Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Корнілової Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 р. (судді: Бучинська Г.Б., Василишин А.Р., Філіпова Т.В.) у справі № 906/1441/15 господарського суду Житомирської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" до Приватного підприємства "Україна" про стягнення 57 680 грн. 98 коп. за участю представників: від позивача Лисенко О.В., довіреність б/н від 05.01.2016 р. від відповідача Угрінчук Е.Р., довіреність б/н від 04.03.2016 р.

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "Україна", в якому просило стягнути з відповідача 57 680 грн. 98 коп.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, у порушення умов договору поставки на умовах 100% передоплати №53-Ж від 15.05.2015 р., не було здійснено повну та своєчасну оплату поставленого товару.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, оскільки, на його думку, належна партія товару йому поставлена не була, а поставлений замість цього товар не є оригінальним препаратом "Базагран, в.р." виробництва компанії BASF SE.

За результатами судового розгляду вказаного позову, місцевий господарський суд визнав заявлені позовні вимоги доведеними, у зв'язку з чим прийняв рішенням про стягнення з відповідача на користь позивача 57 280 грн. 80 коп. основного боргу та 400 грн. 18 коп. 3%.

Однак, апеляційний господарський суд прийшов до протилежних висновків, а саме, визнав неналежними докази, якими позивач підтверджує здійснення поставки спірної партії товару відповідачу. За таких обставин, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 р. рішення господарського суду Житомирської області від 12.10.2015 р. скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Не погодившись з судовим рішенням апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним фактичним обставинам справи, невірну оцінку доказів та неправильне застосування норм чинного законодавства, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 р. та залишити в силі рішення господарського суду Житомирської області від 12.10.2015 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В., касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 28.03.2016 р.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/547 від 23.03.2016 р., у зв'язку із відпусткою судді Карабаня В.Я., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №906/1441/15, за результатами якої для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Чернов Є.В.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/599 від 28.03.2016 р., у зв'язку з перебуванням судді Чернова Є.В на лікарняному, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №906/1441/15, за результатами якої для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Корнілова Ж.О.

В судовому засіданні 28.03.2016 р. оголошено перерву до 11.04.2016 р.

В судове засідання 11.04.2016 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив залишити без змін оскаржувану постанову апеляційного господарського суду.

Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 15.05.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Арго" (постачальник) та Приватним підприємством "Україна" (покупець) укладено договір поставки на умовах 100% передоплати №53-Ж.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору поставки №53-Ж від 15.05.2015 р. ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 162 310 грн. 56 коп., що підтверджується видатковими накладними №9041 від 19.05.2015 р. та №11560 від 16.06.2015 р.

При цьому, сторонами справи не заперечується, що 21.05.2015 р. зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів", автотранспортом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівське", на склад відповідача поставлено 400 л. гербіциду "Базагран в.р.", про що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Долинівське" та Приватним підприємством "Україна" було складено акт про доставку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснена оплата за поставлений товар на загальну суму 105 029 грн. 76 коп.

За таких обставин, на думку позивача, у відповідача утворився борг з оплати поставленого за договором №53-Ж від 15.05.2015 р. товару в сумі 57 280 грн. 80 коп.

Крім того, з огляду на порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань з повної та своєчасної оплати поставленого товару, позивач вказує на обов'язок останнього сплатити 400 грн. 18 коп. 3% річних.

Приймаючи до уваги норми ст. ст. 525, 526, 530, 629, 692 Цивільного кодексу України, а також те, що факт прийняття відповідачем товару підтверджується видатковою накладною №11560 від 16.06.2015 р., місцевий господарський суд прийшов до висновку, що Приватне підприємства "Україна" не належно виконало свої зобов'язання з оплати товару, що стало підставою для задоволення позову.

Однак, апеляційний господарський суд визначив, що зазначена видаткова накладна не відповідає вимогам, встановленим в ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а, отже, не може бути доказом проведення 21.05.2015 р. відповідної господарської операції.

Таким чином, з огляду на недоведеність факту здійснення позивачем відповідачу поставки спірної партії товару, господарським судом апеляційної інстанції прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Здійснюючи касаційний перегляд судових актів, прийнятих у справі №906/1441/15, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з наведеними висновками як місцевого, так і апеляційного, господарського суду, вважає їх передчасними та необґрунтованими.

Так, для вирішення питання про задоволення або відмову в задоволенні позовних вимог, заявлених у даній судовій справі, господарським судам попередніх інстанцій, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, необхідно було встановити наявність або відсутність факту поставки позивачем відповідачу певного товару за договором №53-Ж від 15.05.2015 р. та факту невиконання замовником свого обов'язку з оплати даного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги щодо належності та допустимості доказів закріплені в ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що закріплено в ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р. (v0006600-12) передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Всупереч наведеним правовим нормам та роз'ясненням пленуму Вищого господарського суду України, під час розгляду справи №906/1441/15, господарські суди попередніх інстанцій не встановили чи відбулася 21.05.2015 р. поставка 400 л. гербіциду "Базагран в.р." зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" на склад відповідача саме на виконання умов договору №53-Ж від 15.05.2015 р.

Суд касаційної інстанцій вважає вказану обставину істотною, оскільки саме порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань за даним договором позивач визначив як підставу заявленого в цій справі позову.

Крім того, місцевим та апеляційним господарськими судами не досліджено чи є отриманий відповідачем зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" гербіцид "Базагран в.р." саме тим товаром, про який зазначено у видатковій накладній №11560 від 16.06.2015 р., враховуючи, що в акті від 21.05.2015 р. та у даній накладній вказано різні номери партій товару.

Вищевказані обставини мають суттєве значення та повинні бути встановлені судом для правильного вирішення спору, що виник між позивачем та відповідачем.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення у справі №906/1441/15 прийняті з порушенням принципу всебічності та повноти розгляду судової справи.

Одночасно, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, що закріплено в ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Пунктом 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 р. (v0011600-11) передбачено, що, відповідно до ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

За таких обставин, справа №906/1441/15 підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду, під час якого господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр -Агро" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 12.10.2015 р. у справі №906/1441/15 скасувати.

Справу №906/1441/15 передати на новий розгляд до господарського суду Житомирської області в іншому складі суду.