906/490/15 Про стягнення заборгованості з орендної плати за користування торгівельними майданчиками та зобов`язання звільнити торгівельні майданчики - 26.01.2016 Прийняття

Борденюк Є.М. - головуючого, Кривди Д.С. (доповідача), Могил С.К., за участю представників: позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, представники, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, представники, відповідача ОСОБА_6, підприємець, ОСОБА_7, представник, третьої особи на стороні відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 у справі № 906/490/15 Господарського суду Житомирської області за позовом Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Коростишівська районна спілка споживчих товариств, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Коростишівська міська рада, про стягнення 12694 грн та зобов'язання звільнити торгівельні майданчики,

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 25.01.2016 № 05-05/177 у зв'язку з виходом з відпустки судді Могил С.К. сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Борденюк Є.М. - головуючий, судді Кривда Д.С., Могил С.К. для розгляду касаційної скарги Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 у справі № 906/490/15.

Підприємство Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" звернулось до Господарського суду Житомрської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 заборгованості з орендної плати згідно договору № 231 від 31.12.2013 в сумі 2308 грн, заборгованості з орендної плати згідно договору № 467 від 01.08.2014 в сумі 5770 грн та неустойки у розмірі подвійної плати за користування торгівельними майданчиками НОМЕР_4 та НОМЕР_3 за час прострочення в сумі 4616 грн; зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 звільнити торгівельні майданчики НОМЕР_4 та НОМЕР_3 шляхом вивезення металевих кіосків за межі території ПР "Кооперативний ринок".

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.07.2015 (суддя Тимошенко О.М.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 (судді: Грязнов В.В. - головуючий, Розізнана І.В., Бучинська Г.Б.), відмовлено в задоволенні позову; визнано недійсними договори оренди № 231 від 31.12.2013 та № 467 від 01.08.2014, укладені між Підприємством Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" та Приватним підприємцем ОСОБА_6.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Підприємство Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Коростишівська районна спілка споживчих товариств підтримала касаційну скаргу, про що надано письмові пояснення.

26.01.2016 на адресу суду надійшла заява Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" про відвід судді Кривди Д.С.

За результатами розгляду вказаної заяви у судовому засіданні 26.01.2016 її було залишено без задоволення, про що винесено відповідну ухвалу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін та третьої особи на стороні позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, Коростишівська районна спілка споживчих товариств створена установчою конференцією споживчої кооперації (постанова № 2 від 05.01.2000), її державна реєстрація проведена 20.04.2000. Підприємство Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" зареєстроване як юридична особа 29.12.2003 за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання рішення арбітражного суду Житомирської області від 07.05.2002 у справі № 3/44-НМ, яке набрало законної сили, Коростишівська міська рада 17.10.2002 вирішила припинити Коростишівському кооперативному ринку право користування земельною ділянкою, площею 1,87 га, за адресою: АДРЕСА_1, а державний акт на право користування земельною ділянкою НОМЕР_1, виданий 19.05.1995 - визнала недійсним. Зазначену земельну ділянку віднесено до земель запасу Коростишівської міської ради.

Зборами ради засновників Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" (протокол № 5 від 25.11.2003) вирішено реорганізувати вказане підприємство шляхом виведення зі складу засновників Старосілецького, Міського, Cтуденецького, Стрижівського, Торчинського і Кропивнянського сільських споживчих товариств та приєднання Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" до Коростишівської районної спілки споживчих товариств.

Також суди на підставі матеріалів справи встановили, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, майновий комплекс з дев'яти будівель, загальна площа яких складає 1730,1 м2, а саме: магазин літера "А" загальною площею 343,1 м2, магазин літера "Б" загальною площею 86,4 м2, основне приміщення літера "В" загальною площею 118,0 м2, адмінприміщення літера "Е" загальною площею 110,2 м2, м'ясний павільйон літера "З" загальною площею 466,5 м2, молочний павільйон літера "Ж" загальною площею 596,0 м2, приміщення контролера літера "И" загальною площею 5,0 м2, приміщення контролера літера "К" загальною площею 5,0 м2 з 11.12.2002 був зареєстрований на праві колективної власності за Кооперативним підприємством "Кооперативний ринок"; з 02.06.2006 належав Коростишівській районній спілці споживчих товариств на праві колективної власності, а з 30.05.2013 - на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії яких додані до матеріалів справи.

