910/1027/15-г Про скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК про припинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу - 16.02.2016 Прийняття

Позов було подано про скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 25.12.2014 № 139/02-р/к "Про припинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 118-02/10.14 (далі - Рішення № 139/02-р/к).

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2015 (суддя Марченко О.В.): позов задоволено; Рішення № 139/02-р/к визнано недійсним; з територіального відділення АМК стягнуто в доход державного бюджету України 1 218 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 (колегія суддів у складі: Станік С.Р.- головуючий, Власов Ю.Л. і Сулім В.В.): задоволено апеляційну скаргу територіального відділення АМК; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; з Товариства стягнуто в доход державного бюджету України 609 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи, а рішення місцевого господарського суду від 16.03.2015 залишити без змін. Скаргу мотивовано прийняттям згаданої постанови з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, в тому числі Законів України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (236/96-ВР) та "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) .

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про прийняття оскаржуваної постанови з дотриманням норм матеріального права, та просить останню залишити без змін, а в задоволенні скарги відмовити.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.

Згідно з Рішенням № 139/02-р/к:

- дії Товариства визнано порушенням, передбаченим статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме поширення відомостей, які приписують повноваження та права, яких у Товариства немає, а саме - інформації "Схвалено Українським НДІ харчування", в той час як Товариство не є установою Українського науково-дослідного інституту харчування Міністерства охорони здоров'я України, а також те, що у Товариства відсутні будь-які документи, які підтверджують, що останнє є установою Українського науково-дослідного інституту харчування Міністерства охорони здоров'я України (пункт 1);

- за вчинене порушення на Товариство накладено штраф у сумі 40 000 грн. (пункт 2);

- Товариство зобов'язано припинити порушення у двомісячний строк з дня отримання рішення, а саме припинити надавати у використання суб'єктам господарювання знак для товарів і послуг (далі - ЗТП), що містить неправдиву інформацію "Схвалено Українським НДІ харчування" (пункт 3).

У прийнятті згаданого рішення територіальне відділення АМК виходило, зокрема, з такого:

- Товариство є власником ЗТП "Схвалено Українським НДІ харчування" за свідоцтвом України № 136638 на ЗТП;

- відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) "Український науково-дослідний інститут харчування" зареєстроване 30.10.1997 Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією;

- основними видами діяльності Товариства є дослідження та експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, технічні випробовування та дослідження тощо;

- за наданою Товариством інформацією, установу "Український науково-дослідний інститут харчування" було створено в 1932 році, в 1994 році вона реорганізована в Український науково-дослідний інститут харчування Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ України);

- у лютому 1997 року на базі Українського науково-дослідного інституту харчування МОЗ України шляхом його реорганізації було створено державне підприємство "Український науково-дослідний інститут харчування";

- у 2011 році ВАТ "Український науково-дослідний інститут харчування" було перейменовано на ПрАТ "Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації";

- Товариство не є установою Українського науково-дослідного інституту харчування - офіційним скороченим найменуванням Товариства є ПрАТ "Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації", а не "УкрНДІ харчування" або "Український НДІ харчування", отже, підстав для поширення на товарах напису "Схвалено Українським НДІ харчування" Товариство не має, а така інформація є неправдтивою;

- на підставі ліцензійних договорів Товариство надає дозвіл на використання відповідного ЗТП різним юридичним особам щодо різних продуктів харчування, таких, як кондитерські вироби, молоко і молочні продукти, фруктові напої та фруктові соки, сиропи та інші складники для готування напоїв, безалкогольні напої та інші;

- Товариство письмово повідомило територіальне відділення АМК про те, що зразки продукції, на якій зображується знак "Схвалено Українським НДІ харчування", за дорученням Товариства додатково досліджуються в акредитованій лабораторії;

- Товариство зазначило, що воно лише використовує результати лабораторних досліджень фахівців лабораторії, які викладені у складених ними програмах/протоколах, у своїх висновках;

- продукція, для якої Товариство видає дозвіл на розміщення на ній напису "Схвалено Українським НДІ харчування", аналізується повторно на предмет дотримання та відповідність вимогам стандартів, технічних умов, згідно з якими вона була виготовлена;

