925/1623/15 Про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та укладення додаткової угоди - 06.07.2016 Прийняття

Божок В.С. - головуючого, Мачульського Г.М., Костенко Т.Ф. перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Кролікофф" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 у справі господарського суду Черкаської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кролікофф" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області; Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача ОСОБА_4 про визнання договору оренди поновленим та укладення додаткової угоди в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: не з'явились; від відповідачів: не з'явились; від третьої особи на стороні відповідача: не з'явились;

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.11.2015 (суддя Васянович А.В.) частково задоволено позовні вимоги щодо укладення товариством з обмеженою відповідальністю "Кролікофф" та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 21 листопада 2011 року, зареєстрованого 21 листопада 2011 року у відділі Держкомзему у Маньківському районі за № 712310004001115, на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені вказаним договором оренди землі. Стягнено з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кролікофф" 1 218, 00 грн. судового збору. В решті вимог в позові відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач після закінчення строку, на який укладено спірний договір оренди, продовжував користуватися спірною земельною ділянкою, належним чином виконував свої обов'язки за договором, а відповідач протягом місяця з дня закінчення строку дії договору оренди не направив йому письмове повідомлення про відмову у поновленні договору. Чинним законодавством України прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору ( ст. 33 Закону України "Про оренду землі") та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду (ст.ст. 187, 188 Господарського кодексу України).

Постановою від 17.02.2016 Київського апеляційного господарського суду (судді: Скрипка І.М. - головуючий, Гончаров С.А., Кропивна Л.В.) рішення господарського суду Київської області від 26.11.2015 скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Кролікофф" відмовлено повністю. Стягнено з ТОВ "Кролікофф" на користь ОСОБА_4 1 339, 80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова мотивована тим, що вимога позивача про визнання договору оренди землі поновленим, є вимогою про визнання факту, що суперечить вимогам ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, не відповідає способам захисту порушеного права, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 ТОВ "Кролікофф" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Черкаської області від 26.11.2016. Скаржник посилається на те, що господарський суд апеляційної інстанції порушив ст.ст. 204, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 51, 110 Господарського процесуального кодексу України, ст. 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 33 Закону України "Про оренду землі", ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.06.2016 у даній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Сибіга О.М., Коробенко Г.П.

Відповідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.06.2016, у зв'язку з відпусткою судді Коробенка Г.П. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Полянський А.Г., Сибіга О.М. Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.06.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вказаному вище складі. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.06.2016, у зв'язку з відпусткою суддів Полянського А.Г., Сибіги О.М., визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Мачульський Г.М., Костенко Т.Ф.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним відмовити у задоволені касаційної скарги.

Господарськими судами встановлено, що розпорядженням Маньківської райдержадміністрації від 12.12.2007 за № 526 ТОВ "Анмакс" надано в оренду земельну ділянку площею 18,4070 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Іваньківської сільської ради.

29.12.2007 Маньківською райдержадміністрацією та ТОВ "Анмакс" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки на 5 років, тобто до 29.12.2012.

Пунктом 17 договору визначено, що передача земельної ділянки здійснюється з розробленням проекту її відведення.

Згідно акту приймання - передачі земельної ділянки від 08.01.2008 ділянка передана ТОВ "Анмакс" в оренду.

Розпорядженням Маньківської райдержадміністрації № 151 від 12.05.2010 ТОВ "Анмакс" надано дозвіл на підготовку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку.

Господарськими судами встановлено, що 21.11.2011 Маньківська районна державна адміністрація (орендодавець), товариство з обмеженою відповідальністю "Анмакс" та товариство з обмеженою відповідальністю "Кролікофф" (орендарі) уклали договір оренди землі, відповідно якого орендодавець надає, а орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 18,4070 га, в тому числі 18,4070 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться в адміністративних межах Іваньківської сільської ради.

Апеляційним господарським судом встановлено, що у відділі Держгеокадастру у Маньківському районі відсутня будь-яка інформація щодо технічної документації із землеустрою, що посвідчують право оренди на зазначену земельну ділянку. Зміни у зазначений договір оренди земельної ділянки щодо кількості орендарів не вносилися, рішення відповідачем-2 про надання спірної земельної ділянки позивачеві не приймалось. За актом приймання-передачі земельної ділянки від 21.11.2011 Маньківська райдержадміністрація передала означену земельну ділянку в оренду за договором від 21.11.2011 ТОВ "Анмакс" та позивачеві - ТОВ "Кролікофф".

Договір набирає чинності після підписання договору сторонами та його державної реєстрації.

Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Маньківському районі 21.11.2011 за №712310004001115.

Відповідно п.п.5,9 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 205 828, 00 грн. Оплата вноситься орендарями у розмірі 4,5% від грошової оцінки земельної ділянки за рік.

