Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого: Кузьменка М.В.; суддів: Васищака І.М.; Студенця В.І., за участю представників сторін стягувача - Харченко С.В.; боржника - не з'явився; ВДВС - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2015 за скаргою Антимонопольного комітету Українина дії Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиціїу справі № 18/5026/1157/2012 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рітейл К" про стягнення 560 715, 08 грн

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.09.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 задоволено позов Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рітейл К" (далі - ТОВ "Торговий дім "Рітейл К"). Стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Рітейл К" 347 192, 00 грн штрафу та 213 523, 08 грн пені в доход державного бюджету України.

На примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 06.09.2012 судом 21.11.2012 було видано наказ.

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Черкаської області із скаргою на постанову Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 23.01.2015 ВП № 44266257 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області (суддя Васянович А.В.) від 19.03.2015 скаргу Антимонопольного комітету України від 12.02.2015 на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) від 30.04.2015 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 та ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.03.2015, Антимонопольний комітет України подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані ухвалу та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким скаргу Антимонопольного комітету України на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення прийняті з порушенням норм статей 11, 22, 23, 40, 47, 75 та 90 Закону України "Про виконавче провадження" та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

При цьому, Антимонопольний комітет України посилається на те, що заходи з виконання виконавчого документа не були вжиті в повному обсязі, а тому у Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції були відсутні правові підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві.

Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 11.06.2015 № 05-05/747 для вирішення питання про прийняття до провадження або повернення касаційної скарги Антимонопольного комітету України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2015 зі справи № 18/5026/1157/2012, сформовано колегію суддів у такому складі: суддя Студенець В.І. - головуючий, судді Дерепа В.І., Грек Б.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.06.2015 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.06.2015.

Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 23.06.2015 № 05-05/837 для розгляду касаційної скарги Антимонопольного комітету України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2015 зі справи № 18/5026/1157/2012, сформовано колегію суддів у такому складі: суддя Кузьменко М.В. - головуючий, судді Васищак І.М., Студенець В.І.

Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції подав відзив на касаційну скаргу Антимонопольного комітету України, в якій просив залишити її без задоволення. Також просив розглядати справу без участі його представника.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника стягувача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 05.08.2014 ВП№ 44266257 було відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 18/5026/1157/2012.

Державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції 23.01.2015 було прийнято постанову ВП № 44266257 про повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилось безрезультатним, а також неможливо встановити місцезнаходження боржника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погодившись з діями державного виконавця, Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Черкаської області зі скаргою на дії виконавчої служби, просив визнати неправомірними дії Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції із винесення постанови від 23.01.2015 ВП № 44266257 про повернення виконавчого документу стягувачу.

В обґрунтування скарги Антимонопольний комітет України посилається на те, що при примусовому виконанні рішення суду по даній справі державна виконавча служба не вжила всіх необхідних заходів з виконання виконавчого провадження, що передбачені ст. ст. 11, 40 та 75 Закону України "Про виконавче провадження", а саме:

- не вжито всіх заходів по розшуку рахунків та майна боржника;

- не викликано керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рітейл К" ОСОБА_5 для надання пояснень за фактами не виконання рішення суду;

- не прийнято постанову про привід керівника боржника через органи внутрішніх справ;

- не оголошено розшук керівника боржника;

- не накладено штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рітейл К";

- не внесено подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (z0489-12) , передбачено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Як встановлено господарськими судами виконавче провадження № ВП44266257 з примусового виконання рішення суду № 18/5026/157/2012 було приєднано до складу зведеного виконавчого провадження № ВП44650772.

Державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції з метою перевірки майнового стану ТОВ "Торговий дім "Рітейл К" було здійснено вихід за адресою м. Черкаси, вул. Маршала Красовського 8, яка є відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру, місцезнаходженням юридичної особи ТОВ "Торговий дім "Рітейл К" та встановлено, що боржник за вказаною адресою не знаходиться, бухгалтерія відстуня, майно, яке належить ТОВ "Торговий дім "Рітейл К" відсутнє, підприємницька діяльність не здійснюється. За зазначеною адресою знаходиться Спортивно - оздоровчий комплекс "Атлантіс", про що складено відповідний акт від 09.09.2014..

Державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції 11.09.2014 було прийнято постанову про арешт коштів боржника, копії якої направлено у відповідні установи банків, однак виставлені платіжні вимоги про стягнення коштів з рахунків боржника повернулись без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках та у зв'язку з тим, що арешти на рахунки накладені на підставі іншого виконавчого документу.

Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців від 22.09.2014 у відповідних Реєстрах відомості щодо права власності на нерухоме майно, заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та іпотек відсутні.

На депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби 23.09.2014 надійшли кошти в сумі 26 197, 16 грн, які відповідно до ст.ст. 44, 45 Закону України "Про виконавче провадження" розпорядженням № 44650772/28 розподілені на користь Пенсійного фонду та ОСОБА_6 як заробітна плата.

Державним виконавцем головним спеціалістом відділу ДВС 25.11.2014 надано розпорядження про стягнення коштів з розрахункових рахунків боржника, проте, платіжні доручення повернулись без виконання у зв'язку з відсутністю коштів.

Згідно з довідкою Управління технагляду Державної інспекції сільського господарства за боржником сільськогосподарська техніка не зареєстрована, відсутні також транспортні засоби, будь-яких плавзасобів на праві приватної власності не має, боржник як землекористувач не обліковується.

Окрім того, згідно з довідкою міграційної служби від 05.03.2015, керівник ТОВ "Торговий дім "Рітейл К" ОСОБА_5 не зареєстрований та не був зареєстрований за жодною з адрес у Черкаській області.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не було з'ясовано чи вчинялись державним виконавцем інші дії, передбачені п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (z0489-12) , зокрема чи направлялись запити до органів державної податкової служби, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики.

Тобто судами не було перевірено чи були у Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції достатні правові підстави для повернення стягувачеві виконавчого документа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", а саме чи повно були встановлені дані щодо майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення.

У п. 9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 (v0009600-12) зазначено, що оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Згідно із ст. 111-13 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111-10 ГПК України).

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ст. 1212, ч. 1 ст. 47 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2015 у справі № 18/5026/1157/2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.