Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Чернова Є.В. - головуючого, Кривди Д.С. Карабаня В.Я. за участю представників: позивача відповідача розглянув касаційну скаргу Кравцов О.В. Богдан С.В. Товариства з обмеженою відповідальністю "Роскосметика" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р. у справі № 915/1593/15 господарського суду Миколаївської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роскосметика" до Приватного акціонерного товариства "Миколаївгаз" про визнання неправомірними дій з припинення (обмеження) газопостачання, зобов'язання поновити газопостачання та виконати всі дії, пов'язані з відновленням газопостачання

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.11.2015 р. (суддя ТкаченкоО.В.) прийнята відмова від пред'явленої в позові вимоги про визнання дій ПрАТ "Миколаївгаз" з припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу об'єкту ТОВ "РосКосметика", розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Казарського, 3/2, відповідно до акту б/н від 03.02.2015 р. неправомірними. В частині зазначених вимог провадження у справі припинено.

Позовні вимоги задоволено частково.

ПрАТ "Миколаївгаз" зобов'язане відновити газопостачання ТОВ "Роскосметика" на об'єкті позивача за вказаною адресою, постачання якого припинено (обмежено) відповідно до акту б/н від 03.02.2015 р.

Також з ПрАТ "Миколаївгаз" на користь позивача стягнуто 1218 грн. судового збору та 3000 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що станом на 03.02.2015 р., тобто на день припинення (обмеження) газопостачання позивач скористався своїм правом на врегулювання розбіжностей не в судовому порядку, а у порядку, встановленому законодавством, шляхом звернення зі скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а тому у відповідача не було врегульовано питання про наявність заборгованості у позивача з оплати за поставлений обсяг природного газу, а тому були відсутні і підстави для припинення (обмеження) газопостачання. Крім цього, господарський суд зазначив, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.05.2015 р. у справі № 915/259/15, яке було залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 р., була скасована оперативно-господарська санкція в сумі 44203,20 грн., визначена на підставі Технічного розрахунку від 20.11.2014 р. на виконання договірних зобов'язань по договору № тп-пр-1121282-мг від 30.12.2012 р., акта приймання-передачі газу від 30.11.2014 р., технічного акту про обсяги спожитого природного газу від 30.11.2014 р. та рахунку на оплату № 11/тп-пр-1121282-мг від 30.11.2014р. Також судом першої інстанції було надано критичну оцінку повідомленню ПАТ "Миколаївгаз" про припинення (обмеження) газопостачання № 242/Л від 29.01.2015 р., яке згідно із копією квитанції кур'єрського сервісу "АЯ" було доставлене 28.01.2015 р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р. (судді: Лашин В.В., Воронюк О.Л., Мирошниченко М.А.) рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2015 р. скасовано в частині пунктів 3, 4, 5 його резолютивної частини.

У задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" відмовити у повному обсязі.

В решті рішення залишити без змін.

Апеляційний господарський суд погодившись з встановленими обставинами безпідставного здійснення ПАТ "Миколаївгаз" припинення газопостачання ТОВ "РосКосметика", дійшов висновку про неправильне вирішення спору по суті позовних вимог з тих мотивів, що позивач не має договірних правовідносин із приватним акціонерним товариством "Миколаївгаз", дії з припинення газопостачання позивача здійснювало публічне акціонерне товариство "Миколаївгаз", але стосовно цієї юридичної особи позовні вимоги не заявлялися та не розглядалися судом першої інстанції, ухвали в порядку ч. 3 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача судом першої інстанції не виносилося; 28 травня 2015 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1640 вирішено про анулювання ліцензій на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, виданих, зокрема, публічному акціонерному товариству "Миколаївгаз", постановою № 1642 від 28.05.2015 р. ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м. Миколаїв та Миколаївської області терміном дії з 01.07.2015 р. по 30.06.2020 р. видано товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут", тобто іншій юридичній особі, тому позбавлення публічного акціонерного товариства "Миколаївгаз" ліцензії на провадження діяльності з газопостачання робить неможливим ним виконання судового рішення та відновлення газопостачання.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2015 р. залишити без змін.

В обгрунтування вимог скарги позивач доводить, що у назві відповідача була допущена описка, однак суд апеляційної інстанції не врахував, що саме публічне акціонерне товариство "Миколаївгаз", яке брало участь в судових засіданнях не заперечувало, що є неналежним відповідачем у справі, в порядку ст. 24 ГПК України заміну відповідача чи залучення іншого відповідача суд апеляційної інстанції не провів. Обставини позбавлення публічного акціонерного товариства "Миколаївгаз" ліцензії не впливають на зобов'язання відновити газопостачання, оскільки "Порядок пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 р. № 1687 (1687-2006-п) не встановлює залежності такого зобовязання від наявності ліцензії.

