Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В. розглянувши касаційну скаргу кредитора Кредитної спілки "Україна" ОСОБА_5 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 року у справі господарського суду № 21-32-2/44-10-2632 Одеської області за заявою громадянина України ОСОБА_7 до Кредитної спілки "Україна" про визнання банкрутом ліквідатор Назаренко Л.С. за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2010 року за заявою громадян України ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 порушено провадження у справі № 21-32-2/44-10-2632 про банкрутство Кредитної спілки "Україна" (далі - боржника) за загальною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) , до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (4212-17) ) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).

За результатами проведення підготовчого засідання, ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.2010 року ОСОБА_7 визнано кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 365 907 грн., провадження у справі в частині розгляду грошових вимог громадян України ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до боржника припинено у зв'язку з їх відкликанням, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. (том 2, а.с. 9 - 15).

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Одеської області від 19.11.2012 року затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів Кредитної спілки "Україна" на загальну суму 54 403 806, 79 грн., в тому числі з грошовими вимогами ОСОБА_5 на суму 35 218, 57 грн. з віднесенням їх до четвертої черги задоволення (том 180, а.с. 1-53).

Постановою господарського суду Одеської області від 18.09.2013 року (суддя Зеленов Г.М.) боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру; припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майном боржника; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бєлова О.Д., якого зобов'язано виконувати повноваження, передбачені статтею 41 Закону про банкрутство в редакції Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (4212-17) ; зобов'язано посадових осіб банкрута впродовж п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати йому бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута; зобов'язано ліквідатора надати суду персональний склад членів ліквідаційної комісії для затвердження; постановлено здійснити офіційну публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури у десятиденний строк з дня прийняття цієї постанови, докази чого надати суду; зобов'язано ліквідатора банкрута не рідше одного разу на місяць надавати до суду та комітету кредиторів письмову інформацію щодо проведення ліквідаційної процедури та після завершення всіх розрахунків із кредиторами подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс на затвердження, на вимогу господарського суду або органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури; постановлено строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважати таким, що настав, припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; скасовано арешт, накладений на майно підприємства-боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном; постановлено, що накладення нових арештів або обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається, а продаж майна банкрута здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута; затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Бєлова О.Д. за кожен місяць виконання повноважень, починаючи з 24.07.2012 року, в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; відмовлено голові правління Кредитної спілки "Україна" ОСОБА_10 у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі та відкладення її розгляду (том 202, а.с. 173 - 180).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, 27.09.2013 року через місцевий господарський суд конкурсний кредитор Кредитної спілки "Україна" ОСОБА_5 (далі - скаржниця) звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 2138/13), в якій просила скасувати постанову про визнання боржника банкрутом від 18.09.2013 року та припинити провадження у даній справі (том 202, а.с. 188 - 199).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2014 року, апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 18.09.2013 року у справі - без змін (том 203, а.с. 136 - 146, том 216, а.с. 88 - 91).

Однак, незважаючи на те, що постанову суду першої інстанції від 18.09.2013 року про визнання боржника банкрутом вже було переглянуто в апеляційному порядку, 23.02.2015 року через місцевий господарський суд скаржниця повторно подала до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 436/15) на постанову місцевого господарського суду від 18.09.2013 року у даній справі з клопотанням про поновлення строку для подання апеляційної скарги на зазначене судове рішення та прийняття її до провадження (том 224, а.с. 84-87).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Мирошниченко М.А., суддів: Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.) апеляційну скаргу кредитора Кредитної спілки "Україна" ОСОБА_5 на постанову господарського суду Одеської області від 18.09.2013 року про визнання боржника банкрутом з доданими до неї матеріалами повернено скаржниці з підстав її подання на рішення (постанову) місцевого господарського суду, яке вже було предметом перегляду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою конкурсного кредитора боржника ОСОБА_5 та залишено без змін судом апеляційної інстанції відповідно до постанови від 11.11.2013 року (том 224, а.с. 82-83).

