904/4815/15 Про порушення справи про визнання банкрутом ТОВ - 03.11.2015 Прийняття

Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача), Короткевича О.Є., Куровського С.В. розглянувши касаційну скаргу ПрАТ "Галичина" на постанову та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2015 року господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року у справі господарського суду № 904/4815/15 Дніпропетровської області за заявою ліквідатора ТОВ "Мепромаг" Кушнір Т.І. про визнання банкрутом ТОВ "Мепромаг" за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року прийнято до розгляду в підготовчому засіданні заяву ліквідатора ТОВ "Мепромаг" (далі - боржника) Кушнір Т.І. про порушення справи про банкрутство боржника з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 року (4212-17) ) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року (суддя Владимиренко І.В.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мепромаг", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 221 - 222). Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, з огляду на додержання боржником процедури самоліквідації в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, та недостатність активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, конкурсний кредитор - ПрАТ "Галичина" (далі - скаржник) звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 09.06.2015 року та припинити провадження у справі, мотивуючи недодержанням досудової процедури ліквідації підприємства-боржника як необхідної передумови для порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником, в порядку статті 95 Закону про банкрутство.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Білецької Л.М., суддів: Верхогляд Т.А., Величко Н.Л.) апеляційну скаргу ПрАТ "Галичина" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року у даній справі - без змін з тих же підстав (том 2, а.с. 74 - 75).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 13.08.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 09.06.2015 року, провадження у справі припинити, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) та статті 95 Закону про банкрутство. Скаржник доводить безпідставність в цілому порушення провадження у даній справі про банкрутство у зв'язку з недодержанням досудової процедури ліквідації боржника, з посиланням на обставини недостовірності даних проміжного ліквідаційного балансу щодо співвідношення активу та пасиву боржника з огляду на невіднесення ліквідатором до пасиву 680 000 грн. штрафних санкцій, застосованих Антимонопольним комітетом України до підприємства-боржника за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та невиконання вимог частини 3 статті 111 ЦК України щодо використання для розрахунків з кредиторами під час ліквідації боржника лише одного рахунка, відкритого у фінансовій установі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 13.08.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 09.06.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Частинами 1, 2 статті 95 Закону про банкрутство передбачено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Згідно з частинами 1 - 3, 5 статті 105 ЦК України (в редакції, чинній на момент прийняття загальними зборами учасників підприємства-боржника рішення від 02.02.2015 року про його припинення шляхом ліквідації), учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з частиною 3 статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Положеннями частини 8 статті 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Отже, при поданні заяви про порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником, заявник зобов'язаний надати господарському суду докази прийняття рішення про припинення юридичної особи її власником або учасниками юридичної особи, докази письмового повідомлення про прийняття такого рішення органу, що здійснює державну реєстрацію, докази публікації повідомлення про внесення запису до ЄДРПОУ щодо прийняття рішення засновників (учасників) про припинення юридичної особи-боржника у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. При цьому, заява про порушення справи про банкрутство боржника за статтею 95 Закону про банкрутство має бути подана до суду після спливу строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи та після їх фактичного розгляду ліквідаційною комісією, з включенням (відмовою включення) до проміжного ліквідаційного балансу.

Необхідними передумовами для звернення до господарського суду зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 цього Закону є: оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією (ліквідатором), публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі та затвердження його компетентним органом юридичної особи боржника.

Розглядаючи заяву про порушення провадження у справі про банкрутство боржника за спеціальною процедурою відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, суд першої інстанції встановив ознаки неплатоспроможності боржника у процедурі самоліквідації, а зокрема, неможливість виконання ним грошових зобов'язань перед кредиторами, строк виконання яких настав, у зв'язку з недостатністю у нього активів, що стало підставою для порушення відносно підприємства-боржника провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою від 09.06.2015 року (том 1, а.с. 221 - 222).

