922/4725/14 Про визнання недійсним договору поруки - 04.06.2015 Прийняття

Головуючого Кота О.В., суддів Кочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 у справі № 922/4725/14 господарського суду Харківської області за позовом публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до публічного акціонерного товариства "Банк Форум", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Укрістгаз", про визнання недійсним договору поруки за участю представників сторін:

від позивача: Цимбал Ю.С., дов. від 12.01.2015

від відповідача: Гуцул А.Д., дов. від 18.03.2015

від третьої особи: Матвєєнко Г.М., дов. від 03.06.2015

У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" звернулось до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про визнання недійсним договору поруки № 1-0323/13/11-Р від 01.10.2013, укладеного між сторонами у справі.

В обґрунтування вимог зазначав, що спірний договір суперечить нормам Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) , а саме: ст. 180 ГК України та ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки у договорі поруки не визначено строк дії договору, а додатковою угодою від 01.10.2013 до кредитного договору без згоди позивача, як поручителя, було збільшено обсяг його відповідальності

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2014 (суддя: Ольшанченко В.І.) в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" прийнято до апеляційного провадження та призначення справу до розгляду.

11.02.2015 до апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи для оцінки дійсності укладеного між відповідачем і ТОВ "Укрістгаз" кредитного договору № 2-0061-13/11-КL від 17.09.2013 та спірного договору поруки, яка потребує спеціальних знань у галузі фінансово-кредитних операцій.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 (колегія суддів у складі: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Ільїн О.В.) призначено у справі судову економічну експертизу фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса та зупинено провадження у даній справі до одержання висновку судового експерта.

При цьому, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи для перевірки здійсненого відповідачем та наданого до суду першої інстанції розрахунку заборгованості та процентів за кредитним договором № 2-0061-13/11-КL від 17.09.2013 умовам кредитного договору та вимогам Положення про кредитування ПАТ "Банк Форум", для надання оцінки дійсності кредитного договору і договору поруки, що потребує спеціальних знань у галузі фінансово-кредитних операцій, у зв'язку з чим зупинив провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Банк Форум" просить ухвалу Харківського апеляційного господарського суду скасувати, а справу направити до апеляційного господарського суду на розгляд, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизи.

Відповідно до ч.5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

При цьому, слід зауважити, що висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів і не має заздалегідь установленої сили.

Отже, призначаючи експертизу у справі, господарському суду необхідно виходити з того, що висновок експертизи має бути спроможним надати інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументом у процесі встановлення об'єктивної істини і не може бути замінений іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору поруки № 1-0323/13/11-Р від 01.10.2013, укладеного між ПАТ "Банк Форум" та ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" в забезпечення виконання зобов'язань позичальника - ТОВ "Укрістгаз" за кредитним договором № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013 перед ПАТ "Банк Форум". За твердженням позивача, спірний договір суперечить нормам Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) , а саме: ст. 180 ГК України та ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки у договорі поруки не визначено строку його дії та було збільшено обсяг відповідальності позивача, як поручителя, без його згоди.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України сторони повинні доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами.

Таким чином, у даному випадку суду необхідно перевірити чи суперечить спірний договір поруки нормам чинного законодавства України, зокрема ст. 180 ГК України та ч. 1 ст. 559 ЦК України, на порушення яких послався позивач у справі.

Однак, в клопотанні про призначення судової експертизи позивач послався на необхідність надання оцінки дійсності основного зобов'язання - кредитного договору № 2-0061/13/11-KL від 17.09.2013, укладеного між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Укрістгаз", який не був предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про збільшення позивачем позовних вимог, зміну предмету або підстави позову.

Однак, апеляційний господарський суд в порушення ч. 3 ст. 101 ГПК України оскаржуваною ухвалою призначив судову економічну експертизу фінансово-кредитних операцій з метою оцінки дійсності кредитного договору, який не є предметом розгляду у даній справі.

Крім того, судом апеляційної інстанції за клопотанням позивача ухвалою від 17.03.2015 на вирішення експерта поставлено наступні питання:

"Чи відповідає перелік документів, наданих публічному акціонерному товариству "Банк Форум" товариством з обмеженою відповідальністю "Укрістгаз" для отримання кредитних коштів за кредитним договором № 2-0061-13/11-KL від 17.09.2013 чинному Положенню про кредитування?";

"Чи відповідає наявний у матеріалах справи № 922/4725/14 розрахунок заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Укрістгаз" станом на 01.09.2014 перед публічним акціонерним товариством "Банк Форум" умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору № 2-0061-13/11- KL від 17.09.2013 та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?"

"Чи відповідає метод нарахування публічним акціонерним товариством "Банк Форум" процентів за кредитним договором від 17.09.2013 р. № 2-0061-13/11- KL вимогам Положення про кредитування ПАТ "Банк Форум?".

Однак, поставлені судом апеляційної інстанції на вирішення експерта питання не стосуються предмету спору у даній справі, не входять до предмету доказування у даній справи про визнання недійсним договору поруки, а дії позивача, направлені на проведення у справі судової експертизи, призводять до затягування судового процесу та є зловживанням своїми процесуальними правами і проявом неповаги до суду.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, призначення судової експертизи. Зупинення провадження у справі в даному випадку є факультативним.

При цьому, господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч. 1 ст. 79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України).

Виходячи зі змісту частини другої статті 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, а призначення судової експертизи у відповідності до ст. 41 ГПК України можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

Оскільки в даному випадку зупинення провадження у справі пов'язано з проведенням експертизи, метою якої є не роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, а встановлення нових обставин, які не входять до предмету доказування та виходять за межі позовних вимог і можуть бути з'ясовані, в разі необхідності, на підставі інших доказів, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд помилково виніс ухвалу від 17.03.2015, яка фактично спрямована на затягування судового процесу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ч.1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, з урахуванням повноважень і меж перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий господарський суд України приходить до висновку про необхідність скасування ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 про зупинення провадження у справі та повернення даної справи для подальшого розгляду Харківського апеляційним господарським судом.