Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів: Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач) розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі № 910/4529/15-г Господарського суду міста Києва за позовом Заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Промінвестгруп-1" про визнання незаконним і скасування рішення за участю представників: від позивача - Клюге Л.М. (повсв. ГПУ № 014652 від 17.01.2013) від відповідача - не з'явився від третьої особи - Шмагайло О.В. (дов. б/н від 01.10.2014) Балєв М.П. (дов. б/н від 01.10.2014)

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року (суддя Отрош І.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 року (головуючий суддя - Авдеєв П.В., судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л.), у справі № 910/4529/15-г у позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 43 ГПК України.

25.09.2015 через канцелярію Вищого господарського суду України від третьої особи надійшов письмовий відзив, в якому ПрАТ "Промінвестгруп-1" просило касаційну залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

У судове засідання з'явився прокурор та представники третьої особи, відповідач у справі своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представників третіх осіб, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.04.2013 між ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Цукор" (продавець) та ПрАТ "Промінвестгруп-1" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрованим в реєстрі за № 1411, згідно якого продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, продав (передав у власність), а покупець купив (прийняв у власність) нерухоме майно, яким є 1/2 частина, що складає 1/2 ідеальну частку від нежитлової будівлі, загальною площею 1100,90 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 18б (частина нежитлової будівлі), яка належить продавцю на праві власності на підставі рішення Господарського суду міста Києва (у справі № 62/122 від 23.11.2011), яке набрало законної сили 06.12.2011, зареєстрованого Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що підтверджується витягом № 32504058 про державну реєстрацію прав, виданим Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 15.12.2011.

Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 1859757 від 01.04.2013 за ПрАТ "Промінвестгруп-1" зареєстровано право власності на 1/2 частку нежитлової будівлі, загальною площею 1100,9 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 18б.

На виконання умов вказаного договору купівлі-продажу від 01.04.2013, ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Цукор" передало, а ПрАТ "Промінвестгруп-1" прийняло нерухоме майно, яким є 1/2 частина, що складає Ѕ ідеальну частку, від нежитлової будівлі загальною площею 1100,90 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 18б, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.04.2013.

02.04.2013 між ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Цукор" (продавець) та ПрАТ "Промінвестгруп-1" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрованим в реєстрі за № 1440, згідно якого продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором продав (передав у власність), а покупець купив (прийняв у власність) нерухоме майно, яким є 1/2 частина, що складає 1/2 ідеальну частку від нежитлової будівлі, загальною площею 1100,90 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 18б (частина нежитлової будівлі), яка належить продавцю на праві власності на підставі рішення Господарського суду міста Києва (у справі № 62/122 від 23.11.2011), яке набрало законної сили 06.12.2011, зареєстрованого Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що підтверджується витягом № 32504058 про державну реєстрацію прав, виданим Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 15.12.2011.

Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 1915580 від 02.04.2013 за ПрАТ "Промінвестгруп-1" зареєстровано право власності на 1/2 частку нежитлової будівлі, загальною площею 1100,9 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 18б.

На виконання умов вказаного договору, ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Цукор" передало, а ПрАТ "Промінвестгруп-1" прийняло нерухоме майно, яким є Ѕ частина, що складає 1/2 ідеальну частку, від нежитлової будівлі загальною площею 1100,90 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 18б, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.04.2013.

Судами також встановлено, що рішенням Київської міської ради від 23.10.2013 № 339/9827 (raa339023-13) вирішено надати дозвіл ПрАТ "Промінвестгруп-1" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Лютеранській, 18-б у Печерському районі м. Києва, орієнтовною площею 0,22 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва) в короткострокову оренду на 5 років для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку згідно з планом-схемою.

10.12.2014 Київською міською радою було прийняте рішення № 600/600 (ra0600023-14) , згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПрАТ "Промінвестгруп-1" для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку на вул. Лютеранській, 18-б у Печерському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, заява ДЦ від 26.11.2013 № 01104-000112201, справа Д-6877) та вирішено передати ПрАТ "Промінвестгруп-1" в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку, площею 0,2122 га (кадастровий номер 8000000000:76:032:0052) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку на вул. Лютеранській, 18-б у Печерському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з переходом права власності на майно (згідно договорів купівлі-продажу № 1411 від 01.04.2013 та № 1440 від 02.04.2013).

