916/313/15-г Про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу - 02.02.2016 Прийняття

головуючого Грейц К.В., суддів: Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 у справі № 916/313/15-г Господарського суду Одеської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент розвитку інфраструктури житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості у розмірі 947 146,04 грн.,

за участю представників

від позивача: Кость О.Г. за дов. № 14-105 від 18.04.14;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.05.2015 у справі № 916/313/15-г (головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді - Гут С.Ф., Погребна К.Ф.) позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у розмірі 48 496,42 грн., суму 3% річних у розмірі 85 598,62 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 107 948,09 грн. В задоволені іншої частини позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 у справі № 916/313/15-г (головуючий суддя - Головей В.М., судді - Журавльов О.О., Ярош А.І.) скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2015. Відмовлено у задоволенні позову Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 у справі № 916/313/15-г, рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2015 у цій справі залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована порушенням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 525, 526, 599, 625, 631 Цивільного кодексу України, ст. 217 Господарського кодексу України, ст.ст. 4- 7, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У призначене судове засідання з'явився представник позивача. Представники відповідача та третьої особи своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 11.10.2013 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/4049-ТЕ-23, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 8 789 тис. куб. м.

Пунктом 3.3 договору сторони обумовили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору продавець він зобов'язаний сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2013 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

На виконання умов вказаного договору ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у період з січня по квітень 2013 року та з жовтня по грудень 2013 року поставило, а КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" прийняло природний газ на загальну суму 8 265 475,78 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які без зауважень підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

Господарськими судами також встановлено, що 14.02.2014 між Головним управлінням Державної казначейської служби в Одеській області (сторона перша), Департаментом фінансів Одеської облдержадміністрації (сторона друга), Департаментом розвитку інфраструктури житлово-комунального господарська Одеської обласної державної адміністрації (сторона третя), Фінансовим управлінням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (сторона четверта), Комунальним підприємством "Білгород-Дністровськтеплоенерго" (сторона п'ята) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (сторона остання) укладено договір № 189/30 про організацію взаєморозрахунків, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 № 30 (30-2014-п) .

Відповідно до пунктів 3 - 8 вказаного договору сторони погодили порядок розрахунків щодо погашення заборгованість КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за спожитий природний газ у розмірі 8 265 475,78 грн., що утворилась за договором № 13/4049-ТЕ-23 від 11.10.2013.

Згідно з п.п. 2 п. 11 договору з метою виконання договору сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Пунктом 14 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 16 договору сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної претензій стосовно предмета договору.

01.04.2014 на виконання умов зазначеного договору про організацію взаєморозрахунків КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" на рахунок ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" перерахував грошові кошти в розмірі 8 265 475,78 грн. за природний газ отриманий за договором № 13/4049-ТЕ-23 від 11.10.2013, що підтверджено платіжним дорученням № 2 від 01.04.2014.

Вважаючи, що КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" в порушення умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/4049-ТЕ-23 від 11.10.2013 не розрахувалось за придбаний природний газ своєчасно у строки, встановлені вказаним договором, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" про стягнення з останнього суми пені у розмірі 480 467,34 грн., 3% річних у розмірі 190 772,19 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 275 906,51 грн., всього 947 146,04 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що нарахування сум пені, 3 % річних і інфляційних за період з 14.02.2013 до 11.10.2013 є неправомірним, оскільки у позивача було відсутнє право на отримання від відповідача сум штрафних санкцій та компенсації (плати) за користування коштами за період до моменту набрання чинності договором від 11.10.2013. Крім того, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків від 14.02.2014, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору від 11.10.2013. При цьому, з огляду на існування зобов'язання відповідача зі сплати за поставлений природній газ за договором від 11.10.2013 до укладення договору про організацію взаєморозрахунків від 14.02.2014, правомірним є нарахування пені, 3 % річних і інфляційних за період з 11.10.2013 по 13.02.2014, оскільки строк виконання зобов'язання відповідача з проведення остаточного розрахунку за поставлений природний газ за зобов'язаннями січня, лютого, березня, квітня 2013 року настав одночасно з набранням чинності договором № 13/4049-ТЕ-23, а саме з 11.10.2013.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове про відмову в задоволенні позову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що уклавши договір про організацію взаєморозрахунків № 189/30 від 14.02.2014, сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/4049-ТЕ-23 від 11.10.2013. Для застосування санкцій, передбачених договором поставки природного газу та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата за природний газ була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків. При цьому, остаточний розрахунок з позивачем за вказаним договором купівлі-продажу природного газу на суму 8 264 475,78 грн. був проведений саме на підставі договору про організацію взаєморозрахунків № 189/30 від 14.02.2014.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарськими судами встановлено, що 14.02.2014, в тому числі між позивачем і відповідачем, було укладено договір № 189/30 про організацію взаєморозрахунків щодо погашення заборгованості за спожитий природний газ, поставлений КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" за договором купівлі-продажу природного газу № 13/4049-ТЕ-23 від 11.10.2013. Таким чином, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до вказаного договору купівлі-продажу природного газу.

Отже, для застосування санкцій, передбачених п. 7.2 договору № 13/4049-ТЕ-23 від 11.10.2013, та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата за спожитий природний газ була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків від 14.02.2014, відповідно до п. 16 якого сторони засвідчили, що після виконання даного договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору (що відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постановах Верховного суду України від 09.09.2014 у справі № 5011-35/1272-2012-42/527-2012 та від 23.09.2014 у справі № 5011-35/1271-2012).

Як встановлено апеляційним господарським судом, остаточний розрахунок з позивачем за договором купівлі-продажу природного газу № 13/4049-ТЕ-23 від 11.10.2013 на суму 8 264 475,78 грн. був проведений на підставі, у порядок та строки, передбачені договором про організацію взаєморозрахунків № 189/30 від 14.02.2014.

Таким чином, висновки господарського суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для стягнення з КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв'язку з порушенням умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/4049-ТЕ-23 від 11.10.2013 є законними і обгрунтованими.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 у справі № 916/313/15-г слід залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.