Так, судом першої інстанції встановлено, що 02.02.2015 року загальними зборами учасників ТОВ "Мепромаг" прийнято рішення про припинення товариства шляхом ліквідації та призначено його ліквідатором Мельникова Я.М., оголошення про що розміщено у Бюлетені державної реєстрації № 309 (4) від 13.02.2015 року; встановлено строк заявлення кредиторами вимог до боржника впродовж двох місяців з дня публікації оголошення про ліквідацію; прийнято рішення про вжиття заходів для складення та затвердження проміжного ліквідаційного балансу товариства, про що складено протокол № 15-02/2 від 02.02.2015 року (том 1, а.с. 12, 13).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, в межах двохмісячного строку для пред'явлення кредиторських вимог до боржника звернулися кредитори з грошовими вимогами на загальну суму 475 937, 90 грн., які визнані ліквідатором ТОВ "Мепромаг" у повному обсязі; також, ліквідатором Мельниковим Я.М. визнано та включено до реєстру вимоги ПрАТ "Галичина" на суму 15 035, 48 грн., що підтверджені рішенням суду від 05.03.2015 року у господарській справі № 914/95/15 та постановою органу державної виконавчої служби від 29.04.2015 року про відкриття виконавчого провадження; отже, загальна сума кредиторської заборгованості боржника становить 490 973, 38 грн. (том 1, а.с. 16 - 36, 48 - 190, 203).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами роботи щодо виявлення кредиторів та розгляду їх грошових вимог, виявлення та оцінки активів боржника ліквідатором ТОВ "Мепромаг" складено проміжний ліквідаційний баланс станом 21.05.2015 року, який затверджено протоколом загальних зборів учасників товариства-боржника № 15-22/05 від 22.05.2015 року (том 1, а.с. 212, 213); на цих же зборах учасниками ТОВ "Мепромаг" прийнято рішення про звільнення ліквідатора Мельникова Я.М. та призначення ліквідатором товариства арбітражного керуючого Кушнір Т.І.

Судом першої інстанції встановлено, що з проміжного ліквідаційного балансу вбачається наявність у боржника активів на загальну суму 14 800 грн., як залишку грошових коштів на рахунку у фінансовій установі, тоді як його заборгованість перед кредиторами становить 490 973, 38 грн., що свідчить про недостатність у підприємства-боржника активів для задоволення визнаних ліквідатором кредиторських вимог.

З огляду на встановлене та враховуючи те, що сума кредиторської заборгованості перевищує вартість активів боржника, місцевий господарський суд дійшов висновку про підставність порушення провадження у справі про банкрутство щодо боржника, що ліквідується власником, та зазначив про належне здійснення ліквідатором досудової процедури ліквідації боржника згідно положень цивільного законодавства України як необхідної передумови для порушення справи про банкрутство за статтею 95 Закону про банкрутство.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для порушення провадження у даній справі про банкрутство та залишив без змін оскаржувану ухвалу від 09.06.2015 року.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, а доводи скаржника про недодержання процедури самоліквідації боржника в порядку, передбаченому ЦК України (435-15) , що полягало у невключенні ліквідатором до пасиву боржника 680 000 грн. штрафних санкції, застосованих до ТОВ "Мепромаг" за порушення антимонопольного законодавства, повідомлення про що опубліковано 13.05.2015 року на сайті Антимонопольного комітету України, вважає необґрунтованими, оскільки проміжний ліквідаційний баланс було складено ліквідатором Мельниковим Я.М. виходячи із даних про вимоги кредиторів, які були заявлені до боржника в межах строку для їх пред'явлення (до 13.04.2015 року) та підтверджені належними та достатніми доказами у справі (том 1, а.с. 13 - зворот, 229 - 230).

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що вимоги Антимонопольного комітету України до підприємства-боржника щодо сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в розмірі 680 000 грн., як такі, що їх не було заявлено у дану справу про банкрутство в межах строку, передбаченого частиною 3 статті 95 Закону про банкрутство, підлягають погашенню в ліквідаційній процедурі банкрута у шосту чергу у разі надання Антимонопольним комітетом України належних доказів на їх обґрунтування та не впливають на формування пасиву боржника згідно проміжного ліквідаційного балансу, як такі, що не заявлені у процедурі самоліквідації.

Доводи скаржника за змістом касаційної скарги про порушення ліквідатором боржника вимог частини 3 статті 111 ЦК України щодо використання для розрахунків з кредиторами під час ліквідації підприємства-боржника лише одного рахунка у фінансовій установі колегія суддів касаційного суду відхиляє, оскільки накладення арешту на рахунки юридичної особи в банківських установах органом державної виконавчої служби в порядку звернення стягнення на її грошові кошти зупиняє видаткові операції юридичної особи за такими рахунками та унеможливлює їх закриття до моменту скасування накладеного на них арешту відповідною постановою органу державної виконавчої служби або постановою господарського суду про визнання юридичної особи-боржника банкрутом.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статей 111-5, 111-7 ГПК України, вважає постанову апеляційного суду від 13.08.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 09.06.2015 року про порушення провадження у справі № 904/4815/15 про банкрутство ТОВ "Мепромаг" такими, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права та не вбачає правових підстав для їх зміни чи скасування.