910/18348/15 Про розірвання інвестиційного договору про реконструкцію та будівництво нежитлового будинку - 19.07.2016 Прийняття

головуючий суддя: судді: Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І. за участю представників: від прокуратури: Попенко О.С., посв. № 042031 від 15.03.2016 р.; від позивача: Уланов І.В., дов. № 062/01/10-5 від 04.01.2016р.; від відповідача 1:Гетьман-Гнідунець Л.О., директор, Умудова Я.С., дов. б/н від 11.07.2016 р., Нагинайло В.В., дов. б/н від 11.07.2016 р.; від відповідача 2:Громницький С.П., дов. № 068/01-19 від 14.03.2016 р.; від третьої особи 1:Ковальчук В.М., дов. № 155/1/03-54 від 06.01.2016 р.; від третьої особи 2:Маслянікова В.В., дов. № 05703-2721 від 15.02.2016 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 р. у справі господарського суду № 910/18348/15 міста Києва за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал"; 2.Комунального підприємства "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" треті особи 1.Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"; 2.Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розірвання договору

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.10.2015 р. у справі № 910/18348/15 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 р. у справі № 910/18348/15 вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволені позовні вимоги. Розірвано інвестиційний договір від 28.12.2005 р. № 5 про реконструкцію та будівництво нежитлового будинку по вул. Б.Хмельницького, 34 літ. Б, Б' в м. Києві, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, Комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Перший відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.06.2016 р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 12.07.2016 Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 19.07.2016 р. з'явився прокурор та представники позивача, відповідачів та третіх осіб.

Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі та додаткових поясненнях до неї, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на підставі Рішення Київської міської ради від 24.06.2004 р. № 322/1532 (ra0322023-04) "Про затвердження переліку нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти", яким нежитловий будинок по вул. Б. Хмельницького, 34, літ. Б, Б' загальною площею 1419,3 кв.м. включено до переліку нежитлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти, 28.12.2005 р. між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (замовник), Комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" (технічний нагляд) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал" (інвестор) укладений інвестиційний договір №5 про реконструкцію та будівництво вищезазначеного нежитлового будинку на умовах, визначених конкурсом по залученню інвесторів для реконструкції будинку, затвердженого протоколом конкурсної комісії від 18.10.2005 р. № 8 та цим договором.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.5, 2.2.8 договору, замовник зобов'язується передати інвестору всі необхідні для початку проектування та будівництву об'єкту інвестування документи на будинок та земельну ділянку; вжити відповідних заходів щодо звільнення орендарями приміщень об'єкту інвестування; забезпечити переоформлення земельної ділянки у відповідності до прав власності на об'єкт інвестування або його частини; сприяти інвестору у виконанні функцій замовника по п. 2.4.1 та 2.4.3.

Інвестор зобов'язується виконати повний комплекс функцій замовника, пов'язаний з реконструкцією та будівництвом об'єкту інвестування, а саме: проведення робіт з підготовки та оформлення необхідних документів з реконструкції та будівництва об'єкту інвестування; проведення передпроектних робіт по підготовці обстеження та висновки про технічний стан об'єкту інвестування, інженерно-геологічних та топоінженерних вишукувань, збору вихідних даних для проектування; проведення робіт з супроводу та контролю розробки проектно-кошторисної документації, її погодження та експертизи; затвердження проектно-кошторисної документації у встановленому порядку; отримання дозвільної документації на виконання робіт з реконструкції та будівництва (дозвіл управління державного архітектурно-будівельного контролю та ордер Головного контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва); проведення комплексу робіт з інженерної підготовки об'єкту інвестування до реконструкції та будівництва (знесення зелених насаджень, винесення інженерних мереж з-під плями забудови, забезпечення відключення об'єкту інвестування від постійних джерел живлення, підготовка та оформлення акту передачі об'єкту інвестування під реконструкцію та будівництво, забезпечення об'єкту інвестування тимчасовими інженерними мережами під час робіт з реконструкції); проведення робіт з комплектації обладнання поставки замовника, забезпечення пусконалагоджувальних робіт; підготовка та оформлення документації для здачі об'єкту інвестування в експлуатацію; проведення розрахунків з виконавцями робіт та послуг, постачальниками обладнання та ін. (п. 2.4.1 договору).

Відповідно до п.п. 2.2.7 та 2.2.8 договору замовник зобов'язаний, у разі, якщо в процесі виконання цього Договору, на підставі висновку відповідної експертизи або висновку проектної організації виникне необхідність у знесенні об'єкту інвестування, забезпечити отримання окремого рішення Київської міської ради, в якому буде міститися дозвіл на знесення об'єкту інвестування; дозвіл на будівництво іншого об'єкту, функціональне призначення якого дозволить здійснити його будівництво на земельній ділянці, на якій розташовується Об'єкт інвестування, що підлягає знесенню.

Згідно з п.п. 2.4.5, 2.4.8, 2.4.10 договору інвестор зобов'язується укласти відповідні договори на виконання проектних, будівельних робіт, поставки обладнання з відповідними спеціалізованими організаціями, за погодженням з замовником. За власний рахунок забезпечити фінансування всіх витрат, пов'язаних з реконструкцією та будівництвом об'єкту інвестування. Після введення об'єкта інвестування в експлуатацію передати до комунальної власності територіальної громади м. Києва 1500,0 кв.м. офісних приміщень в будинку та забезпечити належне утримання майна, що передається у власність інвестору.