Відповідно п.17 договору оренди земельна ділянка передається в оренду без розроблення проекту її відведення. П. 34 договору сторони передбачили, що дія договору припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 19 договору передбачено, що передача земельної ділянки орендарям здійснюється у десятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

П.8 договору, сторони погодили, що його укладено до 29 грудня 2012 року. Після закінчення строку договору орендарі мають переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендарі повинні не пізніше, ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Підставами набуття громадянами та юридичними особами права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності у відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України є рішення виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, що кореспондується зі ст. 16 Закону України "Про оренду землі", відповідно якої укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (2768-14) , або за результатами аукціону.

Ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент реєстрації вказаного договору - 21.01.2010), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно ч.1 ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а згідно пункту 2 частини 1 статті 21 Закону місцева державна адміністрація, зокрема, при здійсненні своїх повноважень, розпоряджається землями державної власності відповідно закону.

За змістом статті 19 Конституції України органи виконавчої влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів, зокрема, виконавчої влади.

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що в договорі оренди від 21.11.2011 відсутній кадастровий номер земельної ділянки, що не відповідає ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Ч.2 ст. 15 Закону "Про оренду землі" визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним.

Розпорядженням Маньківської райдержадміністрації № 344 від 21.11.2012 ТОВ "Кролікофф" надано дозвіл на підготовку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку. 21.11.2012 ТОВ "Анмакс" подано заяву № 268/1 про відмову від користування земельною ділянкою, однак рішення про внесення змін до договору від 21.11.2011 у зв'язку з відмовою співорендаря ТОВ "Анмакс" від користування вказаною земельною ділянкою не прийнято. Законом України "Про оренду землі" (161-14) , який є спеціальним, визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як визначено частинами 2, 3 ст. 33 Закону "Про оренду землі", орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не надав належних доказів повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору, тобто до 28.09.2012 (п.8 договору), про намір поновити договір та надіслання проекту додаткової угоди.

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, за частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, які передбачені статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Таким чином, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди. Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору. Разом з тим судам принагідно враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам принагідно брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" (161-14) не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Законом України від 06.09.2012 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (5245-17) , який набрав чинності 01.01.2013, ст. 122 Земельного кодексу України викладено в новій редакції, зокрема внесено зміни до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України згідно якої центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

П.п. 61 п. 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.11 за № 445 (445/2011) визначено, що Держземагенство України передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб, у даному випадку у Черкаській області - Головне управління Держземагенства в Черкаській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.15 за № 5 (5-2015-п) "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1. Реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Наказом комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29.04.15 за № 3 Головне управління Держземагенства у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Господарськими судами встановлено, що листами від 07.04.2014 та 14.05.2014 позивач звертався до відповідача-1 з заявою щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 18,04070 га в адмінмежах Іваньківської сільської ради з метою укладення відповідного договору оренди землі.

Листами від 15.04.2014 та 25.06.2016 відповідач-1 відмовив позивачу у зв'язку з невідповідністю довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками вимогам наказу Державного комітету статистики України від 05.11.1998 за № 377 (za788-98) "Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів" та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем та розробленням технічної документації з землеустрою без належного дозволу розпорядника земель (відповідача-1), а також спливом терміну дії договору оренди землі 29.12.2012.

Господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доказів того, що позивач протягом 2013-2015 років продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою площею 18,4070 га після закінчення строку договору оренди землі від 21.11.2011 матеріали справи не містять.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що доказів протиправного ухиляння відповідача-1 від укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 21.11.2011 про його поновлення, позивачем не надано.

Відповідно ч. 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Що стосується вимоги позивача про визнання поновленим договору оренди землі від 21.11.2011. Відповідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 2 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Суд апеляційної інстанції при розгляді вимоги щодо укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 21.11.2011 встановив, що всупереч ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 123 Земельного кодексу України, без відповідного рішення розпорядника земель, співорендарем спірної земельної ділянки в 2011 році стало ТОВ "Кролікофф", а сама передача земельної ділянки відбулась з порушенням ст. 15 Закону України "Про оренду землі". Таож відсутність рішення відповідачів про продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки та укладення додаткової угоди щодо цієї земельної ділянки, відсутність письмового повідомлення орендаря (позивача) до орендодавця (відповідачів) не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, відсутність належних доказів того, що позивач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди від 21.11.2011, а відповідач оспорює цей факт, між сторонами протягом одного місяця з моменту припинення договору оренди землі не укладена угода (договір) про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, відсутнє зволікання відповідачів в укладенні додаткової угоди до договору оренди спірної земельної ділянки.

На підставі встановленого, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для укладення між ТОВ "Кролікофф" та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 21.11.2011, зареєстрованого 21.11.2011 у відділі Держкомзему у Маньківському районі за № 712310004001115, на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором.

Отже, при розгляді вимоги позивача про визнання поновленим договору оренди землі від 21.11.2011, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що дана вимога є вимогою про визнання факту, що суперечить вимогам ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та не відповідає ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України.

Враховуючи, що це не призвело до прийняття неправильного рішення, відтак постанова не підлягає скасуванню.

Інші твердження позивача, зазначені в касаційній скарзі, дублюють доводи апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку надав відповідну правову оцінку, також вони зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та їх переоцінку.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.