925/1946/14 Про затвердження вимог конкурсних кредиторів до боржника у справі про визнання боржника банкрутом - 03.11.2015 Прийняття

Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача), Короткевича О.Є., Куровського С.В. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "ОЗОН ІНВЕСТМЕНТ" на постанову та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 року господарського суду Черкаської області від 26.05.2015 року (в частині розгляду кредиторських вимог громадянина ОСОБА_4, громадянина ОСОБА_5, ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" та АТ "Укрексімбанк") у справі господарського суду № 925/1946/14 Черкаської області за заявою ТОВ "ОЗОН ІНВЕСТМЕНТ" до ТОВ "КоронАгро" про визнання банкрутом розпорядник майна Руденок Ю.О. в судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "ОЗОН ІНВЕСТМЕНТ": Ніколайчук М.М. (довіреність № 03 від 12.01.2015 року), Плескач М.В. (довіреність № 03 від 12.01.2015 року), ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп": Соколов С.В. (довіреність № 21 від 17.02.2015 року), АТ "Укрексімбанк": Беседін В.І. (довіреність № 010-01/7331 від 06.11.2014 року), Мосійчук Я.І. (довіреність № 010-01/2344 від 11.04.2014 року), а також особисто громадянин ОСОБА_4 та розпорядник майна ТОВ "КоронАгро" Руденок Ю.О.,

ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.11.2014 року прийнято до розгляду у підготовчому засіданні заяву ТОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" (далі - ініціюючого кредитора) про порушення справи про банкрутство ТОВ "КоронАгро" (далі - боржника) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 року (4212-17) ) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 3).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.11.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника, визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 39 850 515, 54 грн. та 6 090 грн. судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Руденок Ю.О. та встановлено оплату її послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна боржника шляхом її авансування кредитором, ухвалено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, розпорядника майна Руденок Ю.О. зобов'язано скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до суду у строк до 24.12.2014 року, призначено у справі попереднє засідання (том 1, а.с. 59 - 63).

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "КоронАгро" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 14.11.2014 року (том 1, а.с. 64 - 65).

12.12.2014 року громадянин ОСОБА_4 подав до господарського суду заяву від 11.12.2014 року з грошовими вимогами до боржника на суму 1 279 143, 28 грн. основного боргу за договором № 1-П про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 14.06.2012 року та на суму 1 218 грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами (вх. № 28081/14 від 12.12.2014 року) (том 1, а.с. 94-109).

12.12.2014 року до господарського суду звернувся громадянин ОСОБА_5 зі заявою від 11.12.2014 року з грошовими вимогами до боржника на суму 82 372, 68 грн. основного боргу за договором № 19-П про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 25.10.2010 року та за договором № 2-П про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 01.10.2013 року, а також 1 218 грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами (вх. № 28084/14 від 12.12.2014 року) (том 1, а.с. 110 - 125).

12.12.2014 року шляхом направлення поштового відправлення ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" звернулося до господарського суду зі заявою про визнання кредитором боржника (з урахуванням доповнень за вих. № 415/01/6 від 26.03.2015 року) з вимогами на суму 10 956 707 грн. заборгованості зі сплати страхових платежів за договорами добровільного страхування майна підприємства-боржника, що є предметом застави ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") як забезпечення виконання боржника з повернення кредитних коштів (вх. № 28324/14 від 16.12.2014 року; вх. № 7702/15 від 30.03.2015 року) (том 2, а.с. 20 - 114, том 8, а.с. 1 - 16).

12.12.2014 року шляхом направлення поштового відправлення до господарського суду також звернулося АТ "Укрексімбанк" зі заявою за вих. № 010-05/8151 від 12.12.2014 року з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 2 179 596 191, 34 грн., яких 2 160 910 232, 67 грн. заборгованості за кредитом, процентами, комісією з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, 18 272 180, 67 грн. пені за прострочення виконання кредитних зобов'язань, 412 560 грн. судових витрат, стягнених за рішенням суду, та 1 218 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами; окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги АТ "Укрексімбанк", що забезпечені заставою майна ТОВ "КоронАгро" за договорами застави (іпотеки), укладеними між банком та боржником у 2007 - 2010 роках; окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом застави (іпотеки) відповідно до зазначених договорів (вх. № 28491/14 від 17.12.2014 року) (том 3, а.с. 1 - 150, том 4, а.с. 1 - 156, том 5, а.с. 1 - 140, том 6, а.с. 1 - 84).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.01.2015 року замінено ініціюючого кредитора його правонаступником - ТОВ "ОЗОН ІНВЕСТМЕНТ" (том 6, а.с. 135 - 136).