За приписами п. 4.2 договору, загальні строки виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з реконструкцією та будівництвом об'єкту інвестування, визначаються календарним графіком робіт, погодженим сторонами, який оформлюється додатковою угодою до цього договору після затвердження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації будівництва.

Розділом 5 договору визначено, що площа нежилих приміщень в обсязі 1500,0 кв.м. передається до комунальної власності територіальної громади м. Києва; решта площі нежитлових приміщень передається у власність інвестору. Право власності інвестора на майно виникає після введення об'єкту інвестування в експлуатацію і оформлюється у відповідності до діючого законодавства.

Відповідно до п.п. 8.1 та 8.3 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених договором, додатками та доповненнями до нього. Договір може бути розірвано винятково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду у разі невиконання однією із сторін своїх зобов'язань згідно з договором.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 (v015p710-02) (справа про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому норми ст. 188 ГК України та ст. 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосовуючи ч. 2 ст. 651 ЦК України, слід виходити з того, що підставою розірвання договору на вимогу однієї сторони є не лише сам по собі факт порушення умов договору другою стороною, а й обов'язкова наявність шкоди, завданої цим порушенням другій стороні. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладені договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Також критерієм істотного порушення законодавець визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладені договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору, тобто позбавляється можливості отримання очікуваних результатів виконання договору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал" були виконані всі можливі роботи на даному етапі підготовчі роботи, зокрема, на підставі укладених договорів з Приватним підприємством "Архітектоніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Партнерів Архітекторів "Сучасне Місто" розроблено проект реконструкції та будівництва об'єкту інвестування, виконано містобудівний розрахунок реконструкції об'єкту інвестування.

Переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, апеляційним господарським судом встановлено, що вищезазначені договори в порушення п.п. 2.4.5 п. 2.4 інвестиційного договору з замовником не погоджувались, а відтак не можуть свідчити про належне виконання інвестором умов інвестиційного договору.

В процесі розгляду даної справи позивач наголошував, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал" у своїх листах ставило питання щодо отримання у власність об'єкту інвестування до початку проведення реконструкції, що суперечить умовам інвестиційного конкурсу та оскаржуваного договору.

Апеляційною інстанцією встановлено, що ділянка по вул. Богдана Хмельницького, 34, літер Б, Б' розташована в Центральному історичному ареалі (лист Департаменту містобудування та архітектури від 18.03.2015 р. № 055-2429), проте інвестором не проведено обстеження та фіксацію технічного стану існуючих будинків і споруд, що знаходяться в безпосередній близькості до будівельного майданчика; не забезпечено розроблення історико-містобудівного обґрунтування; не виконано містобудівне обґрунтування архітектурно- містобудівних вирішень щодо забудови території, що в свою чергу додатково спростовує висновки місцевого господарського суду про виконання інвестором всіх можливих робіт на етапі реалізації інвестиційного договору до вирішення земельного питання.

Щодо розробленого в 2013 році Комунальним підприємством "Київський інститут земельних відносин" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції та будівництва об'єкту інвестування, апеляційним господарським судом обґрунтовано зазначено, що комплекс дій з розробки, погодження, передачі на розгляд проекту землеустрою мали бути виконані до 01.07.2007 р. (як це було передбачено у згоді Київського міського голови від 01.03.2007 р. Д-2524). До того ж не затвердження землевпорядної документації у 2013 році мало належні обґрунтування, що не заперечувалось і не оскаржувалось заявником.

Стосовно часу виконання інвестором своїх зобов'язань за інвестиційним договором, апеляційний господарський суд мотивовано зазначив про необхідність ним їх виконання у розумний строк.

Поняття "розумний строк" є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин, він залежить від багатьох факторів та не повинен перевищувати меж необхідності, а відтак вірним є висновок апеляційної інстанції, що термін невиконання взятих на себе зобов'язань за договором протягом 10 років - не є розумним.

Також апеляційним господарським судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал" не зверталось до суду з відповідною позовною заявою щодо встановлення бездіяльності відповідних органів чи посадових осіб та/або зі спонуканням вчинення певних дій, що в свою чергу спростовує посилання скаржника про порушення умов договору саме Департаментом.

Беручи до уваги вищевикладене, апеляційна інстанція, на відміну від місцевого господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з'ясованих з урахуванням наданих доказів та наявних матеріалів справи, дійшла до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки невиконання інвестором своїх зобов'язань за інвестиційним договором протягом 10 років, тобто тривалого періоду часу, позбавило замовника того, на що він розраховував при його укладенні, зокрема, на здійснення інвестором у розумний строк робіт з реконструкції та будівництва об'єкту інвестування, який є комунальною власністю, та введення його в експлуатацію з метою подальшого використання.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний суд в порядку статей 43, 99, 101 ГПК України, розглядаючи справу, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності.

В силу приписів ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 р. у справі № 910/18348/15 відсутні.