Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого: Студенця В.І., суддів: Васищака І.М., Грека Б.М., за участю представників сторін позивача - Брусника А.М.; відповідача - Ігнатенко С.С.; розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-транс" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 у справі № 907/993/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-транс" про стягнення суми 5 493, 84 грн по виплаті страхового відшкодування

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" (далі - ПАТ "ПРОСТО-страхування") звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-транс" (далі - ТОВ "Вікторія-транс") про стягнення затрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 5 493, 84 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2015 порушено провадження у справі № 907/993/15 за позовом ПАТ "ПРОСТО-страхування" до ТОВ "Вікторія-транс" про стягнення 5 493, 84 грн.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області (суддя Ремецькі О.Ф.) від 07.10.2015 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Юрченко Я.О., судді Давид Л.Л., Хабіб М.І.) від 08.12.2015 рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.10.2015 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено. Суд стягнув з ТОВ "Вікторія-транс" на користь ПАТ "ПРОСТО-страхування" 5 493, 84 грн страхового відшкодування.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2015, ТОВ "Вікторія-транс" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме ст.ст. 43, 111-28 ГПК Україн, а також неправильно застосовано норми матеріального права (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) - пп. "ґ" пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 і пп. 33.1.4 п.33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2016 касаційну скаргу ТОВ "Вікторія-транс" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.03.2016. Цією ж ухвалою зупинено виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

На адресу суду 10.03.2016 від ТОВ "Вікторія-Транс" надійшли додаткові пояснення щодо застосування правових висновків Верховного Суду України у даній справі в порядку ст. 111-28 ГПК України.

Від ПАТ "ПРОСТО-страхування" на адресу суду 10.03.2016 надійшли заперечення на касаційну скаргу ТОВ "Вікторія-Транс", в яких товариство просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ПАТ "ПРОСТО-страхування" та ТОВ "Вікторія-Транс" 16.12.2012 було укладено договір, поліс № АВ/7954300 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу "Renault Premium", реєстраційний номер НОМЕР_1.

У м. Сміла Черкаської області на вул. 60 років СССР 03.09.2013 відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль "ВАЗ 2107", реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6, яким керував ОСОБА_7, та застрахований автомобіль "Renault Premium", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_8.

Згідно з постановою Іршавського районного суду Закарпатської області від 26.09.2013 ОСОБА_8 (водія забезпеченого ТЗ), який працює водієм - ТОВ "Вікторія-транс", визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення - штраф.

Згідно із Звітом № 134 з оцінки транспортного засобу від 12.09.2013 вартість матеріального збитку становить 6 867, 30 грн.

ОСОБА_6 17.02.2014 звернувся до ПАТ "ПРОСТО-страхування" із заявою про виплату страхового відшкодування, 30.07.2014 ПАТ "ПРОСТО-страхування" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 5 493, 84 грн, 06.07.2015 ПАТ "ПРОСТО-страхування" звернулось з регресною вимогою до ТОВ "Вікторія-Транс", в якій просило відшкодувати затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 5 493, 84 грн.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "ПРОСТО-страхування" до ТОВ "Вікторія-транс" про стягнення затрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 5 493, 84 грн.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив із того, що водій автомобіля "Renault Premium", реєстраційний номер НОМЕР_1, винний у спричиненні ДТП, - ОСОБА_8, працівник юридичної особи відповідача, в день ДТП повідомив страховика про настання страхового випадку шляхом подання 03.09.2012 позивачу повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, яка відбулась 03.09.2013 в м. Сміла Черкаської області. Окрім того, як вбачається з поданого позивачем страхового акту № 86375 від 14.04.2014, підписаного уповноваженими особами позивача та скріпленого печаткою ПАТ "ПРОСТО-страхування", дата отримання повідомлення є 03.09.2012, що суперечить доводам позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про задоволення позовних вимог, виходив із того, що матеріали справи містять копію повідомлення про страховий випадок, що надійшла від потерпілої особи, а саме, ОСОБА_7. Вказане повідомлення містить підпис та печатку страховика. Також матеріали справи містять копію повідомлення про страховий випадок, який датований 04.09.2013 та підписаний ОСОБА_8. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що факт повідомлення може бути підтверджений копією повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, що було надіслане до страхової компанії з належними доказами його поштового відправлення, або копією повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка з відміткою штампу реєстрації вхідної кореспонденції страховика. Однак, вказана копія повідомлення про страховий випадок містить лише підпис заявника та печатку відповідача. Жодних доказів надсилання даного повідомлення, матеріали справи не містять, як і не містять підпису відповідальної особи від страховика, що прийняв документ та печатки позивача. Також страхувальник не надав доказів неможливості повідомлення страховика про ДТП.

Суд апеляційної інстанції не погодився і з висновком місцевого господарського суду, що з поданого позивачем страхового акту № 86375 від 14.04.2014, підписаного уповноваженими особами позивача та скріпленого печаткою ПАТ "ПРОСТО-страхування" вбачається, що дата отримання повідомлення є 03.09.2013, що суперечить доводам позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування, оскільки факт зазначення в страховому акті про дату отримання повідомлення 03.09.2013 жодним чином не може свідчити про належне повідомлення страховика саме відповідачем.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до підпункту "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Із внесенням Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" (3045-17) змін у статтю 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" було розширено перелік обов'язків учасників ДТП, у зв'язку з чим обов'язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика про настання ДТП був викладений уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Проте вказані зміни, що стосуються нумерації зазначеного підпункту, до підпункту "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 цього Закону щодо строків та умов обов'язкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У постанові Верховного Суду України у справі № 6-284цс15 від 16.09.2015 щодо практики застосування підпункту "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 та підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" викладено правову позицію, згідно з якою, якщо факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; особа, винна в ДТП, притягнута до адміністративної відповідальності; страховик його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення страхувальником страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі мусить базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Як встановлено місцевим господарським судом, дорожньо-транспортна пригода, що відбулася 03.09.2013 в м. Сміла Черкаської області на вул. 60 років СССР, згідно із страховим актом № 86375 від 14.04.2014 визнана страховою; ОСОБА_8, який працює водієм ТОВ "Вікторія-транс", притягнутий до адміністративної відповідальності; ПАТ "ПРОСТО-страхування" визнало даний страховий випадок, добровільно сплативши страхове відшкодування.

При цьому, місцевим господарським встановлено, що ОСОБА_8, працівник ТОВ "Вікторія-транс", повідомив страховика про настання страхового випадку шляхом подання ПАТ "ПРОСТО-страхування" повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку.

З урахуванням викладеного у справі, яка розглядається, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно з п. 6 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, оскільки судом апеляційної неправильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-транс" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 у справі № 907/993/15 скасувати, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.10.2015 залишити в силі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-транс" 2 192, 40 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Закарпатської області видати наказ на виконання даної постанови.