904/10561/15 Про визнання права власності на передане товариству , як внесок до статутного фонду, нерухоме майно в будівлі гуртожитку - 19.07.2016 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "КП-Комфорт" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 р. у справі № 904/10561/15 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КП-Комфорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП-Комфорт", третя особа: ОСОБА_2, за участю Фонду державного майна України, прокуратури Дніпропетровської області, про визнання права власності,

за участю представників:

Прокуратури: Клюге Л.М., посв. № 014652 від 17.01.2013 р.

Позивача: Куліков Г.І., дов. б/н від 18.07.2016 р,

Кузяков О.В., дов. б/н від 04.04.2016 р.,

Відповідача: не з'явився,

Третьої особи: ОСОБА_6, дов. № 1453 від 07.10.2013 р.,

ФДМУ: Склярук Ю.В., дов. № 543 від 31.12.2015 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КП-Комфорт" (далі - ТОВ "КП-Комфорт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП-Комфорт" (далі - ТОВ "ДП-Комфорт") про визнання права власності на передане йому, як внесок до статутного фонду, нерухоме майно в будівлі гуртожитку, літ. А-12, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 46, а саме: а - ганок, приямки, загальна площа по першому поверху гуртожитку 85,5 кв.м., загальна площа по другого поверху гуртожитку 547,9 кв.м., загальна площа по третьому поверху гуртожитку 338,1 кв.м., загальна площа по четвертому поверху гуртожитку 454,1 кв.м., п'ятий поверх: поз. 1 площею 1,8 кв.м., поз. 4 площею 4.1. кв.м., приміщення 512 площею 34,2 кв.м., загальна площа по п'ятому поверху гуртожитку 430,1 кв.м., загальна площа по шостому поверху гуртожитку 471,5 кв.м., загальна площа по сьомому поверху гуртожитку 584,9 кв.м., загальна площа по восьмому поверху гуртожитку 435,8 кв.м., загальна площа по дев'ятому поверху гуртожитку 548,5 кв.м., загальна площа по десятому поверху гуртожитку 622,9 кв.м., загальна площа по одинадцятому поверху гуртожитку 620,7 кв.м., загальна площа по дванадцятому поверху гуртожитку 444,2 кв.м., а загальною площею по гуртожитку - 5750 кв.м., а також у загальному користуванні ганок, літ. а.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2015 р. позов ТОВ "КП-Комфорт" задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, Третя особа).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 р. рішення господарського суду Дніпропетровськоїобласті від 28.12.2015р. було скасовано і в позові ТОВ "КП-Комфорт", відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ТОВ "КП-Комфорт", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 16, 115, 321, 329, 334 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст. 91 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України (1798-12) ), ст.ст. 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 12, 13 Закону України "Про господарські товариства", просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 р. у даній справі та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2015 р.

Також, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 382 ЦК України, ст.ст. 24, 27, 35 ГПК України, представник Третьої особи, у поданій ним касаційній скарзі просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у даній справі, та припинити провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Крім того, у поданому до суду письмовому клопотанні представник Третьої особи, з посиланням на те, що спірне нерухоме майно є спільною сумісною власністю та знаходиться у загальному користуванні інших співвласників, у тому числі - ОСОБА_2 просив змінити її статус у даній справі, залучивши її в якості відповідача у справі.

Розглянувши вказане клопотання представника Третьої особи колегія суддів відхилила таке клопотання, з огляду на те, що норами ГПК України (1798-12) на стадії перегляду судових рішень у касаційному порядку не передбачена можливість залучати особу в якості відповідача по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 04.12.2015 р. на загальних зборах учасників ТОВ "КП-Комфорт", оформленого протоколом № 04/12, було вирішено прийняти до складу учасників цього Товариства нового учасника - ТОВ "ДП-Комфорт", яке в якості внеску до статутного фонду (капіталу) ТОВ "КП-Комфорт" передало нерухоме майно, яке складається з будівлі гуртожитку, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46, балансовою вартістю 439282,95 грн., а саме: а - ганок, приямки, загальна площа по першому поверху гуртожитку 85,5 кв.м., загальна площа по другого поверху гуртожитку 547,9 кв.м., загальна площа по третьому поверху гуртожитку 338,1 кв.м., загальна площа по четвертому поверху гуртожитку 454,1 кв.м., п'ятий поверх: поз. 1 площею 1,8 кв.м., поз. 4 площею 4.1. кв.м., приміщення 512 площею 34,2 кв.м., загальна площа по п'ятому поверху гуртожитку 430,1 кв.м., загальна площа по шостому поверху гуртожитку 471,5 кв.м., загальна площа по сьомому поверху гуртожитку 584,9 кв.м., загальна площа по восьмому поверху гуртожитку 435,8 кв.м., загальна площа по дев'ятому поверху гуртожитку 548,5 кв.м., загальна площа по десятому поверху гуртожитку 622,9 кв.м., загальна площа по одинадцятому поверху гуртожитку 620,7 кв.м., загальна площа по дванадцятому поверху гуртожитку 444,2 кв.м., а загальною площею по гуртожитку - 5750 кв.м., а також у загальному користуванні ганок, літ. а.

