ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/428/19
Провадження № 11-887заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 серпня 2019 року (суддя Дашутін І. В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі також - ВРП; Рада) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії і
ВСТАНОВИЛА:
1. У серпні 2019 року позивач звернувся до суду із позовними вимогами:
визнати протиправною бездіяльність ВРП, яка не зазначила мотивів і не навела обґрунтувань на користь свого рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою позивача від 07 грудня 2018 року № КО-6948/0/7-18;
визнати проявами протиправної бездіяльності ВРП невключення фактів неналежної поведінки судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_2 до предмета розгляду дисциплінарної скарги позивача від 07 грудня 2018 року № КО-6948/0/7-18 та нездійснення перевірки цих фактів;
зобов`язати Раду навести мотиви відхилення аргументів дисциплінарної скарги позивача від 07 грудня 2018 року № КО-6948/0/7-18 стосовно судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_2 .
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09 серпня 2019 року на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) відмовив у відкритті провадження.
Цей суд дійшов висновку, що заявлений предмет спору, в якому фактично оскаржується рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП, що за законом не оскаржується, а звідси - на перегляд якого не поширюється адміністративний судовий контроль, дає підстави вважати, що законних підстав для відкриття провадження у справі в частині оскарження цього рішення немає.
3. ОСОБА_1 не погодився із таким судовим рішенням. Вважає його незаконним і необґрунтованим, таким, що ухвалене за наслідками неповного з`ясування всіх обставин справи, що мають значення для справи, і з порушеннями вимог процесуального закону, що потягло неправильне вирішення питання. Просить скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне й ухвалити нове - про направлення справи до цього самого суду для продовження розгляду.
Звертає увагу, що предметом його позову була протиправна бездіяльність ВРП, яка полягала у неналежній перевірці фактів поведінки судді, невключення деяких з них до предмета розгляду дисциплінарної скарги, необґрунтованість рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження.
Вважає, що положення частини другої статті 45 ЗаконуУкраїни від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VІІІ (1798-19) ) не могли бути застосовані до спірних відносин, оскільки ними обмежується можливість оскарження рішення ВРП.
З посиланням на статтю 55 Конституції України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року стверджує про порушення права судового захисту охоронюваного законом інтересу та неналежний контроль за бездіяльністю Ради.
У відзиві на апеляційну скаргу ВРП вважає наведені доводи такими, що не ґрунтуються на законі. Просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
4. Велика Палата Верховного Суду заслухала суддю-доповідача, дослідила матеріали справи, зважила на письмові звернення до суду, що стосуються суті спору, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку про таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС УкраїниВерховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів передбачені статтею 266 КАСУкраїни.
Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності рішень ВРП, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат (пункт 4 частини першої статті 266 КАС України).
Частиною десятою статті 131 Конституції України встановлено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.
В Україні діє ВРП, яка розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора (пункт 3 частини першої статті 131 Конституції України). Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) (далі - Закон № 1402-VIII (1402-19) ) врегульовано порядок дисциплінарного провадження щодо судді. Відповідно до частини першої статті 107 цього Закону право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Згідно зі статтею 108 Закону № 1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом № 1798-VIIІ (1798-19) та з урахуванням вимог цього Закону.
За правилами статті 42 Закону № 1798-VІII дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону № 1402-VIII (1402-19) , або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження здійснюється в розумний строк. Строки здійснення дисциплінарного провадження визначаються цим Законом та регламентом ВРП.
Відповідно до частин першої, третьої статті 51 Закону № 1798-VІII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя.
Згідно з частиною другою статті 52 цього Закону право на оскарження до суду рішення Ради, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення ВРП ухвалене за його скаргою.
Отже, статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП стосовно розгляду скарг та здійснення дисциплінарного провадження щодо судді визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , законами №1402-VIII (1402-19) і 1798-VIІІ.
5. Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1, реалізуючи своє право, звернувся до ВРП зі скаргою на дії судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_2, який, з позиції позивача, вчинив дисциплінарний проступок.
11 лютого 2019 року Друга Дисциплінарна палата ВРП прийняла спірну ухвалу про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_2 . З цієї ухвали видно, що відмова у відкритті справи ухвалена за наслідками розгляду дисциплінарної скарги ОСОБА_1 від 07 грудня 2018 року на дії судді щодо розгляду господарської справи.
Відповідно до частини другої статті 45 Закону № 1798-VІII рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи ухвалюється Дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає.
6. Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначив про будь-які дії чи бездіяльність ВРП, які б зачіпали його права та інтереси чи породжували для нього право на судовий захист. Незгода позивача пов`язана лише з відмовою ВРП у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_2, який, на думку ОСОБА_1, безпідставно ухвалив рішення про розгляд справи № 922/3010/18 у закритому судовому засіданні, тобто щодо рішення дисциплінарного органу, яке не підлягає оскарженню ні до Ради, ні до суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відтак Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в оскаржуваній ухвалі від 09 серпня 2019 року дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявлений предмет спору, в якому фактично оскаржується рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП, що за законом не підлягає оскарженню, а тому на його перегляд не поширюється адміністративний судовий контроль, дає підстави вважати, що законних підстав для відкриття провадження у справі в частині оскарження цього рішення немає.
7. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
На підставі частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалуКасаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 серпня 2019 року - без змін.
Керуючись статтями 243, 266, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 серпня 2019 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко
Т. О. Анцупова В. В. Пророк
Ю. Л. Власов Л. І. Рогач
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
О. С. Золотніков О. М. Ситнік
В. С. Князєв В. Ю. Уркевич
Л. М. Лобойко