредитом, зменшивши їх розмір, з розміру, визначеного кредитним договором, до 2 (двох) відсотків річних з щомісячною оплатою (п. 3.2 кредитного договору).

Ухвалами господарського суду Донецької області від 22 березня 2016 року (судді Бокова Ю.В., Сковородіна О.М., Левшина Г.В.) залишеними без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09 червня 2016 року (судді Сгара Е.В., Склярук О.І., Будко Н.В.) у справі № 905/3332/15:

- призначено судову економічну експертизу у справі № 905/3332/15;

- зупинено провадження у справі № 905/3332/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Артемівський завод по обробці кольорових металів", м. Артемівськ про стягнення заборгованості в сумі 161602651,88 грн. та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Артемівський завод по обробці кольорових металів", м. Артемівськ до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про внесення змін до договору до отримання висновку економічної експертизи у справі № 905/3332/15 та/або повернення матеріалів зазначеної справи з експертної установи.

Не погодившись з вищезазначеними ухвалами та постановою Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09 червня 2016 року та ухвали господарського суду Донецької області від 22 березня 2016 року.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають під час вирішення господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (v0004600-12) визначено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до п. 5 зазначеної постанови Пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Згідно з п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23 березня 2012 року (v0004600-12) недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Так, ухвалою господарського суду Донецької області від 22 березня 2016 року призначено судову економічну експертизу у справі № 905/3332/15. На вирішення експерта поставлено наступні запитання:

1. чи відповідає умовам договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-0350/2-1 від 23.02.2011 р. та додаткових умов до нього та чи підтверджується документально наведений у додатку до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитом з урахуванням часткових проплат станом на 26.10.2015 р.?

1.1. якщо подані позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за тілом кредиту, проведено невірно і не відповідає умовам кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-0350/2-1 від 23.02.2011 р. та первинним документам, проведений з помилками, то навести правильний розрахунок за спірний період з визначенням суми заборгованості за тілом кредиту:

- розрахувати розмір відсотків за користування кредитом з урахуванням умов договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-0350/2-1 від 23 лютого 2011 року та додаткових умов до нього і ставок LIBOR з урахуванням часткових проплат станом на 26 жовтня 2015 року.

- розрахувати розмір 3% річних за несплату відсотків за користування кредитом з урахуванням умов договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-0350/2-1 від 23.02.2011 р. та додаткових умов до нього і ставок LIBOR з урахуванням часткових проплат станом на 26.10.2015 р.

- розрахувати розмір 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту з урахуванням умов договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-0350/2-1 від 23.02.2011 р. та додаткових умов до нього з урахуванням часткових проплат станом на 26.10.2015 р.

- розрахувати розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту з урахуванням умов договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-0350/2-1 від 23.02.2011 р. та додаткових умов до нього з урахуванням часткових проплат станом на 26.10.2015 р.

- розрахувати розмір пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом з урахуванням умов договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-0350/2-1 від 23.02.2011 р. та додаткових умов до нього з урахуванням часткових проплат станом на 26.10.2015 р.

2. встановити співвідношення майнових інтересів (економічного стану) сторін:

а) яке існував на час укладення договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-0350/2-1 від 23.02.2011 р., та економічні інтереси, які були досягнуті за цим договором?

б) яке існує на теперішній час з урахуванням зобов'язань за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-0350/2-1 від 23.02.2011 р.

в) яке може настати за умови зміни зобов'язань за запропонованою позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) додатковою угодою до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-0350/2-1 від 23.02.2011 р.

З ухвали суду першої інстанції вбачається, що останнім поставлені на вирішення експерта питання стосуються порядку проведення позичальником (відповідачем) розрахунків з банком (позивачем) за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-0350/2-1 від 23.02.2011р. Проте, порядок та строки повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитом сторони погодили в умовах зазначеного договору.

Таким чином, винесені судом на вирішення судового експерта питання безпосередньо стосуються умов зазначеного кредитного договору та можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки умовам договору в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами (розрахунком кредитної заборгованості, наданим позивачем, контррозрахунком заборгованості відповідача, банківськими виписками про рух коштів по рахунках відповідача та іншим). Тобто, вирішення питань, поставлених судом перед експертом, не потребує спеціальних знань, оскільки наявні у матеріалах справи докази є достатніми для встановлення фактів, що входять до предмету доказування у даній справі та підлягають дослідженню судом, однак, які не були достатньо вивчені судом першої та апеляційної інстанцій для того, щоб переконатися в необхідності признання судової експертизи.

Крім того, дії відповідача, направлені на ініціювання проведення у справі судової експертизи, призводять до затягування судового процесу та є зловживанням своїми процесуальними правами. Господарським процесуальним кодексом (1798-12) не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

З огляду на викладене в задоволенні касаційної скарги в частині оскарження ухвали про призначення судової експертизи слід відмовити, а ухвалу господарського суду Донецької області від 22 березня 2016 року про призначення експертизи залишити в силі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Згідно з приписами ст. 86 ГПК України якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити: 1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); 2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; 3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; 4) висновок з розглянутого питання; 5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Виходячи з наведеного, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 86 ГПК України, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі.

В той же час, мотивувальна частина ухвали господарського суду Донецької області не містить обґрунтованих мотивів її винесення, в ухвалі зазначено лише про те, що провадження у справі зупиняється у зв'язку з призначенням експертизи.

Водночас, як зазначалось вище, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком суду, а правом, під час реалізації якого, суду слід навести обґрунтовані мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії як зупинення провадження у справі саме у зв'язку з її призначенням, що зумовлює, щонайменш, викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, що входять до предмету доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а виключно судовими експертами, оскільки їх встановлення потребує спеціальних знань.

В той же час, як вже зазначалося, ухвала місцевого господарського суду про зупинення провадження у даній справі не містить обґрунтованого мотивування необхідності призначення судової експертизи, призначення якої зумовило зупинення провадження у даній справі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу місцевого господарського суду саме про зупинення провадження у справі, на наведене уваги не звернув, та не зробив відповідних висновків, а лише зазначив про те, що зупинення провадження у даній справі викликано призначенням судової експертизи, для проведення якої матеріали справи направляються до відповідної експертної установи і в цей період неможливо проводити процесуальні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" підлягає задоволенню, оскільки ухвалу місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі, залишену без змін постановою суду апеляційної інстанції, винесено з порушенням, а також з неправильним застосуванням положень п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, що відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України є підставами для скасування відповідних судових рішень з передачею справи на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-12, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09 червня 2016 року в частині залишення в силі ухвали господарського суду Донецької області від 22 березня 2016 року про зупинення провадження у справі скасувати.