Відповідно до акту приймання-передачі від 04.12.2015 р. вказане нерухоме майно було передано ТОВ "КП-Комфорт" від ТОВ "ДП-Комфорт".

Проте, як вказувало ТОВ "КП-Комфорт", ставши його учасником та передавши нерухоме майно до статутного фонду, ТОВ "ДП-Комфорт" відмовляється передавати йому документи про право власності на це майно.

Вимогами ТОВ "КП-Комфорт" у даній справі, з посиланням на ст.ст. 16, 182, 316, 321, 328, 392 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 6.2, 8.1., 10.3. Статуту ТОВ "КП-Комфорт", та на відмову ТОВ "ДП-Комфорт" передавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, яке було передано до його статутного фонду в якості учасника Товариства, є визнання права власності на передане йому, як внесок до статутного фонду, нерухоме майно в будівлі гуртожитку, літ. А-12, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46, а саме: а - ганок, приямки, загальна площа по першому поверху гуртожитку 85,5 кв.м., загальна площа по другого поверху гуртожитку 547,9 кв.м., загальна площа по третьому поверху гуртожитку 338,1 кв.м., загальна площа по четвертому поверху гуртожитку 454,1 кв.м., п'ятий поверх: поз. 1 площею 1,8 кв.м., поз. 4 площею 4.1. кв.м., приміщення 512 площею 34,2 кв.м., загальна площа по п'ятому поверху гуртожитку 430,1 кв.м., загальна площа по шостому поверху гуртожитку 471,5 кв.м., загальна площа по сьомому поверху гуртожитку 584,9 кв.м., загальна площа по восьмому поверху гуртожитку 435,8 кв.м., загальна площа по дев'ятому поверху гуртожитку 548,5 кв.м., загальна площа по десятому поверху гуртожитку 622,9 кв.м., загальна площа по одинадцятому поверху гуртожитку 620,7 кв.м., загальна площа по дванадцятому поверху гуртожитку 444,2 кв.м., а загальною площею по гуртожитку - 5750 кв.м., а також у загальному користуванні ганок, літ. а.

Приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог ТОВ "КП-Комфорт", місцевий господарський суд, на підставі встановлених обставин справи, які свідчать про те, що загальними зборами учасників ТОВ "КП-Комфорт", оформленого протоколом № 04/12 від 04.12.2015р., в межах своїх повноважень та без порушень законодавства, було прийнято до складу учасників цього Товариства ТОВ "ДП-Комфорт", яке в якості внеску передало до статутного фонду (капіталу) ТОВ "КП-Комфорт" спірне нерухоме майно, з визначенням його розміру та форми частки, дійшов висновку про те, що в силу положень ст. 115 ЦК України та ст. 12 Закону "Про господарські товариства" останнє стало власністю ТОВ "КП-Комфорт".

Разом з тим, апеляційний господарський суд, з посиланням на ст.ст. 1, 15, 182, 319, 334, 392 ЦК України, ст. 35 ГПК України та представлені матеріали справи, зокрема рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2008 р. у справі № 39/97-08 за позовом ТОВ "ДП-Комфорт" до Дочірнього підприємства "Оріль" про визнання дійсним договору купівлі-продажу частини будівлі від 27.11.2007р., рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.09.2012 р. за позовом ОСОБА_8 та ін. до Фонду державного майна України та ТОВ "ДП-Комфорт", третя особа: ЗАТ "Оріоль", про визнання приватизації недійсною та за позовом ТОВ "ДП-Комфорт" до ОСОБА_8 та ін. та Фонду державного майна України про визнання права власності на частину будівлі та рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2013 р. у справі № 910/10830/13 за позовом ОСОБА_8 до Фонду державного майна України, ТОВ "ДП-Комфорт", третя особа: КП "Промінь", про визнання приватизації недійсною, з яких вбачається що, першому випадку, провадження у справі було припинено, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з припиненням діяльності суб'єкта господарювання, а в інших випадках - в позові відмовлено, в той час, як інших доказів на підтвердження права власності Відповідача на спірне нерухоме майно, яке він передав до статутного фонду Позивача, матеріали справи не містять, у зв'язку з чим, на час звернення з даним позовом до господарського суду останній не набув права власності на спірне нерухоме майно, а матеріалами справи не доведено, що між сторонами існує спір щодо права власності на спірне нерухоме майно, яке було передано в якості внеску до статутного фонду, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову, а тому, скасувавши рішення суду першої інстанції про задоволення даного позову, відмовив у його задоволенні.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч 1 ст. 317 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, та 4 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Тобто, саме з державною реєстрацією права власності, як завершальною стадією визнання права власності за особою, закон пов'язує підтвердження того, що цій особі належить право користування, володіння та розпорядження майном.

