Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів: Воліка І.М., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі № 904/4848/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (позивач-1); 2. Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (позивач-2) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути орендоване майно, стягнення збитків, за участю представників: від Генеральної прокуратури України Яговдін С.М. від позивача-1 Зубенко М.О. від позивача-2 Нікулиця Т.В. від відповідача не з'явився

У червні 2015 року Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (далі - ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова") звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) про: розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, № 12/02-5555-ОД від 18.07.2014, укладеного між позивачем-1 та відповідачем; зобов'язання ФОП ОСОБА_4 повернути орендоване за договором № 12/02-5555-ОД від 18.07.2014 державне майно - нежитлові вбудовані приміщення, реєстровий номер РМЙЙМК 1418 загальною площею 821,4 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за актом приймання-передачі балансоутримувачу, а саме - ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу; стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" збитків у розмірі 62 280,94 грн., у тому числі: 40 095,56 грн. - ремонт системи опалення та 22 185,38 грн. - ремонт зовнішніх мереж електропостачання орендованого майна.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015 у справі № 904/4848/15 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено частково; розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, № 12/02-5555-ОД від 18.07.2014, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та ФОП ОСОБА_4; зобов'язано відповідача повернути орендоване майно за вказаним договором державне майно - нежитлові вбудовані приміщення, реєстровий номер РМЙЙМК 1418 загальною площею - 821,4 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за актом приймання-передачі балансоутримувачу, а саме: ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 (колегія суддів у складі: Верхогляд Т.А. - головуючого, Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015 у справі № 904/4848/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі № 904/4848/15, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд частково скасувати зазначені рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.02.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 16.02.2016 о 10 год. 25 хв.

16.02.2016, до початку судового засідання, через канцелярію Вищого господарського суду України від ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4, а також відзив на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4, у якому позивач-2 проти касаційної скарги заперечує і просить суд її відхилити, а оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представників прокуратури, позивача-1 та позивача-2, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.02.2010 та свідоцтва про право власності нежитлова будівля, лазня літ. А-2, 3, А'-1, а-1, розміщена за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності Державі в особі Національного космічного агентства України.

Балансоутримувачем зазначеного майна є ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова".

Зазначене підприємство віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

18.07.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, № 12/02-5555-ОД (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення, реєстраційний номер РМЙЙМК 1418 (далі - майно) загальною площею - 821,4 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 13.02.2014 і становить за незалежною оцінкою 5 119 181 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення лазні загального користування на площі 461,5 кв.м, сауни на площі 165 кв.м, масажного кабінету на площі 24,7 кв.м, перукарні на площі 16,7 кв.м, та іншого використання, пов'язаного із забезпеченням функціонування означених об'єктів господарської діяльності на площі 153,5 кв.м. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється. Стан майна на момент укладення Договору визначається за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря, який додається до Договору.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Договору Орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 10.1 Договору його укладено строком на 1 рік, що діє з 09.12.2014 по 08.12.2015.

09.12.2014 сторонами підписано акт приймання-передачі орендованого майна.

Умовами розділу 8 Договору визначено право Орендодавця з можливим залученням Балансоутримувача контролювати виконання умов Договору зі складанням акта обстеження, виступати з ініціативою про внесення змін до Договору або його розірвання у випадках погіршення стану орендованого майна, неналежного та не за призначенням його використання, невиконання Орендарем умов Договору.

30.10.2014 сторонами була укладена додаткова угода про внесення змін до Договору, якою п. 6.2 розділу 6 "Права Орендаря" викладено в наступній редакції: "6.2. За згодою орендодавця та письмового дозволу балансоутримувача проводити капітальний ремонт, перебудову, перепланування приміщень, заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості, а також зміну функціонального призначення орендованого майна".

Також зазначеною додатковою угодою сторони доповнили розділ 10 Договору пунктом 10.14, відповідно до якого Договір може бути достроково припиненим на вимогу Орендодавця у разі, якщо Орендар користується майном не відповідно до умов Договору; навмисно або з необережності погіршує стан орендованого майна; систематично порушує терміни здійснення будь-яких платежів за Договором; не робить ремонт орендованого майна згідно з умовами Договору; перешкоджає співробітникам Орендодавця, Балансоутримувача, органу управління державним майном здійснювати перевірку стану орендованого майна; не переглядає розмір орендної плати, у разі внесення відповідних змін до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (786-95-п) ; не надав Орендодавцю та Балансоутримувачу копію дозволу органів пожежного нагляду на початок роботи на орендованих приміщеннях; не виконав зобов'язання щодо страхування державного майна та отримання дозволу органів техногенної безпеки на початок роботи в орендованих приміщеннях; без дозволу Балансоутримувача почав проводити капітальний ремонт, перебудову, перепланування приміщень, заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, а також заміну функціонального призначення орендованого майна.

