910/24958/15 Про розірвання договору оренди - 27.07.2016 Прийняття

Божок В.С. - головуючого, Коробенка Г.П., Полянського А.Г. перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі господарського суду м. Київ за позовом комунального підприємства "Київський метрополітен" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА); 2. Київська міська рада про розірвання договору оренди № 164-Упр (ДВ)-07, виселення з нерухомого майна та демонтування тимчасової огорожуючої конструкції (кіоски) в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: Гайдай Т.В.- дов. № 69 від 12.05.2016; від відповідача: не з'явились; від третіх осіб на стороні позивача: 1) Костюк О.М. - дов. № 026/02/07-24 від 12.05.2016; 2) Костюк О.М. - дов. № 225-КМГ-1920 від 13.06.2016

Рішенням від 02.12.2015 господарського суду м. Києва ( суддя Андреїшина І.О.) позовні вимоги задоволено повністю: - розірвано договір оренди від 25.12.2007 за № 164-Упр(ДВ)-07, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та комунальним підприємством "Київський метрополітен"; - виселено фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 з орендованого за договором оренди № 164-Упр(ДВ)-07 від 25.12.2007 нерухомого майна (частини вестибюлю (переходу) станції метро "Петрівка", загальною площею 8,0 кв. м., визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) ФОП ОСОБА_4 згідно з викопіюванням зі Схем тимчасового розташування МАФ; - зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 у строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції (кіоски), що належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 та знаходяться в частині переходу за адресою: станція метро "Петрівка", загальною площею 8,0 кв. м., згідно з викопіюванням зі Схем тимчасового розташування МАФ. Стягнено з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь комунального підприємства "Київський метрополітен" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 654 грн. 00 коп.

Постановою від 12.05.2016 Київського апеляційного господарського суду (судді: Тищенко А.І. - головуючий, Чорногуз М.Г., Михальська Ю.Б.) рішення від 02.12.2015 господарського суду м. Києва залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем прострочено зобов'язання зі сплати орендної плати більш, ніж за три місяці, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди. Строк дії договору № 164-Упр(ДВ)-07 від 15.03.2007 закінчився та сторони не укладали нового договору на право оренди нерухомого майна, яке є об'єктом оренди за вказаним договором.

Не погоджуючись з судовими рішеннями фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник посилається на те, що господарськими судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 55, 135, 136, 176 Господарського кодексу України, ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) . Скаржник також вказує, що судами безпідставно розірвано договір, дія якого закінчилась ще 31.03.2012, безпідставно виселено відповідача з орендованого майна та зобов'язано демонтувати його споруди. Також скаржник вважає, що судами не перевірено право позивача на майно, з якого останній просить виселити відповідача, оскільки спірне нерухоме майно не перебуває у власності позивача і не відноситься до майна комунального підприємства "Київський метрополітен", а функція на припинення договору оренди з ФОП ОСОБА_4 КП "Київський метрополітен" Київською міською радою не делегувалася.

15.07.2016 через канцелярію Вищого господарського суду України від представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 надійшло клопотання, датоване 15.07.2016, про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що він не встигає ознайомитися з матеріалами справи та підготуватися до судового засідання, яке призначено на 27.07.2016.

Колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволені даного клопотання, оскільки ухвала Вищого господарського суду України від 11.07.2016 про призначення справи на 27.07.2016, направлена сторонам 11.07.2016, тому у ФОП ОСОБА_4 була можливість направити свого представника для завчасного ознайомлення з матеріалами справи. До того ж в ухвалі про призначення доведено до відома сторін, що нез'явлення їх представників в засідання судової колегії не є перешкодою для розгляду касаційних скарг.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06.07.2016 у даній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Полянський А.Г., Костенко Т.Ф. Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.07.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вказаному вище складі.

Відповідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 25.07.2016, у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Костенко Т.Ф. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Коробенко Г.П., Полянський А.Г.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним відмовити у задоволені касаційної скарги.

Господарськими судами встановлено, що 15.03.2007 комунальним підприємством "Київський метрополітен" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір оренди № 164-Упр(ДВ)-07, відповідно якого орендодавець на підставі рішення Київради від 15.03.2007 за № 272-1/933 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря), за адресою: станція метро "Петрівка" для торгівлі непродовольчими товарами (далі - об'єкт оренди).

25.12.2007 сторонами за договором підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі нерухомого майна.

Предметом договору є взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом оренди. Об'єктом оренди є частина простору між входами - виходами вестибюлів станції, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", загальною площею 8,0 кв.м., згідно зі Схемою тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору.

Згідно п.п. 2.2, 2.4 договору оренди № 164-Упр(ДВ)-07 від 15.03.2007 вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим 31.08.2007 Звітом про експертну (незалежну) оцінку станом на 31.05.2007 становить 60 178,00 грн. без ПДВ., об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен".