Публічне акціонерне товариство "Миколаївгаз" у відзиві доводи скарги вважає необгрунтованими з мотивів, наведених у постанові апеляційного господарського суду, тому просить у задоволенні скарги відмовити, оскаржувану постанову залишити без зміни.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Миколаївгаз" (далі - відповідач) та ТОВ Роскосметика (далі - позивач) 30.12.2012 був укладений Типовий договір № ТП-ПР-1121282-МГ на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - Договір).

За передбаченими пунктом 4.7. договору умовами оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2. договору при невиконанні споживачем вимог порядку проведення розрахунків, передбаченого розділом 4 договору, постачальник має право припинити (обмежити) постачання газу споживачу до повного погашення заборгованості за договором.

Згідно п.7.2. договору, відповідач має право обмежити або припинити постачання газу на об'єкти Споживача у випадках:

-не проведення розрахунків за спожитий газ;

-споживання газу в обсязі, що перевищує установлений Договором;

-письмової заявки Споживача;

-інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п.7.1 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 № 1181 (z1715-12) (далі - Правила) газопостачальне (газорозподільне/газотранспортне) підприємство або основний споживач має право припинити або обмежити постачання (розподіл/транспортування) газу на об'єкти газоспоживання споживача (субспоживача) з дотриманням норм безпеки та нормативних документів, що визначають порядок припинення (обмеження) газу споживачу у разі:

-проведення неповних розрахунків за договором;

-несанкціонованого відбору газу або втручання в роботу комерційних вузлів обліку;

-відсутності або недостатності для забезпечення об'єктів газоспоживання споживача підтвердженого обсягу газу;

-перевитрат добової норми (узгодженого графіка нерівномірної подачі газу) та/або місячного підтвердженого обсягу;

-припинення або розірвання договору;

-визнання в установленому порядку аварійним стану системи газопостачання; відмови від підписання акта приймання-передачі (акта про надані послуги) без відповідного обґрунтування.

20.11.2014 ПАТ Миколаївгаз було складено технічний розрахунок на виконання договірних зобов'язань по договору тп-б-1121282-мг від 30.12.2012 спожитого ТОВ "Роскосметика" природного газу за період з 27.10.2014 по 01.12.2014.

30.11.2014 відповідачем складено акт приймання-передачі газу № б/н в загальному обсязі 6,552 м3 на суму 44 203,20 грн.

На підставі вказаного розрахунку, відповідачем був виставлений рахунок № 11/тп-пр-1121282-мг від 30.11.2014 на суму 44203,20 грн. відповідно до обсягу газу 6,552 м. куб.

Наявність боргу в розмірі 36 711,76 грн. за оплату спожитого газу за період листопад 2014, розрахованого на підставі Технічного розрахунку від 20.11.2014 р., на виконання договірних зобов'язань по договору № тп-пр-1121282-мг від 30.12.2012 р., акта приймання-передачі газу від 30.11.2014, стала підставою припинення (обмежено) газопостачання ТОВ "Роскосметика", про що складено акт про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу від 03.02.2015.

При цьому відповідачем посилається на обставини повідомлення позивача про припинення (обмеження) газопостачання відповідно до повідомлення № 242/Л від 29.01.2015 р., у зв'язку із заборгованістю за спожитий природний газ, згідно порядку КМУ від 08.12.06 р. № 1687 (1687-2006-п) "Про затвердження Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення", яке направлено ТОВ "Роскосметика" кур'єрською службою.

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними позивач звернувся з даним позовом.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Миколаївської області у справі № 915/259/15 від 12.05.2015, яке було залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2015, була скасована оперативно-господарська санкція в сумі 44 203,20 грн. на підставі Технічного розрахунку від 20.11.2014 на виконання договірних зобов'язань по договору № тп-пр-1121282-мг від 30.12.2012, акта приймання-передачі газу від 30.11.2014, технічного акту про обсяги спожитого природного газу від 30.11.2014 та рахунку на оплату № 11/тп-пр-1121282-мг від 30.11.2014 прийнятого та використаного природного газу в загальному обсязі 6,552 м.кб. за Договором поставки природного газу № тп-пр-1121282-МГ від 30.12.2012 на суму 44 203,20 грн.

Задовольняючи вимоги позову суд виходив з тих мотивів, що станом на 03.02.2015 у відповідача не було врегульовано питання про наявність заборгованості у позивача з оплати за поставлений обсяг природного газу, а тому були відсутні і підстави для припинення (обмеження) газопостачання; надану відповідачем копію квитанції курєрського сервісу "АЯ" суд визнав неналежним доказом отримання позивачем повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання № 242/Л від 29.01.2015, та погоджується з доводами позивача щодо невиконання відповідачем вимог п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 № 1687 "Про затвердження Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення" (1687-2006-п) .

