922/6487/15 Про визнання фізичної особи, зареєстрованої підприємцем Виконавчим комітетом міської ради, - банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури - 31.05.2016 Прийняття

Постановою господарського суду Харківської області від 20.01.2016 у справі №922/6487/15 (суддя Казарцева В.В.) визнано фізичну особу ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстровану як підприємця Виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.02.2007 р., реєстраційний номер фізичної особи-підприємця в ЄДР 24800000000075420, місце проживання: 61024, АДРЕСА_1) - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання фізичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

- строки виконання зобов'язань банкрута вважаються такими, що настали;

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями банкрута, крім зобов'язань, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності;

- припиняється стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, та за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності,

- скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- втрачає силу державна реєстрація банкрута - фізичної особи як приватного підприємця, а також анулюються видані йому ліцензії на здійснення окремих видів підприємницької діяльності,

- продажу підлягає все майно фізичної особи-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення здійснюється в порядку передбаченому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Встановлено строк для пред'явлення кредиторами вимог до банкрута два місяця з дня оприлюднення на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Губарєва Юрія Миколайовича (свідоцтво №466 від 15.03.2013 р., адреса: 61118, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2). Визначено про здійснення офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання фізичної особи ОСОБА_4 банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зобов'язано ліквідатора закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута, та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута. Зобов'язано ліквідатора в строк до 20.01.2017 виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси, акти оцінки майна, відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; звіт про виплачені кредиторам кошти; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; копії повідомлень органу державної податкової служби, пенсійного фонду, центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури. Зобов'язано арбітражного керуючого Губарєва Ю.М. надати до господарського суду за п'ять днів до закінчення процедури ліквідації звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумком процедури ліквідації.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 (головуючий суддя: Лакіза В.В., судді: Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.) апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" залишено без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 20.01.2016 р. у справі № 922/6487/15 залишено без змін.

У своїй касаційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк" просить суд скасувати наведені судові акти та припинити провадження у даній справі, яку порушено без достатніх правових підстав за спрощеною процедурою, передбаченою ст. ст. 90- 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки ФОП ОСОБА_4 до суду при порушенні провадження у справі не надано доказів безспірності кредиторських вимог, як того вимагає ч. 2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Боржник, фізична особа ОСОБА_4, звернулася до суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.ст. 90- 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В обґрунтування поданої заяви ФОП ОСОБА_4 послалась на наявність заборгованості, яка повністю нею визнається перед наступними кредиторами:

-ФОП ОСОБА_7 - основний борг складає 286310,00 грн., пеня - 403697,10 грн.

-ФОП ОСОБА_8 - основний борг складає 260000,00 грн.

-ВАТ "Кредитпромбанк" - сума заборгованість за кредитним договором складає 300000,00 доларів США.

-АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" - сума кредиту за кредитним договором від 28.12.2007 р. № 837/18-27/36/7-263 складає 264287,00 дол. США.

-ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" - сума кредиту за кредитним договором від 30.11.2007 р. № 014/1902/74/95522 складає 296400,00 дол. США.

-ВАТ "ВТБ Банк" сума кредиту за кредитним договором від 21.08.2007 р. № 15.24-00/07 складає 50000,00 дол. США.

Також боржник послався на те, що ФОП ОСОБА_7 на адресу ФОП, ОСОБА_4 направлено претензію, в якій на підставі ст. 532 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 232, 265 Господарського кодексу України просив сплатити заборгованість, яка виникла на підставі укладеного між сторонами договору від 28.06.2013 р., в розмір 286310,00 грн. основної заборгованості та 403697,10 грн. пені.

Крім того ФОП ОСОБА_8 на адресу ФОП ОСОБА_4 було направлено претензію щодо здійснення розрахунку згідно договору оренди нежитлового приміщення від 04.02.2013 р. у розмірі 260000,00 в добровільному порядку.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості ФОП ОСОБА_4, пов'язаної з підприємницької діяльністю останнього, строк сплати якої настав, перед ФОП ОСОБА_7 у розмірі 690007,10 грн. (286310,00 грн. - сума основного боргу, 403697,10 грн. - пеня), яка виникла на підставі договору поставки комплектуючих деталей для комп'ютера від 28.06.2013р.; заборгованість перед ФОП ОСОБА_8 у розмірі 260000,00 грн., яка виникла на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 04.02.2013 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.12.2015 заяву ФОП ОСОБА_4 про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 06.01.2016, зобов'язано арбітражного керуючого Шапілова С.А. надати суду заяву на участь у справі в якості ліквідатора, а боржника - додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.01.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено судове засідання, на якому буде вирішено питання щодо подальшої процедури банкрутства боржника.

Місцевий господарський суд, висновок якого підтримав апеляційний господарський суд, при вирішенні питання про визнання ФОП ОСОБА_4 банкрутом, в порядку ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виходив з того що боржник неспроможний задовольнити безспірні (визнані самим боржником) кредиторські вимоги перед ФОП ОСОБА_7 у розмірі 690007,10 грн. (286310,00 грн. - сума основного боргу, 403697,10 грн. - пеня), яка виникла на підставі договору поставки комплектуючих деталей для комп'ютера від 28.06.2013 та перед ФОП ОСОБА_8 у розмірі 260000,00 грн., яка виникла на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 04.02.2013.

Задовольняючи частково касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Розділом VII Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) встановлено особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності. Відносини, пов'язані з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом (ст. 84 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Статтею 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності. Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи може бути подана в господарський суд фізичною особою, який є боржником, або його кредиторами.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що порушення справи про банкрутство за заявою боржника здійснюється за наявності однієї з таких умов: неплатоспроможності; загрози неплатоспроможності; неможливості боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства.

Відповідно до частини 2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка містить вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство, до заяви додаються: рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; Частина 3 цієї статті визначає, що до заяви боржника також надаються інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Отже, на відміну від попередньої редакції Закону про банкрутство (2343-12) , нова редакція цього Закону прямо пов'язує ознаку безспірності грошових вимог кредиторів до боржника із наявністю судового рішення, що набрало законної сили, і постанови про відкриття виконавчого провадження.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що наявність загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами (ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство), може мати місце лише у випадку конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні. Отже, про загрозу неплатоспроможності боржника, яка є підставою для ініціювання ним справи про банкрутство, свідчить неможливість задоволення грошових вимог кредиторів виключно у виконавчому провадженні.

Відтак, на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози (рішення суду про стягнення заборгованості (грошових вимог), судові накази, постанови про відкриття виконавчого провадження тощо).

Що ж до неможливості боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства, то це є ознаками неоплатності боржника та підставою для ініціювання процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником, згідно зі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому, приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) щодо безспірності грошових вимог та строку їх невиконання (які визначають ознаки неплатоспроможності боржника) на такі правовідносини не поширюються.

Таким чином, до заяви боржника ФОП ОСОБА_4 не додані документи в підтвердження загрози його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 3 статті 11 Закону про банкрутство, які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та які не можуть бути витребувані судом після порушення провадження у справі.

Разом з тим, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами. У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень на наведені законодавчі положення уваги не звернули та дійшли до хибного висновку про те, що визнання боржником кредиторських вимог під час ініціювання провадження у справі про банкрутство, в порядку ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", свідчить про безспірність таких кредиторських вимог.