Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ходаківської І.П. суддів Фролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників: позивача Шевченко О.М., дов. від 31.12.15 відповідача Євдоченко Н.Д., посв. від 25.08.05 № 2916/10 (ордер від 10.02.16) Петрук М.М., керівник розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.15 у справі № 910/6702/15-г господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "Луч" про стягнення 123 192,06 грн.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Луч" про стягнення 97541,63 грн. заборгованості, 15668,15 грн. інфляційних втрат, 4725,32 - 3% річних, 379,88 грн. пені, 4877,08 грн. штрафу. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на послуги водопостачання та водовідведення щодо оплати за надані послуги та обґрунтовано приписами статей 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) .

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2015 (суддя Демидов В.О.) у справі № 910/6702/15-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 (судді: Смірнова Л.Г. - головуючий, Чорна Л.В., Кропивна Л.В.) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що укладений сторонами договір не регулює відносини сторін з приводу постачання холодної води, яка іде на підігрів; на балансі відповідача теплові пункти (котельні), з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають, а відтак, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вартості холодної води, яка використовується для приготування гарячої води.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 527, 629 Цивільного кодексу України, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) . Скаржник, зокрема, вказує на те, що позивач нараховує за спожиту питну воду і прийняті стоки в межах договору, а тому відповідач зобов'язаний сплачувати вартість спожитої ним води, яка використовується для виготовлення гарячої води. Товариство посилається на те, що відповідач не заперечував проти визначеного обсягу та вартості наданих спірних послуг, при цьому, відповідач частково здійснював оплату послуг з постачання холодної води, що йде на підігрів, чим визнав свій обов'язок по оплаті зазначених послуг.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та просить судові рішення у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 23.09.2003 між ВАТ "АК "Київводоканал" (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Луч" (абонент) було укладено договір № 03125/4-04 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 (z0165-94) . Відповідно до пункту 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватися один раз на квартал. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України (пункт 3.3 договору). Згідно з пунктом 3.4 договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Пунктом 3.5 договору погоджено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акта в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом. Щомісячно постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 3. 6 договору). За безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 5 відсотків від несплаченої суми, за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення (пункти 4.1, 4.2 договору). Договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 7.1 договору).

Також установлено, що у зв'язку із укладенням договору відповідач був зареєстрований як абонент за адресою: м. Київ, вул. Космічна, 12. За вказаною адресою було встановлено та опломбовано один засіб обліку, присвоєно відповідачу абонентський код № 4-216 з особовим рахунком для постачання холодної води та водовідведення № 311-8 та для стоків гарячої води № 311-90. Як зазначено судами, з квітня 2012 року позивач за кодом № 4-216 обліковував розрахунки відповідача за послуги з постачання та водовідведення стоків холодної води, а за кодом № 4-50216 - послуги з відведення стоків гарячого водопостачання.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Луч" 97541,63 грн. заборгованості за договором № 03125/4-04 на послуги водопостачання та водовідведення, а також 15668,15 грн. інфляційних втрат, 4725,32 - 3% річних, 4877,08 грн. штрафу та 379,88 грн. пені.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , статтею 1 якого унормовано, що комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За змістом статті 19 цього Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частиною першою статті 26 Закону установлено істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, а частиною четвертою визначено, що у разі, якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству; централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору (стаття 19 Закону). За приписами статті 22 цього Закону, споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65 (z0165-94) , які були чинними на момент укладання договору, втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку з набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 № 190 (z0936-08) .

Згідно з пунктом 2.1 Правил договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) та "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) .

Пунктом 3.1 Правил унормовано, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів засобів обліку.

Відповідно до пункту 3.13 Правил № 190 від 27.06.08 (z0936-08) суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Дослідивши матеріали справи, господарські суди попередніх інстанцій установили, що згідно з актами № 4-311-8 відносно абонента 4-216 ЖБК "Луч" про зняття показань з приладу обліку за період з серпня 2012 року по червень 2014 року за адресою: м. Київ, вул. Космічна, 12, підписаними представниками постачальника та абонента, підтверджується надання відповідачу послуги в обсязі 29812 куб. м.

При цьому, як установлено судами, позивачем складено акти № 4-311-90 відносно абонента 4-50171 КП УЖГ Дніпровського району ЖРЕО-404 про зняття показань з приладу обліку за період з лютого 2012 року по лютий 2014 року за адресою: м.Київ, вул. Миропільська, 15-Б. Також позивачем складено акти № 4-311-90 відносно абонента 4-50184 КП УЖГ Дніпровського району ЖРЕО-411 про зняття показань з приладу обліку за період з березня 2014 року по травень 2014 року за адресою: м.Київ, вул. Миропільська, 15-Б.

Таким чином, дослідивши наданий відповідачем розрахунок оплати послуг за договором, акти зняття показань з приладу обліку за адресою: м. Київ, вул. Космічна, 12 за період з липня 2012 по червень 2014, та платіжні доручення, наявні в матеріалах справи, господарські суди попередніх інстанцій установили факт завищення позивачем обсягів наданих відповідачу послуг з холодного водопостачання та водовідведення.

Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені заявником в касаційній скарзі, вказаних висновків не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.15 у справі № 910/6702/15-г господарського суду міста Києва залишити без змін.