- за умовами ліцензійних договорів Товариство не несе відповідальності за заявленими до нього вимогами про невідповідність якості товарів, що виробляються та збуваються ліцензіатом;

- інформація про те, що продукція, щодо якої проведено мікробіологічні дослідження у Лабораторії, схвалюється чи рекомендується до вживання "Український НДІ харчування", у висновках, виданих ДП "Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування МОЗ України", відсутня;

- дії Товариства у вигляді повідомлення відомостей, які приписують права та повноваження, яких Товариство не має, та передача можливості використання таких відомостей на упаковках товарів та в рекламних заходах іншим суб'єктам господарювання (а саме поширення напису "Схвалено Українським НДІ харчування"), у той час як Товариство не є установою Українського науково-дослідного інституту харчування, та за відсутності у Товариства документів, які підтверджують, що продукція схвалена установою, яка має назву "Український НДІ харчування", або іншою компетентною установою, що може вплинути на наміри споживачів щодо придбання продуктів з таким написом, є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману;

- відповідно до звіту про фінансові результати Товариства його доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2013 рік становить 809 тис. грн.

У Рішенні № 139/02-р/к зазначено, що інформацією, яка вводить споживачів в оману, тобто є неправдивою, є власне сам ЗТП (його як словесна, так і зображувальна частини), а не певна інформація, яка використовується разом з торговельною маркою.

Разом з тим з матеріалів справи, в тому числі із згаданого рішення, вбачається, що Товариство не здійснює використання ЗТП "Схвалено Українським НДІ харчування" у власній діяльності, не маркує ним виготовлені ним товари, не використовує знак у наданні власних послуг, а лише дозволяє використання названої ЗТП іншим особам на підставі ліцензійних договорів. Така інформація фактично не може вплинути на наміри певних осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг відповідного суб'єкта господарювання.

За даними Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг Товариство є власником ЗТП "Схвалено Українським НДІ харчування" за свідоцтвом України № 136638, зареєстрованим для товарів 29, 30, 31, 32 і 33 класів МКТП.

Згадане свідоцтво недійсним не визнавалося, його дія достроково не припинялася і воно є чинним.

Товариство як володілець свідоцтва України № 136638 може у дозволений законом спосіб передавати своє право використання ЗТП іншим особам, у тому числі на підставі ліцензійних договорів. Прийнявши Рішення № 139/02-р/к, відповідне відділення АМК фактично позбавило Товариство права використовувати власність цього ж Товариства, якою є ЗТП за свідоцтвом України № 136638, без визнання недійсним даного правоохоронного документа.

Судом апеляційної інстанції додатково зазначено таке.

Дані, які розміщені на належному Товариству "товарному знаку" за свідоцтвом України № 136638 щодо словесного напису "Схвалено Українським НДІ харчування", є неправдивими, адже приписують Товариству повноваження та права, яких воно не має, випробувань товару на їх відповідність певним нормам не проводить, а відтак ці дані є інформацією, яка вводить в оману.

Статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначено відповідальність саме за поширення інформації, що вводить в оману, а не за використання неправдивих відомостей у діяльності.

Дії Товариства у вигляді повідомлення відомостей, які приписують права та повноваження, яких воно не має, та передача можливості використання таких відомостей на упаковках та в рекламних заходах іншим суб'єктам господарювання, а саме поширення напису "Схвалено Українським НДІ харчування", в той час як Товариство не є установою Українського науково-дослідного інституту харчування та за відсутності у Товариства документів, які підтверджують, що продукція схвалена установою, яка має назву "Український НДІ харчування", або іншою компетентною установою, що може вплинути на наміри споживачів щодо придбання продуктів з таким написом, є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним Рішення № 139/02-р/к.

Як вбачається із з'ясованого судами змісту цього рішення, територіальним відділенням АМК кваліфіковано дії Товариства за ознаками статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" як поширення відомостей, які приписують повноваження та права, що їх Товариство не має.

