912/243/16 Про визнання недійсним договору застави - 01.06.2016 Прийняття

розглянув касаційну скаргу Іноземного підприємства "Ліга" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 р. у справі № 912/243/16 господарського суду Кіровоградської області за позовом Іноземного підприємства "Ліга" до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від імені якого діє філія у м. Кіровоград за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Кіровоградського районного нотаріального округу Руденко Наталії Петрівни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Креатив" про визнання недійсним договору застави від 30.07.2014 р. № 151214Z32, припинення обтяження рухомого майна та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Компанії TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED, Кіпр, Нікосія до відповідачів: 1. Іноземного підприємства "Ліга", с. Соколівське, Кіровоградська область 2. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Кіровоградського районного нотаріального округу Руденко Наталії Петрівни Про визнання недійсними договір застави від 30.07.2014 р. № 151214Z32, припинення обтяження рухомого майна

за участю представників

позивача - Феоклістов О.В., дов. № 01/09-10 від 01.09.2015 р.;

відповідача - Гуйван Т.В., дов. № 010-01/5434 від 10.08.2015 р.;

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1.не з'явились; 2. не з'явились; третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (позивач) - не з'явились;

Іноземне підприємство "Ліга" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", від імені якого діє філія у м. Кіровограді з вимогами про визнання недійсним договору застави від 30.07.2014 р. № 151214Z32, укладеного між Іноземним підприємством "Ліга" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Руденко Н.П. (зареєстровано в реєстрі за № 408) та припинення обтяження рухомого майна позивача, вчинене на підставі договору застави від 30.07.2014р. № 151214Z32 між Іноземним підприємством "Ліга" та Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Руденко Н.П. (зареєстровано в реєстрі за № 408).

Під час розгляду справи у суді першої інстанції Компанія TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED, Кіпр, Нікосія звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, в якій зазначено:

позивач: Компанія TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED, Кіпр, Нікосія

відповідач-1 (позивач за основним позовом) іноземне підприємство "Ліга"

відповідач-2 публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Руденко Наталія Петрівна, з вимогами: визнати недійсним договір застави від 30.07.2014 року № 151214Z32, укладений між іноземним підприємством "Ліга" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Руденко Н.П. (зареєстровано в реєстрі за № 408) та припинити обтяження рухомого майна, вчинене на підставі договору застави від 30.07.2014 року № 151214Z32 між іноземним підприємством "Ліга" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Руденко Н.П. (зареєстровано в реєстрі за № 408). При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що дана позовна заява підписана представником цієї Компанії ОСОБА_8, яка діяла на підставі довіреності від 04.02.2016 р.

Ухвалою господарського суду від 12.03.2016 р. позовну заяву компанії TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED, Кіпр, Нікосія прийнято до розгляду у справі № 912/243/16.

Разом з тим, у ході розгляду справи місцевим господарським судом, Іноземним підприємством "Ліга" було заявлено клопотання про витребування у компанії TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED, Кіпр, Нікосія документів, зазначених у позовній заяві останньої, з урахуванням вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага 15.11.1965 р.), до якої Україна приєдналася 19.10.2000 року ( Закон № 2052-ІІІ (2052-14) від 19.10.2000 р.), а саме: попереднього договору від 16.09.2013 р., укладеного між Іноземним підприємством "Ліга", Сільськогосподарським товариством з обмеженою "Вікторія" та Компанією TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED та договору про заміну сторони у зобов'язанні від 09.09.2014 р., укладеного між Іноземним підприємством "Ліга", сільськогосподарським товариством з обмеженою "Вікторія" та компанією TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED з посиланням на позбавлення можливості відповідачів та третіх осіб без самостійних вимог можливості визначитись з обґрунтованістю позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 17.03.2016р. у справі №912/243/16 (суддя Змеула О.А.), зокрема, витребувано у компанії TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED, Кіпр попередній договір від 16.09.2013 р., укладений між Іноземним підприємством "Ліга", Сільськогосподарським товариством з обмеженою "Вікторія" та Компанією TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED, і договір про заміну сторони у зобов'язанні від 09.09.2014р., укладений між Іноземним підприємством "Ліга", сільськогосподарським товариством з обмеженою "Вікторія" та компанією TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED, а також усі документи на підтвердження своїх позовних вимог. Разом з тим, зазначеною ухвалою від 17.03.2016 р. господарський суд Кіровоградської області зупинив провадження у справі № 912/243/16 на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до відповідного компетентного органу іноземної держави, мотивувавши це тим, що Компанія TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED не має філій, представництв, інших відособлених підрозділів, місцезнаходженням яких є територія України, а тому належною адресою для направлення будь-якої кореспонденції є адреса місця реєстрації компанії: 2406, Cyprus, Nicosia, Poseidonos, 1, LEDRA BUSINESS CENTRE Egkomi (2406, Республіка Кіпр, Нікосія, Посейдонос, 1, ЛЕДРА БІЗНЕС ЦЕНТР Егомі).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 р. (колегією суддів у складі головуючого судді Дмитренко Г.К., суддів: Антоніка С.Г., Чохи Л.В.) у справі № 912/243/16 ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 17.03.2016 р. скасовано, а справу передано на розгляд господарського суду Кіровоградської області.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Іноземне підприємство "Ліга" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 р. скасувати, а ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 17.03.2016 р. залишити без змін та стягнути з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" судові витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

В запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" зазначає про необгрунтованість доводів, викладених у касаційній скарзі Іноземного підприємства "Ліга" та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та заперечення на неї, заслухавши представників позивача та відповідача за позовом Іноземного підприємства "Ліга", суддю-доповідача, перевіривши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі № 912/243/16, господарський суд Кіровоградської області, пославшись на ч.1-2 ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 р., дійшов висновку, що оскільки представником третьої особа з самостійними вимогами на предмет спору - Компанії TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED ОСОБА_8 було повідомлено господарський суд про те, що компанія не має філій, представництв, інших відособлених підрозділів, місцезнаходженням яких є територія України, зареєстрованою адресою компанії TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED є: 2406, Cyprus, Nicosia, Poseidonos, 1, LEDRA BUSINESS CENTRE Egkomi (2406, Республіка Кіпр, Нікосія, Посейдонос, 1, ЛЕДРА БІЗНЕС ЦЕНТР Егомі), яка є також належною адресою для направлення будь-якої кореспонденції, то витребування документів не доданих такою особою до позовної заяви, повинно бути здійснено шляхом звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги у порядку, врегульованому у зазначеній вище Конвенції.

Проте, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, посилання місцевого господарського суду на ч.1, 2 ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 р. є помилковим, оскільки положення згаданої статті стосуються юридичної особи-нерезидента, процесуальний статус якого визначений в якості саме відповідача, а не третьої особи.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованим висновком апеляційного господарського суду, здійсненим у відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, стосовно того, що оскільки у витребуваних судом попередньому договорі від 16.09.2013 р., укладеному між Іноземним підприємством "Ліга", Сільськогосподарським товариством з обмеженою "Вікторія" та компанією TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED, і договорі про заміну сторони у зобов'язанні від 09.09.2014 р., укладеному між Іноземним підприємством "Ліга", сільськогосподарським товариством з обмеженою "Вікторія" та Компанією TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED, на яких ґрунтуються позовні вимоги компанії TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED, однією із сторін є іноземне підприємство "Ліга", суд першої інстанції не був позбавлений можливості витребувати вищезазначені документи у іноземного підприємства "Ліга". При цьому, вірним є також твердження суду апеляційної інстанції про помилковість висновку місцевого господарського суду про задоволення клопотання Іноземного підприємства "Ліга" про витребування вказаних документів у Компанії TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED з посиланням на їх ненадання цією компанією при подачі позовної заяви з метою, надання можливості відповідачам та третім особам без самостійних вимог можливості визначитись з обґрунтованістю позовних вимог, оскільки обов'язок доведення обставин, на які особа посилається як на підставу своїх вимог і заперечень згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладається на особу, яка про них заявляє.

Водночас, відповідно до ст.10 Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року визначено, що, якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном. Нотою, датованою 05.01.1984 р., уряд Кіпру зазначив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених у ст. 10 Конвенції. Тобто, суд повинен призначати такий спосіб повідомлення сторін, який буде найбільш розумним з точки зору часу для повідомлення сторін про час, дату та місце судового розгляду, та, відповідно, надсилати судові документи нерезидентам, які перебувають за кордоном, безпосередньо поштою, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції вважає помилковим посилання скаржника на імперативну необхідність надсилання відповідних судових документів через Центральний орган запитуваної Держави.

При цьому, колегія суддів відзначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Судами попередніх інстанцій встановлено, з матеріалів справи вбачається та підтверджено поясненнями представників сторін у судовому засіданні суду касаційної інстанції, що Компанія TELMIRON DEVELOPMENTS LIMITED, довіреністю від 04.02.2016 р. призначила ОСОБА_8, громадянку України, власницю українського паспорта бути дійсною і законною Довіреною особою компанії в Україні, яка має повне право та повноваження від імені та за дорученням компанії представляти компанію в українських судах всіх інстанцій, з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу або третій особі, тобто, в тому числі, і право на отримання судової кореспонденції та надання доказів. Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" від 31.05.2002 р. (зі змінами та доповненнями) судові документи можуть направлятися також філіям, представництвам, іншим відособленим підрозділам іноземних підприємств і організацій, місцезнаходженням яких є територія України (з повідомленням про вручення таких документів), а також вручатися безпосередньо уповноваженому представникові. У цьому випадку спір вирішується в межах процесуальних строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки це суперечить меті касаційного перегляду справи, що полягає у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, зважаючи на те, що доводи заявника касаційної скарги щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні ним положень чинного в Україні законодавства, що унеможливлює прийняття таких доводів судом касаційної інстанції в якості підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а доводи про порушення судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи у суді касаційної інстанції, Вищий господарський суд України не вбачає законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.