910/22040/13 Про призначення додаткової судової економічної експертизи та зупинення провадження справи - 26.05.2015 Прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 24 листопада 2014 року у справі № 910/22040/14 позов ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" задоволено частково та вирішено стягнути з ПАТ "КОМПАНІЯ РОСТОК" на користь позивача прострочену та строкову заборгованість за відсотками, пеню за порушення строків сплати тіла кредиту та відсотків, 3 % річних від простроченої суми кредиту та відсотків за укладеними між сторонами спору кредитними угодами від 22 листопада 2006 року № 20094, від 28 липня 2004 року № 20072 та додатковими угодами до них (далі - Кредитні угоди).

Не погодившись зі вказаним рішенням, ПАТ "КОМПАНІЯ РОСТОК" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 24 листопада 2014 року у справі № 910/22040/14 в частині задоволення вимог скасувати та прийняти нове, яким у цій частині в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29 грудня 2014 року у справі № 910/22040/14 прийнято апеляційну скаргу ПАТ "КОМПАНІЯ РОСТОК" до провадження та призначено її до розгляду.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, представник відповідача звернувся до господарського суду апеляційної інстанції з клопотанням від 27 лютого 2015 року № 135-06 про призначення додаткової судової експертизи у справі та подав заяву від 13 березня 2015 року № 172-10, якою уточнив зазначене клопотання. Відповідач обґрунтовує своє клопотання необхідністю усунути неповноту висновку судових експертів від 16 червня 2014 року № 935/936/14-45, складеного ними на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 24 грудня 2013 року у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16 березня 2015 року (судді Федорчук Р.В., Лобань О.І., Майданевич А.Г.) клопотання відповідача про призначення додаткової судової економічної експертизи задоволено, призначено у справі № 910/22040/13 додаткову судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судових експертів поставлено ряд запитань. Зупинено провадження у справі № 910/22040/13 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз додаткової судової економічної експертизи та надання суду апеляційної інстанції експертного висновку.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16 березня 2015 року в частині зупинення провадження у справі скасувати, матеріали справи передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду міста Києва 24 грудня 2013 року було призначено у даній справі судово-економічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Київського НДІ судових експертиз.

Так, на питання суду першої інстанції згідно відповідно до зазначеної ухвали від 24 грудня 2013 року щодо розміру заборгованості (відсотків згідно статті 625 Цивільного кодексу України) ПАТ "КОМПАНІЯ РОСТОК" перед ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" за кредитною угодою № 20094 від 22 листопада 2006 року та додатковими угодами до неї за період з 17 квітня 2010 року по 01 листопада 2013 року, а також за кредитною угодою № 20072 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28 липня 2004 року та додатковими угодами до неї за період з 21 жовтня 2009 року по 01 листопада 2013 року, судові експерти надали відповідь, з якої слід розуміти, що не можливо документально обґрунтувати (підтвердити або спростувати) визначені позивачем ПАТ Український інноваційний банк" розрахунки заборгованості станом на 01 листопада 2013 року за відсотками від суми простроченого кредиту та відсотками від суми прострочених відсотків за кредитом відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки умовами кредитних угод порядок нарахування 3% річних не визначений а в матеріалах справи відсутні та додатково на дослідження не надані документи щодо порядку нарахування відсотків.

Після ознайомлення з висновком експертів, представник позивача подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій не погодився з висновком експертів у зазначеній частині. В той же час представник позивача у зазначеній заяві збільшив (змінив) розмір позовних вимог наступним чином.

За кредитною угодою № 20094 з додатками :

щодо 3% від простроченої суми кредиту із 170843,01 доларів США (заявлених згідно позовної заяви) до 179131,89 доларів США, що в еквіваленті складає 2095080,19 грн. за курсом НБУ на 10 листопада 2014 року (11,695741 грн. за один долар США),

щодо 3% від простроченої суми відсотків за кредитом із 78888,87 доларів США до 80769,24 доларів США, що в еквіваленті складає 944656,11 грн. за курсом НБУ на 10 липня 2014 року (11,695741грн. за один долар США);

За кредитною угодою № 20072 з додатками :

щодо 3% від простроченої суми кредиту із 422630,51 доларів США (заявлених згідно позовної заяви) на 411911,64 доларів США, що в еквіваленті складає 4817611,86 грн. за курсом НБУ на 10 липня 2014 року (11,695741 грн. за один долар США),

