Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Панової І.Ю., суддів - Білошкап О.В., Погребняка В.Я., за участю представників сторін:

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Оборського Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Ірта" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 та ухвалу господарського суду Волинської області від 27.10.2011 в частині розгляду кредиторських вимог ПП "Ірта" у справі № 5004/715/11 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь", -

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.10.2011 р. (суддя Войціховський В.А.) затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь", визнано грошові вимоги кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь", с. Копачівка, Рожищенського району:

- Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в розмірі 22753597,30 грн., з яких: 22753597,30 грн. - перша черга;

- Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" в розмірі 652035,79 грн., з яких: 641109,90 грн. - перша черга, 10925,89 грн. - шоста черга;

- Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Луцька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" в розмірі 5493888,66 грн., з яких: 5192991,20 грн. - перша черга, 300897,46 грн. - шоста черга;

- Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії-Волинське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" в розмірі 378072,55 грн., з яких: 350681,14 грн. - перша черга, 27391,41 грн. - шоста черга;

- Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення ПАТ "Український інноваційний банк" в розмірі 991302,19 грн., з яких: 889265,71 грн. - перша черга, 102036,48 грн. - шоста черга.

Встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 (колегія суддів: Тимошенко О.М. - головуючий, Коломис В.В., Огороднік К.М.) апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ірта" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Волинської області від 27.10.2011 в частині розгляду кредиторських вимог ПП "Ірта" залишено без змін.

Приватне підприємство "Ірта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 та ухвалу господарського суду Волинської області від 27.10.2011 в частині розгляду кредиторських вимог ПП "Ірта" скасувати та направити справу в цій частині на новий розгляд до господарського суду Волинської області, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 11.04.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" за заявою боржника за загальною процедурою, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Дуплику Павла Георгійовича.

За результатами підготовчого засідання ухвалою господарського суду Волинської області від 10.05.2011 року зобов'язано ТОВ "Аміна-Волинь" у десятиденний термін подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство товариства.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Аміна-Волинь" було опубліковане в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" від 24.06.2011 року № 114 (5114).

Розпорядником майна Дупликою М.Г. сформовано та подано до господарського суду на затвердження реєстр вимог кредиторів (уточнений від 05.10.2011 р.), до якого було включено, зокрема, вимоги Приватного підприємства "Ірта", м. Луцьк на суму 629934,17 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав вимоги Приватного підприємства "Ірта" такими, що є погашеними, оскільки ПП "Ірта" у встановлені строки в порядку ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до господарського суду Волинської області із відповідною заявою про визнання грошових вимог до боржника не звернулось.

Частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

При цьому, обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог покладений на господарський суд.

Отже, незважаючи на визнання або не визнання боржником і розпорядником майна грошових вимог кредиторів, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Статтею 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2011 року в газеті "Голос України" № 114(5114) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Аміна - Волинь", (ЄДРПОУ 34214679).

Строк подання заяв з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Аміна - Волинь" встановлений до 25.07.2011 року.

За результатом розгляду поданих заяв з кредиторськими вимогами до боржника у попередньому засіданні судом першої інстанції було визнано та включено до реєстру вимоги кредиторів - банківських установ, які звернулись у встановлених законом порядку та строки до господарського суду із відповідними заявами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, вимоги кредитора ПП "Ірта" на суму 629934,17 грн виникли до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Аміна - Волинь", а отже відносяться до конкурсних вимог кредиторів.

Однак, ПП "Ірта" у встановленому ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку до господарського суду Волинської області із заявою про визнання грошових вимог до боржника не звернулось.

Арбітражним керуючим Дупликою П.Г. на адресу господарського суду Волинської області було надіслано лист від 7 жовтня 2011 року, до якого було додано копії заяв про визнання грошових вимог до боржника наступних кредиторів: ФОП Кушнір Н.М., ТОВ "Еверест - Ст", ПП "Ірта".

Зазначений лист арбітражного керуючого було отримано господарським судом Волинської області 10.10.2011 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Посилання ПП "Ірта" на подання до господарського суду Волинської області письмової заяви з грошовими вимогами до боржника правомірно не прийнято судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки не підтверджуються належними доказами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, письмова заява ПП "Ірта" була подана до господарського суду у жовтні 2011 року розпорядником майна арбітражним керуючим Дупликою П.Г.

Крім цього, посилання заявника на порушення судом норм процесуального права щодо розгляду вимог ПП "Ірта" за відсутності належного повідомлення останнього про дату і час судового слухання не заслуговують на увагу, оскільки ПП "Ірта" не зверталось до місцевого господарського суду з відповідною заявою, а відтак у суду не було підстав для його виклику.

Таким чином, колегія судів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги Приватного підприємства "Ірта" є погашеними, оскільки ПП "Ірта" у встановленому ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку до господарського суду Волинської області із відповідною заявою про визнання грошових вимог до боржника не зверталось.

Отже, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 та ухвала господарського суду Волинської області від 27.10.2011 в частині розгляду кредиторських вимог ПП "Ірта" прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ірта" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 та ухвалу господарського суду Волинської області від 27.10.2011 в частині розгляду кредиторських вимог ПП "Ірта" у справі № 5004/715/11 залишити без змін.