915/822/15 Про визнання недійсним рішення загальних зборів в частині затвердження розподільчого балансу щодо дебіторської заборгованості - 16.03.2016 Прийняття

Головуючого судді: Владимиренко С.В. - доповідач, суддів: Дунаєвської Н.Г., Акулової Н.В. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 23.07.2015 р. у справі № 915/822/15 господарського суду Миколаївської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" про визнання недійсним рішення загальних зборів від 01.03.2015 в частині затвердження розподільчого балансу щодо дебіторської заборгованості позивача в сумі 36242000 грн. за участю представників:

позивача: Молчанов А.О., дов. від 29.01.2016 р. № 9/Б;

відповідача: Гутиря М.М., дов. від 05.06.2015 р. № 6

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом (з урахуванням заяви від 20.07.2015р. про уточнення позову) про визнання недійсним з моменту ухвалення рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" про затвердження розподільчого балансу щодо дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" в сумі 36242000 грн., а саме за договором поставки № 500/2-010828 від 10.07.2013 р. 12002000 грн. та 24240000 грн. за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 р., яке оформлено п. 2 Протоколу Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" від 01.03.2015 р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.07.2015 р. у справі № 915/822/15 (суддя Смородінова О.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 р. (колегією суддів у складі головуючого судді Мирошниченко М.А., суддів: Воронюка О.Л., Лашина В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 23.07.2015 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" зазначає про необґрунтованість доводів, викладених у касаційній скарзі та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.03.2015 р. учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" були проведені загальні збори з наступним порядком денним: 1. Завершення процедури реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" шляхом виділу нової юридичної особи. 2. Затвердження розподільчого балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл", а також актів передачі-приймання майна та зобов'язань.

За підсумками зборів, з присутністю 100% учасників, було прийнято наступне рішення, оформлено протоколом загальних зборів учасників від 01.03.2015 р.: 1.Завершити процедуру реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" шляхом виділу нової юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВГРОЙЛ". Передати за розподільчим балансом новостворюваному Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВГРОЙЛ" частину Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" у розмірі 1000000 грн. Відповідно змінити розмір часток учасників у Статутному капіталі Товариства. 2.Затвердити розподільчий баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" станом на 01 березня 2015 року згідно якого до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВГРОЙЛ" переходить частина належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" активів та пасивів. Затвердити акти прийому-передачі майна і зобов'язань, та підписати у встановленому законом порядку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, вказаним рішенням загальних зборів, серед іншого, до активів створеної шляхом виділу юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВГРОЙЛ" також було передано дебіторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" за договором поставки № 500/2-0010828 від 10.07.2013 р. у розмірі 12002000 грн. та за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 р. у розмірі 24240000 грн., що і стало підставою для виникнення спору у даній справі.

Згідно п.4 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Згідно з частиною першою статті 167 Господарського кодексу України корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, спірне рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" від 01.03.2015 р., оформлене відповідним протоколом, є актом, який регулює корпоративні відносинам товариства з його учасниками, направлені на створення нового суб'єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВГРОЙЛ", шляхом виділення та передачі йому частини статного фонду, активів та пасивів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл".

Відтак, зважаючи на встановлення судами попередніх інстанцій у відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України того факту, що позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна", не є і не був учасником (засновником) Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Євгройл", а лише знаходився з цим товариством в договірних відносинах за вказаними договорами поставки, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів про те, що з огляду на положення п.4. ч.1. ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спір у даній справі не є корпоративним.

При цьому, безпідставними та такими, що спростовуються здійсненими судами висновками, є доводи заявника касаційної скарги про порушення п.10 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) , оскільки зі змісту оскаржуваних судових актів вбачається, що саме аналізуючи положення наведені у даній постанові Пленуму Верховного суду України, господарські суди попередніх інстанцій, з посиланням на ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, дійшли обґрунтованих висновків, що оскільки позивач є господарюючим суб'єктом та вважає, що спірне рішення загальних зборів відповідача порушує його законні права та інтереси, то особа, яка не є та не була учасником товариства, рішення якого є предметом спору у даній справі, не обмежена у праві на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених та/або невизнаних прав чи законних інтересів.

Водночас, судами першої та апеляційної інстанції вірно зазначено, що аналіз оспорюваного позивачем рішення загальних зборів учасників відповідача від 01.03.2015 р. свідчить про те, що дане рішення, як вже зазначалось вище, є внутрішнім актом, яким врегульовано суто корпоративні відносини і має обов'язковий характер лише для суб'єктів (учасників відповідача) цих відносин. Тобто, визначення у цьому рішенні наявності дебіторської заборгованості позивача, яка переходить від Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Євгройл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євгройл", є лише обов'язковим для Товариства з обмеженою відповідальністю "Євгройл" і не породжує будь-яких прав та обов'язків для сторонніх осіб, зокрема, і позивача у даній справі. При цьому, доводи заявника касаційної скарги про порушення його охоронюваного законом інтересу на вільне, впевнене та безперешкодне користування належними йому грошовими коштами у сумі 36242000 грн., з огляду на можливість у майбутньому пред'явлення до нього Товариством з обмеженою відповідальністю "Євгройл" відповідної позовної вимоги є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів касаційної інстанції, оскільки ґрунтуються на власних припущеннях заявника касаційної скарги та спростовуються здійсненими судами у відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України висновках.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованим висновком апеляційного господарського суду стосовно того, що саме по собі рішення в частині затвердження розподільчого балансу щодо дебіторської заборгованості позивача в сумі 36242000 грн. не встановлює будь-яких зобов'язань у позивача щодо виникнення та/або погашення ним цієї заборгованості і, відповідно, не може бути підставою для стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" або його правонаступника, зазначеної в ньому дебіторської заборгованості, оскільки заборгованість за договорами поставки, укладеними між позивачем та відповідачем з огляду на положення чинного в Україні законодавства, в тому числі і з огляду на приписи Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) повинна підтверджуватись первинними документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, натомість, розподільчий баланс таким документом не є.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про те, що спірне рішення загальних зборів учасників від 01.03.2015 р. не порушує прав та законних інтересів позивача та не породжує для нього будь-яких зобов'язань, а відтак, правові підстави для його скасування відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні ним положень чинного в Україні законодавства, що унеможливлює прийняття таких доводів судом касаційної інстанції в якості підстави для зміни або скасування оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки це суперечить меті касаційного перегляду справи, що полягає у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що решта доводів, викладених у касаційній скарзі, не спростовують встановлених судами обставин та не впливають на правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій у цій справі, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.