При цьому суд апеляційної інстанції додатково зауважив, що майновий комплекс складається лише з 9 приміщень і не включає заасфальтованого майданчика орієнтовною площею 1,2 га.

Однак, позивач, стверджуючи про належність йому торгівельних майданчиків, подав суду копії інвентарного опису № 3, згідно якого Коростишівська районна спілка споживчих товариств 31.12.2003 передала, а Підприємство Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" прийняло основні засоби - торгівельні майданчики, зокрема, і спірні майданчики НОМЕР_4, НОМЕР_3, які розташовані на заасфальтованому майданчику за адресою: АДРЕСА_1.

31.03.2009 Коростишівська міська рада (надавач) та Підприємство Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" (користувач) уклали угоду на оплату резервування земельної ділянки НОМЕР_2, за умовами якої користувачу надано право за плату користуватися земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1,2 га терміном на 1 рік на період виготовлення технічної документації на вказану земельну ділянку.

В подальшому було укладено декілька додаткових угод до даної угоди, якими змінювалась плата за резервування та продовжувався її термін. Зокрема, додатковою угодою від 13.01.2014 продовжено термін резервування до 31.03.2014 та встановлено плату за резервування земельної ділянки в сумі 28088,40 грн на місяць.

Вирішуючи спір у даній справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що матеріали справи не містять доказів виготовлення технічної документації із землеустрою по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки, яка розташована по вул.Шевченка, 40 у м.Коростишеві, та технічної документації з її нормативної грошової оцінки або доказів укладання договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації.

Рішенням Коростишівської міської ради від 03.04.2015 № 969 відмовлено Коростишівській районній спілці споживчих товариств в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної вище земельної ділянки та рекомендовано звернутися до Коростишівської міської ради щодо надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою під нерухомим майном з метою надання її в оренду та для розміщення МАФ.

Як встановили суди попередніх інстанцій, Коростишівською міською радою (орендодавець), від імені якої діяло КП "Коростишівський міський ринок", та Приватним підприємцем ОСОБА_6 (орендар) укладено попередній договір оренди земельної від 10.12.2005 та 01.03.2006, а також договір оренди торгівельного місця від 01.01.2007. Об'єктом оренди визначено земельну ділянку (торгівельне місце) площею 4,8 м2 - магазин запчастин НОМЕР_3, який розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

31.12.2013 між Підприємством Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" та Приватним підприємцем ОСОБА_6 укладено договір оренди № 321, предметом якого є торгівельні майданчики НОМЕР_4 та НОМЕР_3, загальною площею 12 м2 та 8 м2, місцезнаходження яких зазначене на плані розміщення торгівельних місць на ринку (п.1.).

Згідно з п.1.3 Договору № 321 об'єкт оренди надається орендодавцем у тимчасове платне користування орендарю для провадження торговельної діяльності.

Згідно з п.п.3.1, 3.2 Договору № 321 орендна плата складає 692,40 грн та 461,60 грн на місяць та вноситься орендарем на розрахунковий рахунок або в касу орендодавця до 10 числа місяця, за який проводиться оплата. Орендна плата підлягає сплаті незалежно від результатів господарської діяльності орендаря та фактичного використання ним об'єкта оренди.

Договір № 321 укладено на 1 рік і діє з 01.01.2014 до 31.12.2014 включно (п.6.1).

26.06.2014 Приватний підприємець ОСОБА_6 подав директору Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" заяву про розірвання Договору № 321 з 01.07.2014, а 17.07.2014 - заяву про намір укласти новий договір з 01.08.2014.

В подальшому між Підприємством Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" та Приватним підприємцем ОСОБА_6 01.08.2014 укладено договір оренди № 467 на аналогічних з Договором № 231 умовах, окрім п.6.1, яким його дію обмежено по 31.12.2014 включно.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач не сплатив оренду плату згідно договору № 231 за період з 01.05.2014 по 30.06.2014 та згідно договору № 467 з 01.08.2014 по 31.12.2014 включно, звернувся з позовом у даній справі про стягнення 8078 грн заборгованості по орендній платі за зазначеними договорами, а також 4616 грн неустойки на підставі статті 785 Цивільного кодексу України. Також позивачем заявлено вимогу про звільнення торгівельних майданчиків.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач без достатніх правових підстав розпорядився торговельними майданчиками, уклавши з відповідачем договори оренди № 231 від 31.12.2013 та № 467 від 01.08.2014. При цьому, суд, скориставшись наданим пунктом 1 частини 1 статті 83 ГПК України правом, визначився щодо наявності передбачених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України підстав для визнання недійсними зазначених договорів оренди, оскільки на момент їх укладання Підприємство Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" не було власником об'єктів оренди, що є предметом цих договорів, та не набуло майнових прав на них.