Розділом 3 "Орендна плата" договору сторони погодили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 15.03.2007 за № 272-1/933 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 за № 34/91, та на дату підписання договору місячний розмір якої, згідно розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить: 338,89 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на грудень 2007 року ( з врахуванням індексу інфляції за листопад 2007 року) складає 2 711, 08 грн. без ПДВ (п. 3.1.).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Додатково орендар сплачує орендодавцю разом з орендною платою податок на додану вартість у розмірах та в порядку, визначених законодавством України, відшкодовує вартість спожитих комунальних послуг. Сума до відшкодування згідно з розрахунком на момент укладання договору складає 108, 76 грн. (без ПДВ) та повинна бути переглянута в разі змін цін на комунальні послуги для орендодавця.

Всього сума за договором, з урахуванням ПДВ 20 % з розрахунку на грудень 2007 року, складає 3 383,81 грн.; оплата за договором проводиться орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внугрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття, тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги.

Зобов'язання орендаря зі сплати орендної плати забезпечується у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше, ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Орендодавець зараховує авансовий платіж як орендну плату за два місяці. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться відповідно до Методики розрахунку орендної плати.

Орендар має право сплачувати орендну плату авансом за будь-який період в межах строку дії договору. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться відповідно Методики розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем (балансоутримувачем) та порядку використання орендної плати і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва.

Відповідно п.п. 4.1 та 4.2 договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти за актом приймання-передачі об'єкт оренди. У разі не підписання акта приймання-передачі в силу вступає рішення Київради. Орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно п. 4.14. договору орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди, зобов'язаний протягом 10 календарних днів передати майно за актом приймання-передачі орендодавцю. У разі невиконання пункту 4.14. в силу вступає рішення Київради. При цьому оплата за договором нараховується орендодавцем та сплачується орендарем до дати фактичного повернення об'єкта оренди та підписання акту приймання-передачі.

За п.п. 5.2. та 6.2 договору оренди при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку поточного платежу орендодавець порушує справу в господарському суді про дострокове розірвання договору та примусове виселення орендаря. За несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням.

Згідно п. 9.7. договору оренди на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами.

За п. 9.1. договору оренди даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 25.12.2007 до 23.12.2010 (2 роки 364 дні), а після врегулювання уповноваженими органами питань, пов'язаних з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією договорів оренди, цей договір буде продовжений на термін, визначений рішенням Київської міської ради від 15.03.2007 за № 272-1/933 (до 5 років).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Господарськими судами встановлено, що за ФОП ОСОБА_4 обліковувалась заборгованість зі сплати орендних платежів за період з квітня до червня 2015 року у розмірі 41 165,91 грн., проте ФОП ОСОБА_4 заборгованість не сплатив.

Згідно ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 291 Господарського кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації; виконання зобов'язань; відповідальність сторін.

Згідно ч. 2 ст. 26 та ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його укладено. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 7.5. договору сторони передбачили, що у разі закінчення строку дії договору, або при його розірванні, орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

За приписами ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 9.5 договору оренди сторонами погоджено, що договір припиняється в разі невиконання істотних умов договору або порушення його.

Господарські суди встановили, що відповідачем прострочено зобов'язання зі сплати орендної плати більш ніж за три місяці з дня закінчення строку поточного платежу, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди від 25.12.2007 № 164-Упр(ДВ)-07.

Щодо доводів скаржника про відсутність у КП "Київський метрополітен" права на звернення з позовом, то господарські суди встановили.

Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальними громадами сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частки в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах, територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

На підставі наказу № 98 від 23.04.2003 Головного управління комунальної власності м. Києва за комунальним підприємством "Київський метрополітен" на праві повного господарського відання закріплено, в тому числі, підземний перехід станції метро "Петрівка".

Пунктом 5.2. Статуту КП "Київський метрополітен" передбачено, що майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві господарського відання.

В п. 2.4. договору оренди № 164-УПР(ДВ)-07 від 25.12.2007 також вказано, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен".

Відповідно ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Предметом діяльності КП "Київський метрополітен" згідно п. 3.2. Статуту КП "Київський метрополітен" є, в тому числі, надання в оренду приміщень, обладнання іншим підприємствам та установам.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому принагідно виходити з положень ст. 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до якої, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України (254к/96-ВР) та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об'єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Відповідно п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Господарськими судами також встановлено, що відповідач продовжував користуватись об'єктом оренди після 31.03.2012, сплачував орендні платежі до березня 2015 року, включно, об'єкт оренди позивачу відповідно до умов п.7.5 договору не повернув. Договір оренди є чинним.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права є безпідставними. Інші твердження відповідача, зазначені в касаційній скарзі, дублюють доводи апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку надав відповідну правову оцінку, також вони зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та їх переоцінку.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.