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом ухвалою, скаржниця звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 31.03.2015 року (вх. № 6010/2015 від 14.05.2015 року), в якій просила скасувати ухвалу апеляційного суду від 19.03.2015 року, апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову про визнання боржника банкрутом від 18.09.2013 року повернути на розгляд по суті до суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушенням апеляційним судом положень статті 129 Конституції України, статей 41, 44, 99 - 102 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ). За твердженням скаржниці, висновки апеляційного суду про повернення повторно поданої конкурсним кредитором ОСОБА_5 апеляційної скарги на постанову про визнання боржника банкрутом у даній справі з підстав перегляду зазначеного судового рішення в апеляційному порядку за вперше поданою ОСОБА_5 апеляційною скаргою та залишення його без змін постановою суду апеляційної інстанції від 11.11.2013 року є помилковими, оскільки обґрунтування підстав для скасування постанови про визнання боржника банкрутом згідно зазначених апеляційних скарг не є однаковим.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.05.2015 року касаційну скаргу кредитора Кредитної спілки "Україна" ОСОБА_5 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 26.05.2015 року о 10 год. 35 хв., зобов'язано скаржницю до початку судового засідання надати суду касаційної інстанції докази направлення копії касаційної скарги з додатками всім членам комітету кредиторів Кредитної спілки "Україна": ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, Управлінню Пенсійного фонду України у Приморському районі міста Одеси, а також оригінал апеляційної скарги з додатками на постанову господарського суду Одеської області від 18.09.2013 року у даній справі.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання від 26.05.2015 року представників скаржника, боржника та інших учасників провадження у даній справі про банкрутство, розгляд касаційної скарги відкладено на 02.06.2015 року о 10 год. 35 хв., про що винесено ухвалу Вищого господарського суду України від 26.05.2015 року.

У судове засідання суду касаційної інстанції від 02.06.2015 року учасники провадження у справі про банкрутство не з'явилися.

З огляду на наявність в матеріалах справи копії витребуваної апеляційної скарги з додатками, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за можливе розглянути по суті касаційну скаргу кредитора Кредитної спілки "Україна" ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду від 19.03.2015 року у даній справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року (v0007600-11) роз'яснено про те, що якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК України, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, в лютому 2015 року конкурсний кредитор боржника ОСОБА_5 повторно звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову про визнання боржника банкрутом від 18.09.2013 року, яка була предметом апеляційного перегляду за вперше поданою ОСОБА_5 апеляційною скаргою та залишена без змін, про що судом апеляційної інстанції прийнято постанову від 11.11.2013 року (залишена без змін постановою суду касаційної інстанції від 22.01.2014 року) (том 203, а.с. 136 - 14, том 216, а.с. 88 - 91).

З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про неможливість розгляду по суті вдруге поданої конкурсним кредитором Кредитної спілки "Україна" ОСОБА_5 апеляційної скарги на постанову місцевого господарського суду від 18.09.2013 року про визнання боржника банкрутом, однак, помилково повернув її скаржниці, тоді як у прийнятті апеляційної скарги належало відмовити, оскільки чинним законодавством України не передбачено права суду апеляційної інстанції повторно переглядати судові рішення в порядку Розділу XII ГПК України (1798-12) за повторно поданими апеляційними скаргами учасників провадження у справі.

Доводи скаржниці за змістом касаційної скарги про те, що апеляційному суду належало прийняти до провадження та розглянути по суті повторно подану ОСОБА_5 апеляційну скаргу на постанову про визнання боржника банкрутом від 18.09.2013 року, так як її обґрунтовано наявністю інших підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, ніж були наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_5, за якою постанову про визнання боржника банкрутом від 18.09.2013 року було переглянуто в апеляційному порядку та залишено без змін, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції про неможливість повторного перегляду постанови місцевого господарського суду про відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури в апеляційному порядку, оскільки апеляційний суду переглядає рішення суду першої інстанції в цілому відповідно до статті 101 ГПК України.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно статей 111-5, 111-9 ГПК України, вважає, що ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 року у справі № 21-32-2/44-10-2632 слід змінити, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:

"Відмовити кредитору Кредитної спілки "Україна" ОСОБА_5 у прийнятті апеляційної скарги на постанову господарського суду Одеської області від 18.09.2013 року у справі № 21-32-2/44-10-2632".

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу кредитора Кредитної спілки "Україна" ОСОБА_5 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 року у справі № 21-32-2/44-10-2632 змінити, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:

"Відмовити кредитору Кредитної спілки "Україна" ОСОБА_5 у прийнятті апеляційної скарги на постанову господарського суду Одеської області від 18.09.2013 року у справі № 21-32-2/44-10-2632".