Однак, такі висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на повному з'ясуванні усіх обставин справи, що вбачається з такого.

Вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства визначено Правилами торгівлі на ринках, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 (z0288-02) (далі за текстом - Правила). Пунктом 2 розділу 1 цих Правил передбачено, що ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (далі - ринок). Згідно з пунктом 13 вказаних Правил торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю та здійснення продажу продукції з прилавків, столів, транспортних засобів, причепів, візків, у тому числі ручних, у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

Згідно з пунктом 20 цих Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Таким чином, безпосередньо Правила торгівлі на ринках передбачають укладення між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ (відповідну позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 року у справі № 07/33-71).

Суди попередніх інстанцій, при вирішенні спору дійшли висновку, що позивач не мав повноважень на укладення зазначених вище договорів оренди, через відсутність у нього статусу ринку. При цьому суди виходили з того, що земельна ділянка у власність чи в користування для функціонування ринку не надавалась.

Однак, суди належним чином не досліджували, чи здійснювалась позивачем фактично господарська діяльність, характерна для торгівлі на ринках, незалежно від права такого суб'єкта на земельну ділянку, за дотримання ним порядку, зазначеного вище.

Крім того, обмежуючись посиланням на те, що позивач, не отримавши статусу ринку, не мав права вчиняти спірні правочини, суди попередніх інстанцій не навели жодної норми матеріального права, яка дозволяла б суду встановити на цій підставі нікчемність укладених договорів (через пряму вказівку закону).

Згадані Правила торгівлі на ринках, як зазначено в п.2 Наказу від 26.02.2002 № 57/188/84/105 (z0288-02) , носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування, зазначаючи водночас на необхідність регулювання окремим договором правовідносин, що складаються між ринком та продавцями при здійсненні ринком діяльності з надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів у разі використання торговельного місця на умовах оренди та на визначений термін.

Так, рішенням Коростишівської міської ради від 03.04.2014 № 762 затверджено Правила торгівлі на ПР "Кооперативний ринок", в яких визначено, що ПР "Кооперативний ринок" є зареєстрованим у встановленому порядку суб'єктом господарювання, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Таким чином, між сторонами у справі склалися правовідносини щодо торгівлі на території ринку, що регулюються Правилами торгівлі та договорами, на підставі яких відповідач користувався саме торгівельними місцями (майданчиками), що не є тотожним користуванню земельною ділянкою. Відповідно, у правовідносинах між Підприємством Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 в межах даної справи обставини щодо відведення земельної ділянки, на якій фактично знаходиться ринок, не є визначальними.

Натомість з встановлених судами обставин не вбачається, що орендарю не були надані послуги, отримання яких було метою укладення договорів. Порушенням прав і охоронюваних законом інтересів орендаря є неможливість одержання ним того, на що він розраховував при укладенні договору, або його виконання призведе (призводить) до звуження належного їй блага. Здійснення відповідачем діяльності з торгівлі на ринку без належного оформлення права користування земельною ділянкою, не є обставиною, з якою в даному випадку може бути пов'язане порушення права орендаря торгівельного місця.

Обставини щодо виконання умов договорів, зокрема, в частині здійснення розрахунків по орендній платі на умовах та в порядку, визначених цими договорами, у зв'язку з порушенням яких зі сторони відповідача заявлено позов у даній справі, суди не досліджували.

Таким чином, розглядаючи справу, суди обох інстанцій всупереч вимогам статей 4-3, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України, всебічно, повно і об'єктивно не дослідили всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (частина 2 статті 111-5 ГПК України).

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, ухвалені по справі судові акти підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального й процесуального права, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, при цьому надавши належну оцінку всім доводам сторін.