16.04.2015 року до господарського суду надійшло клопотання АТ "Укрексімбанк" про долучення до матеріалів справи копії договору № 151110Z67-4 від 23.02.2015 року про внесення змін до договору застави № 151110Z67 від 19.03.2010 року, яким заставну вартість предмета застави з 4 283 516 000 грн. зменшено до 1 грн., про що банком повідомлено боржника листом № 195-04/1698 від 12.03.2015 року (вх. № 9189/15) (том 8, а.с. 18 - 32).

22.04.2015 року громадянин ОСОБА_4 подав до господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи дубліката заяви про визнання грошових вимог до боржника, підписаного ОСОБА_4, та копії заяви про визнання кредитором боржника з відміткою суду першої інстанції про її отримання 12.12.2014 року, та просив вважати підписану ним заяву з кредиторськими вимогами до боржника поданою 12.12.2014 року (вх. № 9683/15) (том 8, а.с. 93 - 98).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.05.2015 року (суддя Гура І.І.) затверджено вимоги конкурсних кредиторів до боржника, а саме: ініціюючого кредитора на суму 39 850 515, 54 грн. у четверту чергу та 1 376 874, 98 грн. у шосту чергу; ТОВ "Науково-виробнича фірма "Алькон" на суму 1 224 196, 23 грн. у четверту чергу, у визнанні його конкурсним кредитором на суму 1 218 грн. судових витрат відмовлено; громадянина ОСОБА_4 на суму 1 279 143, 28 грн. у четверту чергу, у визнанні його конкурсним кредитором на суму 1 218 грн. відмовлено; громадянина ОСОБА_5 на суму 82 372, 68 грн. у четверту чергу, у визнанні його конкурсним кредитором на суму 1 218 грн. відмовлено; ПАТ "Електроприлад" на суму 40 788, 74 грн. у четверту чергу, у визнанні його конкурсним кредитором на суму 1 218 грн. відмовлено; ТОВ "Етуаль" на суму 541 669, 45 грн. у четверту чергу, у визнанні його конкурсним кредитором на суму 1 218 грн. відмовлено; ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" на суму 10 956 707 грн. у першу чергу; ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 683 743 843, 55 грн. у четверту чергу та на суму 18 272 180, 67 грн. у шосту чергу, у визнанні його конкурсним кредитором на суму 1 218 грн. відмовлено; вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 1 477 578 949, 12 грн. окремо внесено до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника, у першу чергу; відмовлено у визнанні вимог Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 101 грн. неустойки (том 9, а.с. 12 - 21).

Не погоджуючись з ухвалою попереднього судового засідання в частині розгляду кредиторських вимог громадянина ОСОБА_4, громадянина ОСОБА_5, ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" та АТ "Укрексімбанк", ініціюючий кредитор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням уточнення за вх. № 09-11/13511/15 від 24.07.2015 року), в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 26.05.2015 року в оскаржуваній частині та прийняти нове рішення, яким внести зміни до реєстру вимог кредиторів боржника шляхом виключення вимог громадянин ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як непідтверджених належними та достатніми доказами, та вимог ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп", як безпідставно заявлених, а також віднесення вимог АТ "Укрексімбанк" на суму 683 743 843, 55 грн., що залишилися не забезпеченими внаслідок зменшення банком-заставодержателем вартості предмета застави, до шостої черги задоволення з підстав неподання заставним кредитором в межах строку для звернення конкурсних кредиторів з грошовими вимогами у справу про банкрутство заяви про виділ спірних вимог, як не забезпечених заставою, та їх включення до четвертої черги задоволення реєстру вимог кредиторів (том 9, а.с. 54 - 76, 122 - 123).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Верховця А.А., суддів: Гарник Л.Л., Остапенка О.М.) апеляційну скаргу ініціюючого кредитора залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.05.2015 року у даній справі - без змін (том 9, а.с. 253 - 256).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 01.09.2015 року в цілому та ухвалу суду першої інстанції від 26.05.2015 року в частині розгляду кредиторських вимог громадянина ОСОБА_4, громадянина ОСОБА_5, ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" та АТ "Укрексімбанк", прийняти нове рішення, яким внести зміни до реєстру вимог кредиторів боржника шляхом виключення вимог громадянина ОСОБА_4, громадянина ОСОБА_5, ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" та віднесення вимог АТ "Укрексімбанк", що не забезпечені заставою майна боржника, до шостої черги задоволення реєстру вимог кредиторів.

Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 16, 23 - 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, та статей 22, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), що полягало у неналежній оцінці судами доказів, наданих кредиторами на підтвердження конкурсної правової природи спірних грошових вимог до боржника. Скаржник доводить, що подана 12.12.2014 року громадянином ОСОБА_4 заява з грошовими вимогами до боржника не відповідає вимогам законодавства про банкрутство щодо її форми (не підписана заявником), при цьому, недоліки зазначеної заяви не було усунено в межах строку на заявлення конкурсних вимог до боржника, що є підставою для її повернення господарським судом згідно з положеннями статті 24 Закону про банкрутство. Також, ініціюючий кредитор зазначив, що громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не надано належних доказів (первинних платіжних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства) в обґрунтування дійсності зобов'язань боржника щодо повернення грошових коштів за договорами позики. За твердженням скаржника, судами попередніх інстанцій помилково визнано та включено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп", строк позовної давності за якими сплив у вересні 2014 року, тоді як справу про банкрутство боржника порушено у листопаді 2014 року; при цьому, на думку ініціюючого кредитора, у зв'язку з несплатою боржником, як страхувальником, страхових платежів за спірними договорами страхування майна, яке перебуває в заставі АТ "Укрексімбанк", страховий захист припинився з вересня 2012 року та не був відновлений ні боржником, ні банком-вигодонабувачем, тому у страховика не було підстав для нарахування боржнику заборгованості за страховими платежами в період з вересня 2012 року і до моменту порушення провадження у даній справі про банкрутство. Також, ініціюючий кредитор не погоджується з висновками судів про віднесення до четвертої черги задоволення конкурсних вимог АТ "Укрексімбанк" на суму 683 743 843, 55 грн., що залишилися не забезпеченими внаслідок зменшення вартості предмета застави із більш як 4,28 млрд. грн. до 1 грн., та зазначає про необхідність їх виключення із конкурсних та віднесення до шостої черги задоволення реєстру вимог кредиторів, як вимог, що не були заявлені в межах строку на заявлення грошових вимог конкурсними кредиторами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 01.09.2015 року в цілому та ухвалу суду першої інстанції від 26.05.2015 року в оскаржуваній частині на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників ініціюючого кредитора - Ніколайчук М.М. та Плескач М.В., ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" - Соколова С.В., АТ "Укрексімбанк" - Беседіна В.І. та Мосійчук Я.І., а також ОСОБА_4 та розпорядника майна боржника Руденок Ю.О., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 572 та частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Частинами 1, 2, 6, 8 статті 23 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2913 року, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Згідно з частиною 9 статті 45 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника та вимог, забезпечених заставою майна боржника, визначає суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами, оскільки відповідно до статті 23 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції), конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують. Також, у розпорядника майна існує обов'язок включити до реєстру вимоги до боржника, забезпечені заставою його майна згідно з даними обліку боржника, а також внести до реєстру окремо відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відтак, законодавство про банкрутство не пов'язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, виключно із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов'язань по даному кредитному договору, а договірна вартість предметів застави може змінюватися сторонами за взаємною згодою. Отже, у процедурі розпорядження майном визнання та включення до реєстру вимог кредитора-заставодержателя окремо здійснюється за сукупністю поданих кредитором-заставодержателем доказів, згідно поданої ним заяви.

