Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Панової І.Ю., суддів: Жукової Л.В. (доповідач), Короткевича О.Є. розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2015 у справі № 925/871/15 господарського суду Черкаської області за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Авуар-Сервіс" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка про визнання банкрутом за участю представників сторін: СТОВ ім. Шевченка - Хандюк Т.О.; Фонду державного майна україни - Ковтяги О.В.; ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" - Гея В.С.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.05.2015 у справі № 925/871/15 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Авуар-Сервіс" порушено провадження у справі про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка; визнано вимоги ініціюючого кредитора у розмірі: 6090,00 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу; 5017201,86 грн. боргу, які підлягають погашенню у четверту чергу; 18116 грн. пені, які підлягають погашенню у шосту чергу; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича; встановлено розмір оплати послуг розпорядника майна боржника - дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень; встановлено джерелом сплати послуг - щомісячне авансування коштів ініціюючим кредитором (товариства з обмеженою відповідальністю "Авуар-Сервіс") у розмірі, зазначеному у цьому пункті ухвали суду; вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 19.07.2015; інше.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2015 у справі № 925/871/15 (головуючий суддя - Гарник Л.Л., судді - Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) відмовлено акціонерному товариству "Сбербанк Росії" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.05.2015 у справі № 925/871/15. Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Сбербанк Росії" з доданими до неї документами на ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.05.2015 у справі № 925/871/15 повернуто скаржнику без розгляду по суті.

У своїй касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 у справі № 925/871/15 про повернення апеляційної скарги без розгляду, пославшись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та передати справу на розгляд до апеляційного господарського суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної ухвали, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повертаючи без розгляду подану апеляційну скаргу ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.05.2015 у справі № 925/871/15, суд апеляційної інстанції послався підстави, що містить п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, згідно яких апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено та якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Дані висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам процесуального закону та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання було відхилено.

В апеляційній скарзі скаржник просив поновити строк для апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, при цьому, в обґрунтування свого клопотання зазначив, що про ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.05.2015 у даній справі, йому стало відомо поза межами строку на апеляційне оскарження.

Так, ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" зазначено, що представник Банку не приймав участі в судовому засіданні 28.05.2015, в якому винесено оскаржену ухвалу суду, Банк про це судове засідання не повідомлявся, копію ухвали суду від 28.05.2015 не отримував, про ухвалу дізнався 03.11.2015 з Єдиного державного реєстру судових рішень України.

Як встановлено апеляційним господарським судом, оскаржувана ухвала винесена 28.05.2015, строк встановлений на подання апеляційної скарги закінчився 02.06.2015.

ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" звернулось з апеляційної скаргою до господарського суду Черкаської області 06.11.2015, тобто з порушенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 93 ГПК України.

Як встановлено у оскаржуваній ухвалі суду другої інстанції, ухвалу про порушення провадження у даній справі від 28.05.2015 сформовано в автоматизованій системі документообігу 29.05.2015, підписано електронно-цифровим підписом судді і одночасно з цим надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень України в автоматичному режимі.

Слід відзначити, що з урахуванням встановлених обставин, можливість ознайомлення з текстом оскаржуваної ухвали залежала виключно від власного волевиявлення заявника апеляційної скарги, оскільки відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та введення Єдиного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (3262-15) (який набрав чинності з 01.06.2006 року), ст.ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові встановлено, що 24.06.2015 ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" звернувся до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання грошових вимог до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, яку ухвалою суду першої інстанції від 26.06.2015 прийнято до розгляду, що свідчить про обізнаність заявника про існування ухвали суду першої інстанції про порушення даної справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України право апеляційного оскарження мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно з ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За наведених обставин, оскільки скаржником не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги та не наведено поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки, колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку.

Водночас, як встановлено апеляційним господарським судом, ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому розмірі.

Із доданого до апеляційної скарги платіжного доручення від 03.11.2015 № 96198306 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги вбачається, що заявником при зверненні із апеляційною скаргою сплачено 1 218 грн.

Підпунктами 8-10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-УІІІ (484-19) визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, якого включено заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Ставки судового збору з апеляційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що за подання апеляційної скарги на оскаржену ухвалу суду від 28.05.2015 підлягає сплаті судовий сбір у розмірі 6 699 грн., є правомірним.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2015 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.05.2015 у справі № 925/871/15 на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з чим, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2015 року у справі № 925/871/15 залишити без змін.