Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І. за участю представників: позивача Остапенко В.М. - довіреність від 18.04.2014 року відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову від 07.06.2016 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі № 905/666/15 господарського суду Донецької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об'єднання "Інкор і К" про стягнення 61 615,64 грн. пені, 120 597,61 грн. інфляційних, 3 164, 65 грн. 3% річних,

У липні 2015 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Науково - виробниче об'єднання "Інкор і К" про стягнення 61615,65 грн. пені, 120597,61 грн. інфляційних втрат, 3164,65 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.07.2015 р. (суддя О.М. Шилова) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 61615,65 грн. пені, 74169,11 грн. інфляційних втрат, 3164,65 грн. - 3% річних, 2778,82 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

07.12.2015 року на виконання вказаного рішення було видано наказ.

26 квітня 2016 року від ТОВ "Науково - виробниче об'єднання "Інкор і К" до господарського суду Донецької області надійшла заява в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2015 року, яка ухвалою господарського суду Донецької області від 10.05.2016 року була задоволена частково.

Виконання рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2015 року у справі № 905/666/15 відстрочено до 10.05.2017 року.

Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції зазначив щодо наявності підстав для застосування приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, зокрема, що скрутне фінансове становище, збитковість ТОВ "Інкор і Ко" є результатом впливу сукупності об'єктивних факторів і не є наслідком винних дій відповідача та позбавляє його можливості погасити існуючу заборгованість одразу в повному обсязі.

За апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Донецькій апеляційний господарський суд (судді: І.В. Зубченко, Д.О. Попков, О.О. Радіонова), переглянувши ухвалу господарського суду Донецької області від 10.05.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 07.06.2016 р. залишив її без змін з тих же підстав.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2016 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 10.05.2016 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об'єднання "Інкор і К" про відстрочку виконання рішення суду від 16.07.2015 року у даній справі, посилаючись на порушення та неправильне застосування попередніми судовими інстанціями приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що відповідачем не доведено наявності виняткових обстави, з якими приписи чинного законодавства пов'язують можливість надання розстрочки виконання судового рішення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено принцип обов'язковості виконання судових рішень та передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

За приписами статті 116 цього Кодексу виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об'єднання "Інкор і К" звернулось до господарського суду Донецької області із заявою в порядку частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2015 року, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вказаною нормою визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена за правилами статті 43 цього Кодексу.

Задовольняючи заяву відповідача про розстрочку виконання рішення у справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, врахувавши матеріальні інтереси сторін у справі, оцінивши надані відповідачем документи і докази на підтвердження обставин неможливості одночасного і в повному обсязі виконання судового рішення, визнали доведеними відповідачем наявність таких обставин.

Зокрема, судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на сьогоднішній день відповідач перебуває в тяжкому фінансовому становищі, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи, зокрема: звіти про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) за 2015 рік, січень 2016 року та І квартал 2016 року та баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2015 р.

Судами першої та апеляційної інстанції було враховано, що відповідач є одним з містоутворюючих підприємств м. Дзержинськ Донецької області, забезпечує роботою 671 особу (станом на 01.02.2016 р.), значну частку серед працюючих на підприємстві займають незахищені верстви населення;

Також судами було прийнято до уваги, що виробничі потужності ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інкор і Ко" розташовані у с. Новгородське м. Дзержинськ, а відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (1053-2014-р) селище Новгородське м. Дзержинська до 21.07.2014 р. знаходилося у переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та з 05.05.2015 р. згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 428-р (428-2015-р) м. Дзержинськ входить до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено та прийнято до уваги той факт, що проведення антитерористичної операції суттєво відобразилося на діяльності підприємства, що підтверджується лисом заявника № 680-15 з від 05.05.2015 р. до Донецької облдержадміністрації та Донецької залізниці про надання сприяння у вирішенні ситуації з транспортування рухомого складу в адресу товариства, наказом № 41л від 25.01.2016 р. про зміну режиму роботи, наказом № 129-1 від 04.11.2015 р. про впровадження антикризових заходів та зміну режиму роботи та наказом № 148-1 від 30.11.2015 р. про зупинення ділянок КХП;

При цьому, суди встановили, що отримання відстрочки надасть боржнику можливість здійснити погашення заборгованості без негативного впливу на виробничу діяльність та фінансовий стан підприємства.

З врахуванням цих встановлених судами попередніх інстанцій обставин, які засвідчують об'єктивну неможливість негайного виконання відповідачем судового рішення в повному обсязі, колегія суддів вважає, що суди дійшли ґрунтовного висновку про можливість надання відповідачеві відстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2015 року строком до 10.05.2016 року .

Відповідно до приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Отже, враховуючи, що наведені у касаційній скарзі доводи позивача фактично зводяться до необхідності переоцінки та додаткової перевірки доказів судом касаційної інстанції, а також, що інших обставин, які в розумінні ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України є підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, скаржником не зазначено, висновки попередніх судових інстанцій про наявність підстав для задоволення заяви відповідача відстрочку виконання судового рішення колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, відтак не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових актів та задоволення вимог касаційної скарги.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2016 р. у справі № 905/666/15 та ухвалу господарського суду Донецької області від 10.05.2015 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.