Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач) суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д. за участі представників: позивача: відповідача: Бережок С.І. Блищик Е.Л., Сіліванович Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення та постанову Господарського суду Херсонської області від 03 грудня 2015 року Одеського апеляційного господарського суду від 21 січня 2016 року у справі № 923/1645/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" про стягнення 793 178,68 грн

У вересні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 793 178,68 грн, з яких 51 430,63 грн - 3 % річних та 741 748,05 грн - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.12.2015 (суддя - Ярошенко В.П.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 (головуючий - Мирошниченко М.А., судді - Воронюк О.Л., Лашин В.В.), у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 30.01.2012 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та комунальним підприємством теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" (покупець) було укладено договір про закупівлю природного газу № К-2012 БО-33, за умовами якого продавець зобов'язувався поставити покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору продавець передає покупцю в період з 01.01.2012 по 31.12.2012 природний газ в обсязі до 1 713,0 тис. куб. м.

30.01.2012 між сторонами було підписано додаток № 1 до договору, згідно з п. 2.2. якого приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газорозподільним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого продавцем.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. При невиконанні покупцем вимог, передбачених у п. 4.1. договору, продавець має право обмежити або припинити постачання газу покупцеві (п. п. 4.1., 4.2. договору).

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 9.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач отримав природний газ на загальну суму 2 574 159,16 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.01.2014 у справі № 923/1511/13, яке набрало законної сили, стягнуто з КП теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" 964 159, 16 грн основного боргу, 80 778,05 грн пені, 79 251,14 грн штрафу та 3 % річних у розмірі 46 115, 70 грн.

27.11.2015 між територіальним органом Казначейства в Херсонській області (сторона перша), Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації (сторона друга), Фінансовим управлінням Каховської міської ради (сторона третя), КП теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" (сторона четверта), Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (сторона п'ята) та ПАТ "Укргазвидобудування" (сторона остання) було укладено договір № 93/375 про організацію взаєморозрахунків, відповідно до умов якого організовано проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною п. 16 ст. 14 та ст. 32 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" (далі - субвенція), відповідно до порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015 (375-2015-п) .

Пунктом 7 договору передбачено, що КП теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" перераховує на рахунок позивача кошти у сумі 964 159,16 грн, для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором № К-2012-БО-33 від 30.01.2012 за 2012 р.

З метою виконання договору сторони зобов'язувалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору (п. 11. договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання за договором та рішенням Господарського суду Херсонської області, а тому повинен сплатити 51 430,63 грн - 3 % річних та 741 748,05 грн - інфляційних втрат.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202- 205 ГК України, ст.ст. 599- 601, 604- 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Господарські суди прийшли до правильного висновку, що, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору про закупівлю природного газу.

Оскільки для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених договором про організацію взаєморозрахунків, який був укладений 27.11.2015 і фінансування з бюджету відповідно до якого мало відбутися в обов'язковому порядку до 01.01.2016, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив у позові.

Доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують і вже були предметом ретельного дослідження та перевірки господарськими судами, а тому підстав для скасування судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 03 грудня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 січня 2016 року у справі за № 923/1645/15 - без змін.