ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2019 року
Київ
справа №381/42/17
адміністративне провадження №К/9901/35252/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №381/42/17
за позовом ОСОБА_1 до Фастівського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Фастівського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2017 року (головуюча суддя - Ковалевська Л.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року (колегія суддів головуючого судді - Губської Л.В., суддів: Ісаєнко Ю.А., Оксененка О.М.,)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язати Фастівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести йому перерахунок та виплату пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження згідно довідки КСП "Нове життя" №17 від 26.09.2016 року та довідки КСП "Нове життя" №51 від 13.10.2015 року.
2. Позовна заява мотивована тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має 2 групу інвалідності довічно у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з наслідками аварії на ЧАЕС. 07 травня 1986 року у зв`язку із виконанням трудових обов`язків позивач перебував безпосередньо у зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Надавши первинні документи, у вересні 2016 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків інваліду 2 групи, захворювання, пов`язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно ст. ст. 49-54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС", де розмір пенсії повинен складати 8,85 мінімальних пенсій за віком. Однак відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до розміру заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження згідно довідки КСП "Нове життя" №17 від 26.09.2016 року та довідки КСП "Нове життя" №51 від 13.10.2015 року. Зобов`язано Фастівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження згідно довідки КСП "Нове життя" №17 від 26.09.2016 року та довідки КСП "Нове життя" №51 від 13.10.2015 року починаючи з 05 липня 2016 року.
4. Рішення судів мотивовані тим, що відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів шляхом здійснення відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати за роботу в зоні ЧАЕС, зазначеної в довідці КСП "Нове життя" №51 від 13.10.2015 року, що відповідачем зроблено не було. Водночас, ним не надано суду доказів, які б доводили, що дані, викладені в довідці про заробітну плату, одержану позивачем за роботу в зоні відчуження в 1986 році №51 від 13.10.2015 року, містять неправдиві або недостовірні дані.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Фастівське об`єднане Управління Пенсійного Фонду України Київської області звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
6. Касаційна скарга аргументована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що позивачем порушено строки звернення до суду з даним позовом. Крім того, касатор вважає, що суди неправильно надали оцінку доказам, які містяться у матеріалах справи стосовно часу роботи позивача в зоні відчуження.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою Фастівського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року.
8. Верховний Суд ухвалою від 11 грудня 2019 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.
9. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення категорії 1, виданого Київською облдержадміністрацією від 30.07.2014 року, та має 2 групу інвалідності довічно у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з наслідками аварії на ЧАЕС.
11. Як вбачається з Довідки форми №122, виданої КСП "Нове життя" №17 від 26 вересня 2016 року, ОСОБА_1 працював в зоні відчуження за період з 7 травня 1986 року по 07 травня 1986 року.
12. 27.09.2016 року позивач звертався до УПФУ з проханням щодо перерахунку його пенсії відповідно до довідок, виданих КСП "Нове життя", проте рішенням від 05.10.2016 року №58/1 відповідач відмовив у перерахунку пенсії з посиланням на те, що на підставі наданих документів неможливо визначити точне місце перебування та оплату за роботу в 30-ти км зоні відчуження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
14. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
15. Відповідно до частини 1 статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ (796-12) ) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Згідно з підпунктом 4 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210 (1210-2011-п) , в разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Тобто, розмір пенсії по інвалідності ставиться в залежність від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.
16. Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (1210-2011-п) .
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Перелік документів, які додаються до заяви про перерахунок пенсії, визначаються відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05) (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 14 Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу та заробітної плати після призначення пенсії, у зв`язку із зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами "б", "в", "ґ" пункту 7, пунктом 13.
Відповідно до пункту "в" пункту 7 Порядку до заяви про перерахунок пенсії додається довідка про заробітну плату особи.
17. Судами встановлено, що відповідно до Довідки №51 від 13 жовтня 2015 року виданої КСП "Нове Життя" ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження с. Корогод 07 травня 1986 року (1день - 15 год.) за травень 1986 року виплачена заробітна плата в сумі 47,15 крб. з урахуванням коефіцієнта 2 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7.
Відповідно до маршрутного листа від 07 травня 1986 року тривалість перебування позивача у відрядженні-2 дні, на звороті міститься відмітка про кількість відпрацьованих годин, яка становить -15 годин.
Наведене підтвердили суду допитані в якості свідків громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Таким чином, суди попередніх інстанцій правильно зазначили про відсутність підстав для неприйняття зазначеної вище довідки для перерахунку пенсії позивачу.
18. Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Таким чином колегія суддів вважає обґрунтованим твердження судів про те, що відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів шляхом здійснення відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати за роботу в зоні ЧАЕС, зазначеної в довідці КСП "Нове життя" №51 від 13.10.2015 року.
Разом з тим, дане повноваження відповідачем не реалізоване, а доказів, які б вказували на недостовірність даних, викладених у довідці про заробітну плату позивача за роботу в зоні відчуження в 1986 році №51 від 13.10.2015 року, ним на огляд судів першої та апеляційної інстанцій не надано.
19. Стосовно доводів касатора про пропуск позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, то суд першої інстанції надавав їм оцінку, вказавши, що цей строк позивачем не пропущений, оскільки фактично про порушення своїх прав він дізнався з моменту отримання рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії № 58/1 від 05.10.2016 року, а тому позов поданий в передбачені законом строки.
20. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
21. Доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів, що містяться у матеріалах справи, що виходить за межі касаційного розгляду.
22. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
23. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
24. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
25. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Фастівського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України Київської області - залишити без задоволення.
2. Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року по справі №381/42/17 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій