ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2016 року Справа № 910/20252/15
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гольцової Л.А. (доповідач) суддів Іванової Л.Б., Козир Т.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовичана ухвалу та постанову Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 у справі № 910/20252/15 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт Систем" про стягнення 72813008,48 грн за участю представників:
позивача: Коротун О.М., дов. від 05.01.2016;
відповідача: повідомлений, але не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 у справі № 910/20252/15 (суддя Демидов В.О.) на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України залишено без розгляду позовну заяву ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до ТОВ "Зеніт Систем" про стягнення 72813008,48 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мартюк А.І., судді - Зубець Л.П., Мальченко А.О.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 у справі № 910/20252/15 залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішення попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Зеніт Систем" про стягнення коштів в сумі 72813008,48 грн, як заборгованість за кредитним договором від 17.06.2008 № 008/827-Кл (з урахуванням договору про внесення змін від 24.09.2010 б/н до кредитного договору).
Господарський суд міста Києва ухвалами від 07.08.2015 та від 27.08.2015 зобов'язав позивача та відповідача надати належним чином засвідчені копії кредитного договору від 17.06.2008 № 008/827-Кл та договору про внесення змін від 24.09.2010 б/н до кредитного договору від 17.06.2008 № 008/827-Кл, однак, як встановив суд першої інстанції, позивач вимог ухвали не виконав.
При винесенні ухвали про залишення позову без розгляду в порядку п. 5 ст. 81 ГПК України, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що ненадання позивачем витребуваних первинних документів перешкоджає всебічному та повному розгляду справи та унеможливлює вирішення спору по суті, оскільки наявні в матеріалах справи документи є недостатніми для прийняття об'єктивного, мотивованого судового рішення.
При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не представлено доказів відносно виникнення труднощів в наданні певного доказу, не заявлено відповідного клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України.
Згідно з п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 (v0018600-11)
(із змінами і доповненнями) роз'яснено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК України.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору від 17.06.2008 № 008/827-Кл (з урахуванням договору про внесення змін від 24.09.2010 б/н до кредитного договору).
Водночас, позивач в позовній заяві послався на неможливість надати до суду примірник кредитного договору від 17.06.2008 № 008/827-Кл та договору про внесення змін від 24.09.2010 б/н до кредитного договору та керуючись ст. 38 ГПК України в прохальній частині позову просив суд витребувати зазначені документи (з усіма наявними додатками) у відповідача, оскільки оригінали зазначених документів, в т.ч. кредитна справа відповідача (зберігались у м. Донецьку, який входить до території проведення Антитерористичної операції - АТО) були втрачені. Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 (405/2014)
введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей. Проведення на територіях Донецької та Луганської областей АТО являється загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування.
Фактичні дані, на підставі яких позивач обґрунтовує свої вимоги, отримані позивачем з САБ (система автоматизації банку) ПАТ "КБ "Український фінансовий світ".
Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу Банку (САБ) є вимогою Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку Українивід 18.06.2003 № 254 (z0559-03)
. Відповідно до п. п. 3.4. та 3.8. якого ідентифікація операції передбачає її докладний опис, який має містити потрібну інформацію для різних підрозділів банку та внутрішнього аудиту, а саме: тип операції (міжбанківські розрахунки, операції з клієнтами банку, розрахунки за власними операціями тощо), номер та дату договору, конкретні строки (початок та завершення) операції згідно з договором, дані про контрагента, зміст операції (кредит, депозит, тип процентної ставки тощо) та інше.
Згідно п. 4.2. Положення № 254 (z0559-03)
підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи. При цьому, згідно з п. 9.5 Положення № 254 (z0559-03)
під час здійснення інформаційного забезпечення операційної діяльності Банку реалізується правило "двох рук" (операція не може бути ініційована та виконана одним користувачем системи), проводяться заходи з виявлення викривленої та/або суперечливої інформації, зберігається вся інформація (неможливість ігнорування інформації, що надійшла з будь - якого джерела). Проводиться резервне накопичення та зберігання всієї інформації для забезпечення відновлення роботи банку внаслідок виникнення форс - мажорних обставин або в разі ліквідації банку.
Правлінням Національного банку України 10.11.2014 прийнято рішення: відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "КБ " Український фінансовий світ ", про що винесена постанова № 717 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ".
13.11.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 119 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ " Український фінансовий світ " та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ " Український фінансовий світ " провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова Сергія Івановича строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015 включно.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
В ст. 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Водночас, до матеріалів позову додано меморіальні ордери, в графі "призначення платежу" яких є посилання на кредитний договір від 17.06.2008 № 008/827-Кл.
При цьому, доданий позивачем до матеріалів позову розрахунок заборгованості, здійснений позивачем щодо наявності грошового зобов'язання відповідача по кредиту, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд першої інстанції мав надати відповідну оцінку обставинам, викладеним в позовній заяві щодо неможливості позивачем надати оригінали кредитного договору та договору про внесення змін до нього, а також надати оцінку первинним документам (меморіальні ордери), доданим позивачем до матеріалів позову, оскільки наявність чи відсутність зобов'язань сторін підтверджується первинними документами, зокрема, розрахунковими документами.
Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Отже, суд має можливість надати оцінку первинним документам, які додані позивачем до матеріалів позову, врахувати обставини, викладені в позовній заяві.
Здійснюючи перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд, зазначеного вище також не врахував.
Таким чином, суди попередніх інстанцій припустились порушення норми процесуального права, неправильно застосувавши п. 5 ст. 81 ГПК України, а тому оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Керуючись ст. 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 у справі № 910/20252/15 скасувати.
Справу № 910/20252/15 Господарського суду міста Києва передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
|
Л.А. ГОЛЬЦОВА
Л.Б. ІВАНОВА
Т.П. КОЗИР
|