188/1140/16-а(2-а/188/19/2016) Про визнання незаконною та скасування постанови Управління патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - 23.10.2019 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Дніпро, Інспектора 1 роти батальйону 1 Управління патрульної поліції у м. Дніпро лейтенант поліції Куценко Ганни Володимирівни про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Дніпро Департаменту патрульної поліції на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2018 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Дадим Ю. М., суддів: Уханенка С. А., Богданенка І. Ю.

І. Обставини справи

1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Дніпро, Інспектора 1 роти батальйону 1 Управління патрульної поліції у м. Дніпро лейтенант поліції Куценко Ганни Володимирівни, в якому просив визнати дії незаконними та скасувати постанову серії ДР № 113370 про адміністративне правопорушення від 26 серпня 2016 року.

2. Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області постановою від 02 грудня 2019 року позов задовольнив і скасував оскаржувану постанову відповідача.

3. 31 жовтня 2017 року Управління патрульної поліції у м. Дніпро Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2019 року.

4. Одночасно з апеляційною скаргою відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування цього клопотання апелянт зауважив на невчасному направленні на його адресу копії рішення суду першої інстанції.

5. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 листопада 2017 року залишив без руху апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Дніпро Департаменту патрульної поліції на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2019 року та надав строк у тридцять днів з моменту отримання заявником копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження.

6. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувала констатація судом пропуску апелянтом установленого частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції чинній до 15.12.2017 року, строку на апеляційне оскарження та ненаведення ним поважних причин його пропуску.

7. На виконання вказаної ухвали відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт, окрім раніше наведених підстав, послався на неможливість подання обґрунтованої апеляційної скарги до ознайомлення зі змістом оскаржуваного рішення.

8. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 січня 2018 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Дніпро Департаменту патрульної поліції на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2019 року у цій справі.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

9. Управління патрульної поліції у м. Дніпро Департаменту патрульної поліції, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

10. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

11. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ІІІ. Нормативне регулювання

12. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

13. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

14. Відповідно до частини другої статті 186 КАС України, в редакції, яка діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

15. Частиною четвертою статті 189 КАС України, в редакції до 15.12.2019 року, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

16. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

17. Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

ІV. Оцінка Верховного Суду

18. У цій справі, яка є справою з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, відповідач 31 жовтня 2017 року подав апеляційну скаргу на рішення суду від 02 грудня 2016 року.

19. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений статтею 186 КАС України, в редакції до 15.12.2019 року, десятиденний строк на апеляційне оскарження, а зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.

20. При цьому, підставою для поновлення пропущеного процесуального строку можуть бути лише об`єктивні, тобто такі, що сталися за незалежних від волі особи, обставини, підтверджені належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності доказами.

21. Разом із цим, на переконання Верховного Суду, в даному випадку невжиття відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, вчасних заходів щодо з`ясування стану розгляду адміністративної справи та вчасного апеляційного оскарження, не можуть давати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

22. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що копія постанови суду першої інстанції від 02 грудня 2016 року отримана відповідачем 12 січня 2017 року.

23. З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування цієї Конвенції, застосовується судами як джерело права.

24. Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

25. Своєю чергою, безпідставний перегляд судового рішення, що набрало законної сили, матиме наслідком порушення одного з фундаментальних аспектів верховенства права - принципу юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

26. Оскільки відповідач не вжив жодних заходів щодо з`ясування стану розгляду цієї справи, а визначений процесуальним законом десятиденний строк на апеляційне оскарження пропущений на десять місяців, Верховний Суд погоджується з позицією апеляційного суду про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску Управління патрульної поліції у м. Дніпро Департаменту патрульної поліції строку на апеляційне оскарження та, відповідно, наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження згідно з пунктом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

27. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують.

28. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права.

29. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VII. Судові витрати

30. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Дніпро Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2018 року у справі № 1188/1140/16-а залишити без змін.