Згідно з частиною 1 статті 32, частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду від 13.11.2014 року порушено справу про банкрутство ТОВ "КоронАгро" за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (4212-17) , оголошення про що оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 14.11.2014 року (том 1, а.с. 59 - 63, 64 - 65).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 12.12.2014 року з дотриманням визначеного законодавством про банкрутство строку для подання грошових вимог конкурсними кредиторами, до господарського суду звернувся громадянин ОСОБА_4 зі заявою від 11.12.2014 року про визнання кредитором боржника з вимогами на суму 1 279 143, 28 грн. основного боргу за договором позики та 1 218 грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами (том 1, а.с. 94 - 109).

Судами встановлено, що на підтвердження спірних кредиторських вимог громадянин ОСОБА_4 надав копії належно засвідчених договору № 1-П про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 14.06.2012 року, згідно з яким фізична особа ОСОБА_5 передав у власність ТОВ "КоронАгро" позику в розмірі 1 279 143, 28 грн. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 23.09.2013 року до цього договору); договору відступлення права вимоги № 24/09/13-ВВ від 24.09.2013 року, за умовами якого фізична особа ОСОБА_5, як позикодавець (первинний кредитор), відступив, а фізична особа ОСОБА_4 (новий кредитор) набув права вимоги до боржника за зобов'язаннями щодо повернення грошових коштів, що надавалися йому в позику на підставі договору № 1-П про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 14.06.2012 року; акта звірки взаємних розрахунків між боржником та ОСОБА_4 від 24.09.2013 року (том 1, а.с. 96 - 98, 102 - 106).

Також, судами встановлено обставини надання громадянином ОСОБА_4 на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 29.01.2015 року копій первинних документів на підтвердження факту одержання боржником спірних грошових коштів за договором позики від 14.06.2012 року від первісного кредитора, які долучено до матеріалів справи, а їх оригінали оглянуто судом при розгляді кредиторських вимог ОСОБА_4 по суті (том 7, а.с. 39 - 147).

Розглянувши спірні грошові вимоги громадянина ОСОБА_4, суди попередніх інстанцій визнали їх на суму 1 279 143, 28 грн. та включили до реєстру вимог кредиторів, як конкурсні, з огляду на їх підтвердження належними та достатніми доказами у справі.

При цьому, апеляційний суд відхилив, як необґрунтовані, доводи ініціюючого кредитора про те, що у боржника відсутні зобов'язання перед ОСОБА_4, як новим кредитором, з повернення грошових коштів, що надавалися йому в позику первісним кредитором ОСОБА_5, з посиланням на обставини проведення позикодавцем за рахунок спірних коштів розрахунків з третіми особами, та зазначив, що 18.06.2012 року між позикодавцем та боржником укладено додаткову угоду до договору позики № 1-П від 14.06.2012 року, якою змінено пункт 1.1. основного договору та передбачено право позикодавця виконувати грошові зобов'язання боржника перед третіми особами, що узгоджується з принципом свободи цивільно-правового договору (том 8, а.с. 69).

Також, судом апеляційної інстанції спростовано доводи ініціюючого кредитора про неналежність, як доказів наявності у боржника заборгованості перед ОСОБА_4 на суму 158 154, 36 грн., квитанцій до прибуткових касових ордерів № 2 від 26.02.2013 року, № 4 від 29.03.2013 року, № 5 від 23.04.2013 року, № 6 від 21.05.2013 року та № 8 від 07.08.2013 року, оскільки наявність виправлень на зазначених платіжних документах може свідчити лише про порушення порядку ведення касових операцій на підприємстві, однак не впливає на наявність у боржника зобов'язань перед кредитором на спірну суму. При цьому, апеляційний суд зазначив, що між ОСОБА_4 та боржником відсутній спір щодо віднесення зазначеної суми грошових коштів до каси підприємства-боржника на виконання умов договору позики № 1-П від 14.06.2012 року, що підтверджується наданою представником боржника бухгалтерською довідкою, з якої вбачається, що грошові кошти за оспорюваними платіжними документами були оприбутковані в касу ТОВ "КоронАгро".