05.01.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду, якою доповнено розділ 10 Договору пунктом 10.14, відповідно до якого Орендодавець має право ставити питання про дострокове припинення Договору у разі, якщо Орендар: користується майном не відповідно до умов Договору; навмисно або з необережності погіршує стан орендованого майна; не робить ремонт орендованого майна згідно з умовами Договору; навмисно перешкоджає співробітникам Орендодавця та Балансоутримувача здійснювати огляд та контроль орендованого майна на предмет його використання відповідно до умов Договору; не виконує зобов'язання щодо страхування державного майна та ін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив про порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором, а саме: погіршення Орендарем стану орендованого майна, що є порушенням умов п. 5.5 Договору; перешкоджання Орендарем здійсненню співробітниками Балансоутримувача контролю за станом орендованого майна, чим порушено п. 5.6 Договору; невиконання Орендарем зобов'язання щодо своєчасного страхування орендованого майна, яке полягає у тому, що на момент подачі позову у даній справі Орендар у порушення п. 5.9 Договору не надав Орендодавцю та Балансоутримувачу підтверджуючі документи щодо страхування орендованого майна; ненадання Орендарем Балансоутримувачу копій дозволів органів пожежного нагляду та техногенної безпеки на початок роботи; початок Орендарем реконструкції, технічного переоснащення орендованого майна без дозволу Орендодавця і Балансоутримувача.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення викладені у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 783 ЦК України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до приписів п. 5.6 Договору Орендар зобов'язаний забезпечити постійний доступ працівників Орендодавця та Балансоутримувача до орендованих приміщень для необхідного огляду та контролю за його використанням та виконанням умов Договору.

У порушення вказаного пункту Договору, представників Балансоутримувача не було допущено в орендоване приміщення, що підтверджується актом від 25.12.2014.

Водночас, господарські суди встановили, що відповідно до листа, отриманого представником відповідача ОСОБА_11 (який був також представником відповідача при розгляді апеляційної скарги у даній справі), останнього 24.12.2014 було повідомлено про необхідність забезпечити доступ представників Балансоутримувача до орендованого приміщення.

При цьому, як зазначив суд апеляційної інстанції, умови Договору та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) не встановлюють необхідність наявності системного порушення даної умови Договору, повідомлення Орендаря щодо перевірки стану орендованого майна, погодження з ним можливості доступу до майна.

Також, з урахуванням встановлених обставин, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що після підписання додаткової угоди від 30.10.2014 (тобто на час фактичного передання відповідачу орендованого майна згідно з актом від 09.12.2014), відповідно до приписів п. 6.2 Договору, проведення робіт з капітального ремонту, перебудови, перепланування приміщень тощо відповідач зобов'язаний був здійснювати за згодою Орендодавця та письмового дозволу Балансоутримувача.

У той же час, як встановив суд апеляційної інстанції, матеріалами справи підтверджується (акт від 23.12.2014), що такі роботи відповідачем проводились, а згода належних осіб відсутня.

Факт порушення відповідачем умов Договору підтверджено також звітом від 30.03.2015, проведеним на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області від 03.03.2015 № 16/08-Н.

Апеляційним господарським судом обґрунтовано відхилено посилання відповідача на те, що переданий об'єкт оренди за своїм станом не відповідав його фактичному призначенню, проведення Орендарем ремонтних робіт було необхідністю, а згідно з п. 5.5 Договору Орендар мав забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його псуванню, тримати майно в належному стані, невиконання ремонтних робіт могло призвести до його більшого пошкодження або знищення в цілому, оскільки умовами Договору (п. 6.2 в редакції додаткової угоди від 30.10.2014) встановлена необхідність погодження таких дій.

Відхиляючи посилання відповідача на те, що невиконання ремонтних робіт визначено Договором підставою для дострокового розірвання Договору, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що у Договорі мова йде про невиконання ремонту орендованого майна згідно з умовами Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо доведеності факту порушення відповідачем умов Договору, що є підставою для його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з п. 10.9 Договору у разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

За таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно за Договором за актом приймання-передачі Балансоутримувачу в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Також, судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення збитків у зв'язку з тим, що у даній справі належними та допустимими доказами не доведено склад цивільного правопорушення відповідача та розмір збитків.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015 у справі № 904/4848/15 залишити без змін.