Відповідно до статті 151 названого Закону:

- поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання;

- інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;

приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Як вбачається з установлених попередніми судовими інстанціями обставин, Товариство є власником ЗТП "Схвалено Українським НДІ харчування", який використовується ним у своїй діяльності.

При цьому поняття "схвалено" за своїм змістом не є тотожним поняттям "перевірено" чи "досліджено", і територіальним відділенням АМК не встановлено, що на Товариство покладалися (або воно саме брало на себе) зобов'язання з проведення аналізу продукції на предмет її відповідності вимогам стандартів, технічних умов, згідно з якими вона була виготовлена. Водночас названим відділенням, як випливає із з'ясованих судовими інстанціями обставин, не спростовано, що Товариством здійснювалася робота зі схвалення продукції, на якій у подальшому зображувався згаданий ЗТП.

Зазначивши, що дії Товариства у вигляді повідомлення відомостей, що приписують йому права та повноваження, яких воно не має, ні територіальне відділення АМК, ані апеляційний господарський суд не встановили й не зазначили, які конкретно повноваження, зокрема Міністерства охорони здоров'я України, або іншого органу приписувало собі Товариство у використанні даного знака.

З оскаржуваного судового рішення не вбачається, щоб територіальне відділення АМК встановило та довело обставини, які спростовували б надану Товариством інформацію про те, що зразки продукції, на якій зображується названий ЗТП, досліджуються в акредитованій лабораторії, і що відповідна продукція повторно аналізується на предмет дотримання та відповідності вимогам стандартів, технічних умов, згідно з якими вона була виготовлена. Між тим наявність згаданої інформації встановлена місцевим господарським судом і не спростована апеляційною інстанцією.

З установлених судовими інстанціями обставин справи не вбачається, аби територіальне відділення АМК довело, що зображення названого ЗТП, розміщене на продукції, "може вплинути на наміри споживачів щодо придбання продуктів". Відтак таке твердження ґрунтується на припущенні, а не на доказах, і тому не може бути покладене в основу судового рішення, що не враховано апеляційною інстанцією у розгляді справи.

Слід звернути увагу ще й на таке.

Відповідно до приписів Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12) :

- Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (частина перша статті 1);

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики (стаття 3).

Економічна конкуренція (конкуренція), за визначенням статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Із з'ясованих попередніми судовими інстанціями обставин, у тому числі змісту Рішення № 139/02-р/к, НЕ вбачається, щоб:

- Товариство було виробником чи продавцем харчових продуктів, зокрема позначення ЗТП за свідоцтвом України № 136638;

- Товариство, відтак, перебувало б у конкурентних відносинах з іншими суб'єктами господарювання, в тому числі з учасниками ринку харчових продуктів, тобто діяло б у конкурентному середовищі при пропонуванні до продажу (замовлення) товарів, робіт, послуг, які воно виробляє, перепродує, виконує, надає.

Відповідних обставин територіальним відділенням АМК і судом апеляційної інстанції не встановлено й не зазначено (в оспорюваному рішенні та в оскаржуваній постанові). При цьому названим територіальним відділенням у судах попередніх інстанцій не доведено, що поширення ліцензіатами за укладеними між Товариством і ними ліцензійними договорами стосовно товарів, що ними виготовляються, ЗТП за вказаним свідоцтвом могло б вплинути на наміри споживачів щодо придбання (замовлення) чи реалізації відповідних харчових продуктів.

Згідно із статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для, зокрема, визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є, окрім іншого, недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, та невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Судом першої інстанції також встановлено, що, прийнявши Рішення № 139/02-р/к, територіальне відділення АМК фактично позбавило Товариство можливості використовувати належну останньому власність, якою є ЗТП за свідоцтвом України № 136638 (при тому, що відповідний правоохоронний документ недійсним не визнавався) чим порушило права Товариства, передбачені статтями 492, 494, 1108, 1109 Цивільного кодексу України, статтею 16 Закону України "Про охорону прав на знак для товарів і послуг", частиною першою статті 41 Конституції України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції у повторному розгляді справи припустився неправильного застосування вимог статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що згідно з частиною першою статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Рішення ж місцевого господарського суду з даної справи слід залишити без змін.