В даному випадку, як було встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "ДП-Комфорт", на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2008 р. набуло право власності на спірне нерухоме майно - частину будівлі гуртожитку, літ. А-12, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46, а 05.08.2008 р. зареєструвало таке право у державному реєстрі прав власності, що відповідало вимогам згаданої вище ст. 334 ЦК України про визначення моменту набуття права власності у набувача майна.

Водночас, частиною 1 статті 26 Закону України "Про власність" передбачено, що об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ДП-Комфорт" ставши учасником юридичної особи ТОВ "КП-Комфорт", вніс до статутного фонду останнього спірне нерухоме майно, а саме - частину будівлі гуртожитку, літ. А-12, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46, право власності на яке було зареєстровано за ним 05.08.2008 р. відповідно до вимог чинного законодавства.

При чому, вказана передача майна до статутного фонду ТОВ "КП-Комфорт" мала місце у зв'язку із розглядом заяви ТОВ "ДП-Комфорт" про вступ до складу учасників ТОВ "КП-Комфорт" на підставі відповідного рішення загальних зборів учасників цього Товариства, оформленого протоколом від 04.12.2015 р. та Акту приймання-передачі майна від 04.12.2015 р., тоді як до моменту прийняття такого рішення про вступ нового учасника та внесення ним своєї частки до статутного фонду нерухомим майном - частиною будівлі гуртожитку, право власності на це майно, яке було зареєстровано органом державної реєстрації у встановленому законом порядку за ТОВ "ДП-Комфорт", фактично було визнано державою в особі його органу за останнім. Інші відомості чи обмеження щодо розпорядження цим нерухомим майном, згідно представлених матеріалів справи, в реєстрі відсутні.

Тобто, відповідно до норм чинного законодавства, щодо можливості розпорядження власністю, ТОВ "ДП-Комфорт" передало усі свої права на частину будівлі гуртожитку, літ. А-12, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46, ТОВ "КП-Комфорт", яке у свою чергу прийняло у власність передане йому нерухоме майно та провело необхідні дії щодо реєстрації права власності на нього.

У зв'язку з цим, згідно доводів ТОВ "КП-Комфорт", які ґрунтуються на положеннях цивільного законодавства, у нього виникло право власності на вказане спірне нерухоме майно - частину будівлі гуртожитку, літ. А-12, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46.

Однак, як стверджує Позивач у своєму позові, Відповідач відмовився передати йому усі документи, необхідні для здійснення ним державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке було передано до його статутного фонду, що унеможливлює реалізацію ним своїх прав, як власника нерухомого майна.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, згідно вказаної норми закону, господарський суд при вирішенні спорів, насамперед, повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення.

Крім того, частиною 1 ст. 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Також, статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В даному випадку, як було встановлено судом апеляційної інстанції, що фактично підтверджується також і поясненнями сторін, матеріалами справи не доведено, що між сторонами існує спір щодо права власності на спірне майно, тоді як відмова Відповідача передати Позивачу правовстановлюючі документи на це майно, не ототожнюється з втратою таких документів.

Тобто, згідно представлених доказів у справі, між сторонами фактично відсутній матеріально-правовий спір з приводу права власності на нерухоме майно та відсутні докази про втрату документів, які засвідчують право власності на це майно.

Між тим, пунктом 11 частини 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На вказану обставину, щодо відсутності між сторонами предмету спору, не звернув увагу суд першої інстанції, тоді як суд апеляційної інстанції, встановивши таку, не врахував при цьому, вимог вказаної норми закону щодо необхідності в такому випадку припинення провадження у справі.

У зв'язку з цим, постанова апеляційного господарського суду від 12.05.2016 р. та рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягають скасуванню, а провадження у справі - припиненню, з підстав, передбачених пунктом 11 частини 1 ст. 80 ГПК України.

З огляду на таке, касаційна скарга ТОВ "КП-Комфорт" про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції підлягає задоволенню частково.

Також, підлягає частковому задоволенню і касаційна скарга ОСОБА_2 про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та про припинення провадження у даній справі, у зв'язку з тим, що у цій скарзі йшлося про припинення провадження у справі з інших підстав, ніж ті, про які йшлося вище, а саме - через те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, яке не знайшло свого підтвердження під час розгляду даної справи.