Апеляційний господарський суд погодився з правильно встановленими обставинами та дійшов висновку про безпідставне здійснення ПАТ "Миколаївгаз" припинення газопостачання ТОВ "РосКосметика".

Разом з тим, апеляційною інстанцією встановлено, що 28.05.2015 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1640 вирішено про анулювання ліцензій на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, виданих, зокрема, публічному акціонерному товариству "Миколаївгаз".

Постановою № 1642 від 28.05.2015 р. (v1642874-15) ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м. Миколаїв та Миколаївської області терміном дії з 01.07.2015 р. по 30.06.2020 р. видано товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут", тобто іншій юридичній особі.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про ринок природного газу" господарська діяльність на ринку природного газу, пов'язана з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, провадиться за умови отримання відповідної ліцензії.

Відтак, позбавлення публічного акціонерного товариства "Миколаївгаз" ліцензії на провадження діяльності з газопостачання робить неможливим ним виконання судового рішення та відновлення газопостачання.

Однак, касаційна інстанція виходить з таких мотивів.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Як вказувалося публічним акціонерним товариством "Миколаївгаз" 07.12.2015 р. між позивачем та ТОВ "Миколаївгаз збут" було укладено договір на постачання природного газу після чого газопостачання позивача було відновлено.

Враховуючи, що між сторонами було укладено Договір, суду необхідно було з'ясувати чинність його умов, чи вживалися його сторонами заходи для зміни його умов, в тому числі щодо його припинення.

В іншому випадку існування Договору та його невиконання однією із сторін нівелює принцип обов'язковості договору (ст. 629 ЦК України), неприпустимості односторонньої відмови від його виконання (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Наведеним обставинам суд апеляційної інстанції належної оцінки не дав, тому висновки про неможливість захисту прав позивача не грунтуються на встановлених обставинах та нормах права, що регулює спірні договірні відносини.

Крім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач не має договірних правовідносин із приватним акціонерним товариством "Миколаївгаз" та саме публічне акціонерне товариство "Миколаївгаз" здійснювало дії з припинення газопостачання позивача, але стосовно цієї юридичної особи позовні вимоги не заявлялися та не розглядалися судом першої інстанції.

Касаційна інстанція не визнає правильною позицію апеляційної інстанції щодо неналежного відповідача з наступних мотивів.

Так, фактичними обставинам справи, відповідно з якими судом першої інстанції, і з цим погодився апеляційний господарський суд, встановлено, що дії з припинення газопостачання позивача здійснювало публічне акціонерне товариство "Миколаївгаз".

Одночасно, судом апеляційної інстанції не встановлено інших обставин, які б свідчили, що особа, до якої заявлено позовну вимогу та яка брала участь у справі не є належною особою, що перебуває у спірних відносинах з позивачем.

Відмовивши в позові з мотивів розгляду справи щодо неналежного відповідача суд апеляційної інстанції не врахував принципу добросовісності в реалізації процесуальних прав, оскільки публічне акціонерне товариство "Миколаївгаз" при розгляді справи в суді першої інстанції не заявляло, що позов йому не пред'являвся, не заперечувало проти отримання поштової кореспонденції від суду по даній справі, його представники брали участь в судовому засіданні та заперечували по суті вимог позову, тому позивач не повинен нести одноосібно наслідки такої недобросовісної поведінки.

Формальна невірність частини назви відповідача при тому, що встановлені фактичні обставини свідчать про існування спірних правовідносин саме з публічним акціонерним товариством "Миколаївгаз", яке виступало учасником даного судового процесу, не давали достатніх підстав суду апеляційної інстанції для висновку про вирішення спору щодо іншої юридичної особи, оскільки такі висновки повинні ґрунтуватися на об'єктивних даних та встановлених обставинах.

Одночасно, оскільки касаційна інстанція не має повноважень по встановленню фактичних обставин справи, тому для вирішення питання про зазначення вірної назви відповідача суду належить з'ясувати відповідні обставини із дослідженням статутних документів юридичної особи.

За наведених обставин судове рішення суду першої інстанції не може бути залишено в силі та підлягає скасуванню.

Згідно з положеннями ст.ст. 43, 101 ГПК України повноваженнями з оцінки і переоцінкою фактичних обставин справи і представлених сторонами доказів наділені суди першої і апеляційної інстанцій.

Отже, порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст. 43 ГПК України щодо повноти з'ясування обставин справи, унеможливило правильне застосування приписів матеріального та процесуального законодавства, тому є підставою для скасування попередніх судових рішень у справі та скерування справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2015 р. у справі № 915/1593/15 господарського суду Миколаївської області скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.