Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого, Мачульського А.Г., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 у справі господарського суду Сумської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро" до 1)товариства з обмеженою відповідальністю "Калина" 2)товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТУРЕ-АГРО" 3)приватного підприємства " Засулля-5" 4)товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1)публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо"; 2)Головне управління Держземагенства у Сумській області; про визнання товариства правонаступником орендаря ТОВ "Лотуре-Агро" за договорами оренди земельних ділянок в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача: Жебелева Г.С. - дов. № 646 від 08.12.2015; Мартинюк О.М. - дов. б/н від 07.12.2015; від відповідачів: 1)Дідур І.В. - дов. б/н від 08.02.2016; 2) Чирський Ю.М., Будник К.А. - дов. б/н від 24.04.2015; 3) Дідур І.В. - дов. б/н від 08.02.2016; 4)не з'явились;від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1)не з'явились; 2) не з'явились;

Справа розглядалась неодноразово.

При новому розгляді справи рішенням від 25.02.2015 господарського суду Сумської області (суддя: Левченко П.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 09.11.2015 Харківського апеляційного господарського суду (судді: Россолов В.В. - головуючий, Терещенко О.І., Тихий П.В.) рішення від 25.02.2015 господарського суду Сумської області залишено без змін. Апеляційне провадження у справі № 920/983/14 за апеляційною скаргою ОСОБА_11 припинено.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно договорів оренди між власниками земельних ділянок та ТОВ "Лотуре-Агро" передача права оренди земельної ділянки у заставу та внесення вказаного права оренди до статутного фонду (капіталу) господарського товариства, або іншого підприємства здійснюється за письмовою згодою між сторонами договору оренди, тому ПАТ "Банк Камбіо" не мав права відступати право оренди на земельні ділянки позивачу за договором про відступлення права вимоги за кредитним договором від 18.04.2014.

Ухвалою від 29.01.2016 Вищого господарського суду України касаційну скаргу ТОВ "Діамант-Агро" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Божок В.С. - головуючий, судді Костенко Т.Ф., Сибіга О.М.

Розпорядженням Вищого господарського суду України № 08.03-04/160 від 22.02.2016, в зв'язку з перебуванням судді Костенко Т.Ф. на лікарняному, відповідно п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у даній справі.

Згідно протоколу від 22.02.2016 автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 920/983/14 визначено наступний склад колегії суддів: Божок В.С. - головуючий, Мачульський А.Г., Сибіга О.М.

Не погоджуючись з судовими рішеннями господарських судів ТОВ "Діамант-Агро" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 215, 216, 236, 334, 584, 628, 638 Цивільного кодексу України; ст. 133 Земельного кодексу України; ст. 15 Закону України "Про оренду землі"; ст.ст. 43, 32 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вказує, що договір застави від 03.09.2013 є підставою виникнення права оренди земельної ділянки у ПАТ "Банк Камбіо", оскільки договори оренди між заставодавцем та орендодавцями земельних ділянок укладені відповідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі", яка не передбачає визначення умов передачі у заставу та внесення статутного фонду права оренди земельної ділянки, що свідчить про можливість передання права оренди на такі земельні ділянки без згоди їх власників.

ТОВ "Лотуре-Агро" у відзиві на касаційну скаргу та ПП "Засулля-5" і ТОВ "Калина" у запереченнях на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення, а постанову від 09.11.2015 Харківського апеляційного господарського суду залишити без змін.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним відмовити у задоволені касаційної скарги.

Господарськими судами встановлено, що 03.09.2013 ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Лотуре-Агро" уклали договір застави, відповідно до умов якого договір забезпечує виконання зобов'язань ТОВ "Лотуре-Агро" за кредитним договором № 487/02-2009 від 08.09.2009, кредитним договором № 001/1-2012/840 від 15.02.2012 та договором про надання банківської гарантії № 005г-2013/980 від 21.02.2013, укладеними ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Лотуре-Агро". За п.1.2 даного договору в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Лотуре-Агро" передає в заставу право оренди земельних ділянок (майнові права), перелік договорів оренди, право оренди (майнове право) за якими передається в заставу заставодержателю, та перелік орендодавців, які вказані в додатку № 1 до договору.

18.04.2014 ПАТ "Банк Камбіо" і ТОВ "Діамант-Агро" уклали договір про відступлення права вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого ТОВ "Діамант-Агро" приймає від ПАТ "Банк Камбіо" право вимоги і стає кредитором за договорами укладеними ПАТ "Банк Камбіо" і ТОВ "Лотуре-Агро": кредитним договором № 487/02-2009 від 08.09.2009, кредитним договором № 001/1-2012/840 від 15.02.2012 та договором про надання банківської гарантії № 005г-2013/980 від 21.02.2013. З моменту підписання договору позивач набуває право вимоги за основними договорами (кредитними договорами та договором про надання банківської гарантії) та стає орендарем в договорах оренди, право на оренду яких заставлено.

Відповідно п. 1.2. вказаного договору від 18.04.2014 ТОВ "Діамант-Агро" одержує право вимагати від ТОВ "Лотуре-Агро" належного виконання зобов'язань за основними договорами на загальну суму 8 163 381, 58 грн.

За актом приймання-передачі документів від 18.04.2014 ПАТ "Банк Камбіо" передав, а ТОВ "Діамант-Агро" прийняло документи, які засвідчують його права (договір застави від 03.09.2013 з додатками, перелік земельних ділянок право оренди яких заставлено).

Господарськими судами встановлено, що власниками земельних ділянок, які передані в заставу, є фізичні особи і на час укладення договору застави від 03.09.2013 право оренди на земельні ділянки належало ТОВ "Лотуре-Агро" .

Відповідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Частиною 3 статті 583 Цивільного кодексу України передбачено, що застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

Господарськими судами також встановлено, що відповідно п.26 договорів оренди землі, які укладені власниками земельних ділянок з ТОВ "Лотуре-Агро" право оренди яких останнім було передане ПАТ "Банк Камбіо", передача права оренди земельної ділянки в заставу чи внесення вказаного права оренди до статутного фонду (капіталу) господарського товариства, або іншого підприємства здійснюється за письмовою згодою між сторонами договору оренди.

В матеріалах справи відсутні належні докази надання згоди власниками земельних ділянок на передачу права оренди земельної ділянки в заставу до ПАТ "Банк Камбіо", що є порушенням ч.3 ст. 583 Цивільного кодексу України та свідчить про неможливість перебування такого права у заставі у ПАТ "Банк Камбіо", тому господарські суди дійшли висновку про відсутність правових підстав у заставодержателя (ПАТ "Банк Камбіо") для звернення стягнення на предмет застави та подальшої його передачі за договором від 18.04.2014 про відступлення права вимоги.

Частина 3 ст. 583 Цивільного кодексу України передбачає необхідність в отриманні заставодавцем згоди власника речі у разі передання права на річ у заставу в тому випадку, якщо згода на відчуження такого права передбачена вимогами закону або договору.

Господарські суди дійшли висновку, що за таких обставин, відсутність в Законі України "Про оренду землі" (161-14) , в Законі України "Про заставу" (2654-12) вимоги про обов'язкове отримання орендарем згоди власників земельних ділянок, в разі передачі права оренди в заставу, не виключає таку необхідність, оскільки такий обов'язок був закріплений договорами оренди земельних ділянок, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Господарські суди встановили, що обов'язковою передумовою набуття позивачем права оренди на земельні ділянки на підставі договору від 18.04.2014 про відступлення права вимоги за кредитними договорами є виникнення на момент укладення даного договору у ПАТ "Банк Камбіо" відповідного права оренди.

Відповідно ч.4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно ч.1 ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

За ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, власником земельної ділянки.

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця.

Отже, майнове право оренди земельної ділянки - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника. Враховуючи те, що укладання договору оренди здійснюється за згодою орендодавця, а реалізація права застави можлива лише шляхом набуття права оренди, то господарські суди дійшли висновку, що передача права оренди земельної ділянки здійснюється власником земельної ділянки, оскільки лише власник земельної ділянки може самостійно визначити термін, на який він бажає укласти договір оренди земельної ділянки.

Господарські суди також дійшли висновку, що позивач всупереч вимогам ст. 125 Земельного кодексу України договорів оренди з власниками земельних ділянок не укладав, передача йому в оренду земельних ділянок, яка згідно вимог ч.2 ст. 124 Земельного кодексу України, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем, не відбувалась. Також на момент укладення договору ПАТ "Банк Камбіо" не набуло права оренди в повному обсязі, оскільки згідно ч.2 ст. 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після його державної реєстрації, тому право на оренду земельних ділянок у позивача не виникло.

Відповідно ч.1 ст. 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать, зокрема, земельні ділянки. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-ІV від 01.07.2004 (1952-15) (зі змінами та доповненнями) регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відповідно ст.4 цього Закону, державна реєстрація прав є обов'язковою. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, зокрема право оренди земельної ділянки.

Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Господарськими судами також встановлено, що позивачем не надано жодних доказів державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, тому на момент укладення договору ПАТ "Банк Камбіо" не набуло права оренди в повному обсязі, оскільки як вже було вказано згідно ч.2 ст. 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після його державної реєстрації.

Ухвалою від 11.08.2015 господарського суду м. Києва та постановою від 14.12.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/7266/14, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України договір застави від 03.09.2013 укладений ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Лотуре-Агро" визнано недійсним. Судові рішення не скасовані та є чинними.

Враховуючи викладене вище, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ТОВ "Діамант - Агро" щодо визнання товариства правонаступником орендаря ТОВ "Лотуре-Агро" за договорами оренди земельних ділянок є безпідставними.

Отже, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права є безпідставними. Інші твердження позивача, зазначені в касаційній скарзі, дублюють доводи апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку надав відповідну правову оцінку, також вони зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та їх переоцінку.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 09.11.2015 Харківського апеляційного господарського суду зі справи № 920/983/14 залишити без змін.