щодо 3% від простроченої суми процентів за кредитом із 212884,47 доларів США на 209076 доларів США, що в еквіваленті складає 2445298,75 грн. за курсом НБУ на 10 липня 2014 року (11,695741 грн. за один долар США),

щодо 3% від простроченої суми кредиту із 84282,74 Євро на 81980,14 Євро, що в еквіваленті складає 1304280,75 грн. за курсом НБУ на 10 липня 2014 року (15,909716 грн. за один Євро),

щодо 3% від простроченої суми відсотків за кредитом із 33056,29 Євро на 32491,06 Євро, що в еквіваленті складає 516923,54 грн. за курсом НБУ на 10 липня 2014 року (15,909716 грн. за один Євро).

Таким чином, представник позивача змінив розмір заявлених позовних вимог щодо стягнення відсотків від сум простроченого кредиту і сум прострочених відсотків за кредитом за кредитними угодами № 20094 і № 20072, хоча періоди, за які заявлено до стягнення змінені розміри вимог залишились без змін. При цьому представником позивача не було надано відповідних розрахунків щодо змінених вимог на підтвердження їх правильності.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції на запитання колегії щодо підстав для зміни розміру заявлених до стягнення сум, представник позивача пояснив це зміною курсу долара США і Євро на момент зміни вимог.

Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що зазначені пояснення представника позивача не можуть бути взяті до уваги, оскільки суми до стягнення розраховано і заявлено у доларах США і Євро.

Щодо відсутності розрахунків на підтвердження правильності обрахування розмірів змінених вимог, представник позивача наполягав на їх правильності, при цьому пояснив, що зазначені розрахунки було здійснено відповідними фахівцями ПАТ "Український інноваційний банк" на підставі наявної у банку первинної документації щодо обліку операцій за спірними кредитними угодами.

Судом першої інстанції винесено рішення з врахуванням висновків проведеної у справі судово-економічної експертизи, а в частині, в якій судовою експертизою не було надано відповідей на поставлені судом запитання, вирішення яких згідно ухвали суду від 24 грудня 2013 року про призначення вказаної експертизи потребувало спеціальних знань, з врахуванням лише заяви про збільшення вимог позивача без належних розрахунків і доказів на підтвердження змінених вимог.

Таким чином, для об'єктивного та правильного вирішення спору необхідно перевірити правильність заявлених позивачем змінених вимог, однозначно і чітко встановити їх розмір шляхом дослідження документів бухгалтерського обліку та звітності, а також документів фінансово-кредитних операцій, що потребує спеціальних знань.

З огляду на значну суму, яка заявлена до стягнення та складність розрахунків, суд апеляційної інстанції зіткнувся з необхідністю встановлення фактів (обставин), вивчення даних щодо яких необхідно проведення спеціальних досліджень, що є підставою для призначення судової експертизи.

Відповідно до п.15.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 23 березня 2012року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (v0004600-12) , додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.

Згідно п.1.2.10 Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", яка затверджена Наказом МЮ України № 53/5 від 08.10.98 р. (z0705-98) , додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду відповідачем було подано заяву про долучення до матеріалів справи документів для проведення судової економічної експертизи (копії первинних документів у вигляді меморіальних ордерів, платіжних доручень).

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ПАТ "КОМПАНІЯ РОСТОК" та призначення додаткової судової економічної експертизи у справі з метою усунення неповноти висновку судових експертів від 16 червня 2014 року № 935/936/14-45 передбачених ст. 625 ЦК України, від суми простроченого кредиту та прострочених відсотків за кредитом за кредитними угодами від 22 листопада 2006 року № 20094 і від 28 липня 2004 року № 20072 із врахуванням додаткових угод до них.

Проведення економічної судової експертизи у даній справі доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

До отримання висновку судових експертів провадження у розгляді апеляційної скарги підлягає зупинено в порядку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в касаційній скарзі на ухвалу про зупинення провадження фактично зводяться до обґрунтування відсутності обставин необхідних для проведення експертизи. Господарським процесуальним кодексом (1798-12) не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

У відповідності до п. 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року (v0004600-12) , у разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).

За змістом ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі призначення судом судової експертизи - до отримання її результатів.

Тому Київський апеляційний господарський суд правомірно, у межах наданих йому повноважень постановив ухвалу про зупинення провадження у справі і підстав для її скасування з наведених у касаційному подані мотивів колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.