644/8140/16-а Про зобов`язання УПФУ оформити пенсію у зв`язку з втратою годувальника після смерті чоловіка - 12.12.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Харкова на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова (у складі головуючого судді Зябрової О. Г.) від 01 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Старостіна В. В., суддів Бегунца А. О., Резнікової С. С.) від 06 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Харкова про зобов`язання вчинити дії,

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному (Орджонікідзевському) районі м. Харкова (далі - УПФУ в Індустріальному районі м. Харкова, Управління), у якому з урахуванням уточнення вимог просила:

- зобов`язати відповідача оформити пенсію у зв`язку з втратою годувальника після смерті чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 60 % його пенсії, розрахованої відповідно до довідки від 21 вересня 2016 року, виданої прокуратурою Харківської області, на підставі ст. 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1789-ХІІ (1789-12) ; у редакції від 30 жовтня 1997 року) у розмірі 90 % від суми місячного заробітку без обмеження її максимальним розміром;

- здійснити відповідні компенсаційні виплати за період з 26 вересня 2016 року.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова від 01 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2016 року, позов задовольнив. Зобов`язав УПФУ в Індустріальному м. Харкова оформити пенсію ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника після смерті чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 60 % його пенсії, перерахованої відповідно до довідки від 21 вересня 2016 року № 18-677, виданої прокуратурою Харківської області, згідно зі ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у розмірі 90 % від суми місячного заробітку без обмеження її максимальним розміром та здійснити відповідні компенсаційні виплати за період з 26 вересня 2016 року.

Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, УПФУ в Індустріального району м. Харкова подало касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якій просило скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2016 року і ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Управління зазначило, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права і не дослідили належним чином усі обставини справи. За позицією скаржника, чинне законодавство України не передбачає можливості подання нової довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії померлого годувальника і в подальшому переходу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. Крім того, УПФУ в Індустріальному районі м. Харкова зазначило, що Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIIІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) скасовано норми стосовно пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону № 1789-ХІІ (1789-12) .

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 березня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд."Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 грудня 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

З 01 січня 2002 року ОСОБА_1 перебуває на обліку УПФУ в Індустріальному (Орджонікідзевському) районі м. Харкова та отримує пенсію за віком на загальних умовах.

З матеріалів справи вбачається, що чоловік позивачки - ОСОБА_2 з 06 жовтня 1998 року отримував пенсію, призначену на підставі ст. 50-1 Закону № 1789-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії), у розмірі 90 % середнього заробітку посади слідчого з особливо важливих справ прокуратури Харківської області.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 13 вересня 2016 року серії НОМЕР_1, виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

21 вересня 2016 року прокуратура Харківської області видала ОСОБА_1 довідку № 18-677 про заробітну плату ОСОБА_2 на раніше займаній ним посаді слідчого з особливо важливих справ станом на 01 грудня 2015 року для подальшого її пред`явлення до органу Пенсійного фонду України при здійсненні перерахунку пенсії згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 763 (763-2015-п) та від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) .

26 вересня 2016 року позивачка звернулася до Управління із заявою про оформлення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі зазначеної вище довідки прокуратури Харківської області з урахуванням того факту, що пенсія її чоловікові була призначена у розмірі 90 % його заробітку.

Розглянувши таку заяву, УПФУ в Індустріальному районі м. Харкова повідомило ОСОБА_1, що рішенням комісії Управління від 27 вересня 2016 року № 36 їй відмовлено в переведенні з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника на підставі п. 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону № 213-VIII (213-19) , а саме: у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України (4495-17) , Положення про помічника консультанта народного депутата України.

Не погоджуючись із таким рішенням УПФУ в Індустріальному районі м. Харкова від 27 вересня 2016 року № 36, позивачка звернулася до суду із даним позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.

Судові рішення, ухвалені за результатом розгляду цього позову, є предметом касаційного перегляду в даній справі.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що, виходячи із приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, та ст. 22, згідно з якою закріплені Конституцією України (254к/96-ВР) права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, позивачка має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-XII у розмірі 60 % від середнього заробітку, вказаного у довідці прокуратури Харківської області від 21 вересня 2016 року № 18-677, і що при такому перерахунку мають застосовуватися норми, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії.

Суди дійшли висновку, що перерахунок пенсії позивачки має бути проведений відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-XII, чинної на час призначення їй пенсії.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом № 1789-ХІІ (1789-12) .

Зокрема, ст. 50-1 вказаного Закону визначено, що членам сімей прокурора або слідчого (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, - до закінчення навчальних закладів, але недовше ніж до досягнення ними 23 річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 % від середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 80% - на двох і більше членів сім`ї.

За приписами ч. 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (у редакції, чинній до 15 липня 2015 року) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) (далі - Закон № 76-VIII (76-19) ), яким ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Відтак, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.

Крім того, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (1697-18) (далі - Закон № 1697-VII (1697-18) ) відповідно до підп. 1 п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого Закон №1789-ХІІ (1789-12) (крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6 та 11

ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів) визнано таким, що втратив чинність.

Як вбачається з довідки про заробітну плату ОСОБА_2 від 21 вересня 2016 року № 18-677, видану прокуратурою Харківської області та наданою позивачкою до Пенсійного органу для перерахунку пенсії, підставою для її видачі зазначено постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 763 (763-2015-п) та від 09 грудня 2015 року № 1013.

Разом з тим, на час прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 (09 грудня 2015 року), а також на час звернення позивачки до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії (26 вересня 2016 року) положення ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

Водночас, п. 19 ст. 86 Закону №1697-VII передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 % середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 70 % - на двох і більше членів сім`ї. До непрацездатних членів сім`ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) , якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури, та яка відповідно до її п. 6 застосовується з 01 грудня 2015 року і не містить положень, що закріплювали б можливість перерахунку пенсії по втраті годувальника у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

Крім того, отримання пенсії по втраті годувальника не передбачає виникнення права у особи, яка не відноситься до суб`єктів, яким надано право на пенсію за спеціальним Законом (Законом України "Про прокуратуру"), на перерахунок пенсії згідно з нормами Закону України "Про прокуратуру" та з підстав, що надають виключно працівникам прокуратури право на здійснення перерахунку призначеної пенсії. Розмір пенсії прокурора або його заробітку не підлягає перерахунку після його смерті, якщо право на таку пенсію або заробіток годувальник не мав за життя.

Враховуючи викладене, у відповідача відсутні законні підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ.

Аналогічна позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 20 грудня 2018 року (справа № 159/3804/16-а), від 31 січня 2019 року (справа № 127/13269/16-а) та від 18 вересня 2019 року (справа №553/3706/16-а) тощо.

Таким чином, проаналізувавши наведені норми законодавства в сукупності з обставинами даної справи й наявними у ній доказами, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки відповідач, відмовляючи у здійснення перерахунку пенсії, діяв в межах своїх повноважень та на виконання норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За приписами ч. 3 ст. 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.