Доводи ініціюючого кредитора про недодержання громадянином ОСОБА_4 вимог частини 3 статті 23 Закону про банкрутство щодо форми заяви з кредиторськими вимогами до боржника, що полягало у її непідписанні заявником, судами відхилено з огляду на встановлені обставини подання ОСОБА_4 на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 16.04.2015 року заяви з грошовими вимогами до боржника з оригіналом його підпису та копії цієї заяви з відміткою місцевого господарського суду про її отримання 12.12.2014 року, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 24 Закону про банкрутство та свідчить про звернення громадянина ОСОБА_4 з вимогами до боржника на суму 1 279 143, 28 грн. в межах строку для пред'явлення конкурсними кредиторами вимог у справу про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 12.12.2014 року до господарського суду звернувся громадянин ОСОБА_5 зі заявою від 11.12.2014 року з грошовими вимогами до боржника на суму 82 372, 68 грн. основного боргу, що виник на підставі договору № 19-П про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 25.10.2010 року та договору № 2-П про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 01.10.2013 року, а також 1 218 грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами (том 1, а.с. 110 - 125).

Також, судами встановлено обставини надання представником боржника на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 29.01.2015 року копій первинних документів на підтвердження факту одержання боржником від громадянина ОСОБА_5 грошових коштів на суму 82 372, 68 грн. за договорами позики від 25.10.2010 року та від 01.10.2013 року, які долучено до матеріалів справи, а їх оригінали оглянуто судом при розгляді кредиторських вимог ОСОБА_5 по суті (том 7, а.с. 26 - 38).

З огляду на встановлене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів, як конкурсних, грошових вимог громадянина ОСОБА_5 на суму 82 372, 68 грн., зазначивши про їх обґрунтованість належними та достатніми доказами у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, судами встановлено виникнення у боржника грошових зобов'язань на суму 10 956 707 грн. перед ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" щодо виконання умов договорів добровільного страхування майна підприємства-боржника, яке є предметом застави АТ "Укрексімбанк" як забезпечення виконання його кредитних зобов'язань; встановивши обставини заявлення страховиком спірних вимог у дану справу 12.12.2014 року шляхом направлення поштового відправлення на адресу місцевого господарського суду, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про конкурсну правову природу зазначених кредиторських вимог та відхилили, як необґрунтовані, доводи ініціюючого кредитора про пропуск ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" строку на звернення з конкурсними вимогами до боржника-страхувальника (том 2, а.с. 20 - 114).

Розглядаючи спірні грошові вимоги ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп", суди встановили, що їх обґрунтовано невиконанням боржником зобов'язань щодо сплати страхових платежів за договорами страхування предметів застави, укладеними у 2009 - 2010 роках, що не заперечується кредитором та боржником та підтверджується актами звірки сплати страхових платежів за зазначеними договорами від 01.11.2014 року, а також протоколом узгодження порядку погашення заборгованості боржника за договорами страхування майна від 31.01.2012 року (том 2, а.с. 108 - 113, том 7, а.с. 8 - 9).

З огляду на встановлене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про підставність визнання ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" конкурсним кредитором з вимогами на суму 10 956 707 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника.

Доводи ініціюючого кредитора про пропуск страховиком позовної давності при зверненні у грудні 2014 року з вимогами про стягнення з боржника-страхувальника суми страхових платежів, зобов'язання щодо внесення яких не виконувалося з вересня 2011 року, суди відхилили з огляду на встановлення обставин складення 31.01.2012 року страховиком та страхувальником протоколу узгодження порядку погашення заборгованості страхувальника (боржника) за спірними договорами страхування, який прийнято до уваги судами як належний доказ визнання боржником боргу перед ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп", внаслідок чого суди дійшли висновку про переривання перебігу позовної давності за спірними вимогами та початок її перебігу заново, що узгоджується з положеннями статті 264 ЦК України та спростовує доводи скаржника про пропуск страховою компанією строків позовної давності і наявність підстав для відмови у визнанні її вимог .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 12.12.2014 року шляхом направлення поштового відправлення з дотриманням визначеного законодавством про банкрутство строку для подання грошових вимог конкурсними кредиторами до господарського суду звернулося АТ "Укрексімбанк" зі заявою за вих. № 010-05/8151 від 12.12.2014 року з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 2 179 596 191, 34 грн., яких 2 160 910 232, 67 грн. заборгованості за кредитом, процентами, комісією з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, 18 272 180, 67 грн. пені за прострочення виконання кредитних зобов'язань, 412 560 грн. судових витрат, стягнених за рішенням суду, та 1 218 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами (том 3, а.с. 1 - 150, том 4, а.с. 1 - 156, том 5, а.с. 1 - 140, том 6, а.с. 1 - 84).