Обгрунтовуючи заявлені вимоги про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 10.12.2014 № 600/600 (ra0600023-14) , прокурор посилався на невідповідність його приписам ст.ст. 120, 123, 124, 134, 135, 186-1 Земельного кодексу України з огляду на надання ПрАТ "Промінвестбуд-1" земельної ділянки, площа якої перевищує площу будівлі, яка була передана у власність останнього і знаходиться на цій земельній ділянці, надання земельної ділянки для будівництва жилого будинку, в той час як на спірній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля, надання земельної ділянки в оренду без належного погодження проекту відведення усіма уповноваженими на це органами влади. Крім того, прокурор вказував на неправомірність надання в оренду земельної ділянки новому землекористувачу без припинення права користування нею та вилучення її у попереднього землекористувача - Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрової промисловості "ВНДІЦП".

Крім того, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.03.2015 між Київською міською радою (орендодавець) та ПрАТ "Промінвестгруп-1" (орендар), на підставі рішення Київської міської ради від 10.12.2014 № 600/600 (ra0600023-14) , був укладений Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 54, за умовами якого орендодавець передав за актом приймання-передачі, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, яка належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (5245-17) . Реєстрація права власності на об'єкт оренди здійснена згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв'язку з їх розмежуванням" (233-18) одночасно з державною реєстрацією права оренди.

Об'єктом оренди за цим договором є земельна ділянка, яка розташована на вулиці Лютеранській, 18-б у Печерському районі м. Києва, розміром 0,2122 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер - 8000000000:76:032:0052 (п. 2.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору він укладений на 5 років.

20.03.2015 за актом приймання-передачі Київська міська рада передала, а ПрАТ "Промінвестгруп-1" прийняло у своє володіння і користування зазначену земельну ділянку.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 35250394 від 20.03.2015 за ПрАТ "Промінвестгруп-1" зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки.

Відмова у задоволенні позову мотивована судами посиланнями на ту обставину, що обраний прокурором спосіб захисту не забезпечує поновлення порушеного права та не забезпечує його реального захисту, оскільки прийняте Київською міською радою рішення № 600/600 від 10.12.2014 (ra0600023-14) про передачу ПрАТ "Промінвестгруп-1" в оренду земельної ділянки є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Суди зазначили, що скасування такого акту не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватись за нормами цивільного законодавства.

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Як вірно зазначили господарські суди, правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Земельним кодексом України (2768-14) , а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.ст. 13, 41 Конституції України від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) .

Згідно із ст.ст. 142, 143 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Частиною першою ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти міської ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (v007p710-09) (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

При цьому, скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування або відповідного органу виконавчої влади щодо передачі у власність та/або в оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Відтак, у разі прийняття органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, задоволення позову, предметом якого є виключно спірне рішення відповідного органу, з-за обрання позивачем саме такого способу захисту порушених прав, не забезпечить їх реального захисту. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі № 21-405а14, на яку правомірно послалися суди першої та апеляційної інстанцій.

Отже, з урахуванням викладеного вище, надання правової оцінки обставинам законності/незаконності прийнятого органом місцевого самоврядування рішення, може бути здійснено судом водночас з такою ж оцінкою на предмет відповідності вимогам чинного законодавства укладеного на підставі цього рішення договору оренди землі у спорі про право цивільне, яке підлягає захисту у такий спосіб, який це право відновить.

Доводи касаційної скарги з посиланням на порушення судами приписів ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України слід відхилити, оскільки скаржником не враховано, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права повинен не просто визначатись вказаними правовими нормами, а і відповідати такому критерію як ефективність, тобто здатність обраного способу захисту забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримати нею відповідного відшкодування.

Щодо посилань скаржника на те, що спірне рішення Київської міської ради не може вважатись таким, що вичерпало свою дію, оскільки станом на день звернення прокурора із даним позовом договір оренди земельної ділянки на підставі цього рішення не укладався слід зазначити, що за приписами ст.ст. 43, 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки обставини щодо укладення між Київською міською радою та ПрАТ "Проінвестгруп-1" договору оренди спірної земельної ділянки були встановлені судом першої інстанції до прийняття рішення у справі, вони підлягали оцінці в сукупності із іншими обставинами справи. Переоцінка доказів, відповідно до ст. 111-7 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Таким чином, доводи касаційної скарги стосовно порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права скаржником не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду.

За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення касаційної скарги Заступника прокурора міста Києва та скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 року у справі господарського суду міста Києва № 910/4529/15-г.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 року у справі господарського суду міста Києва № 910/4529/15-г залишити без змін.