Судами встановлено, що 16.04.2015 року до суду першої інстанції надійшло клопотання АТ "Укрексімбанк" про долучення до матеріалів справи копії договору № 151110Z67-4 від 23.02.2015 року про внесення змін до договору застави № 151110Z67 від 19.03.2010 року, яким заставну вартість предмета застави з 4 283 516 000 грн. зменшено до 1 грн., про що банком повідомлено боржника листом № 195-04/1698 від 12.03.2015 року (том 8, а.с. 18 - 32). Предметом застави є оборотні активи (готова продукція заводу, який мав бути збудований за рахунок отриманого кредиту боржником.

З огляду на встановлене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість вимог банку-заставодержателя до боржника належними та достатніми доказами, що є підставою для їх визнання на суму 2 179 596 191, 34 грн. із включенням до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу задоволення вимог на суму 683 743 843, 55 грн. (683 331 283, 55 грн. основного боргу та 412 560 грн. судового збору, стягненого за рішенням суду), як не забезпечених заставою майна боржника, та у шосту чергу задоволення вимог на суму 18 272 180, 67 грн. пені за прострочення виконання кредитного зобов'язання; кредиторські вимоги банку на суму 1 477 578 949, 12 грн. окремо внесено до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника відповідно до договорів застави (іпотеки), укладених між банком та боржником у 2007 - 2010 роках.

При цьому, апеляційний суд відхилив, як такі, що спростовуються матеріалами справи, доводи ініціюючого кредитора про необхідність віднесення вимог АТ "Укрексімбанк" на суму 683 743 843, 55 грн. до шостої черги задоволення реєстру вимог кредиторів з підстав їх незаявлення в межах строку для звернення кредиторів з конкурсними вимогами у дану справу про банкрутство та зазначив відсутність у законодавстві про банкрутство будь-яких обмежень права сторін договору застави (як боржника, так кредитора) внести зміни до умов договору шляхом зміни вартості предмета застави.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції за результатами розгляду кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" та зазначає, що реалізація заставодержателем визначеного договором застави права на перегляд договірної вартості предмета застави та її зменшення після звернення у справу про банкрутство з кредиторськими вимогами до боржника-заставодавця є за своєю правовою природою відмовою заставного кредитора від частини забезпечення його вимог, у зв'язку з чим вимоги, що залишилися не забезпеченими заставою, набувають конкурсного характеру та включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу задоволення.

Доводи скаржника про відсутність у боржника-страхувальника зобов'язань перед ПрАТ "Страхова компанія "ЕйЕмДжи Груп" за договорами страхування майна, з посиланням на обставини невнесення боржником за договорами страхування, укладеними у 2009 та 2010 роках страхових платежів починаючи з 2011 року, до моменту порушення справи про банкрутство, у зв'язку з чим припиняється дія страхового покриття, колегія суддів суду касаційної інстанції відхиляє, оскільки судами встановлено, що страхова компанія не розірвала з боржником договорів страхування, а умови договорів не передбачають права боржника в односторонньому порядку розірвати договір страхування у випадку припинення виплати чергових внесків по такому договору, що відповідає принципу свободи цивільно-правового договору в розумінні статті 627 ЦК України.

Доводи касаційної скарги про невірну оцінку судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи на предмет відсутності правових підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів, як конкурсних, грошових вимог громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані судами попередніх інстанцій, зводяться до намагання переконати Вищий господарський суд України здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 111-7 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.