Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого, доповідача),

Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" на рішення господарського суду міста Києва від 19 вересня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2014 року у справі № 910/14360/14 за позовом приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" до товариства з обмеженою відповідальністю "Форма Партс", за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Драйв", відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Оранта", про стягнення страхового відшкодування, -

У липні 2014 року приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Форма Партс" про стягнення 34318,15 грн. страхового відшкодування, посилаючись на порушення відповідачем умов договору № АА/2484145 від 20 січня 2011 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19 вересня 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом спору у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування, з урахуванням франшизи, в порядку регресу, яке виплачено ним 29 грудня 2012 року.

Встановлено, що 12 грудня 2011 року в м. Києві на вул. Закревського, 16, за участю автомобіля "Тойота Камрі" (д.н.з. АА0150ІХ) та автомобіля "Вольво" (д.н.з. АА0955ІО) відбулась дорожньо-транспортна пригода.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 23 січня 2012 року № 3-129/2012 встановлено вину водія, що знаходився під час зазначеної дорожньо-транспортної пригоди за кермом автомобіля "Вольво", у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно звіту про визначення матеріальної шкоди від 30 грудня 2011 року та калькуляції до нього, розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася, власнику автомобіля "Тойота Камрі" (д.н.з. АА0150ІХ), становить 34828,15 грн., які, відповідно до платіжного доручення № 38571 від 29 грудня 2012 року, виплачено позивачем потерпілій стороні у встановленому законом порядку.

Розглядаючи заявлені вимоги по суті, господарський суд першої інстанції встановив, що відповідно до довідки ВДАІ про учасників ДТП потерпіла особа - Дричак Є.М. є власником автомобіля "Тойота Камрі" (д.н.з. АА0150ІХ), який застрахований в акціонерній компанії "Страхова компанія "PZU Україна", а автомобіль "Вольво" (д.н.з. АА0955ІО) належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Нью Драйв" і на момент ДТП за кермом даного автомобіля знаходився працівник зазначеного товариства Данченко В.О.

На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Вольво" (д.н.з. АА0955ІО), який за договором оренди від 4 січня 2011 року, укладеним товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Партс" з власником автомобіля, знаходився у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю "Форма Партс", був повернутий орендарем власнику достроково за актом приймання-передачі від 14 квітня 2011 року, підписаним сторонами, до моменту закінчення строку дії договору оренди, і даний договір станом на 14 квітня 2011 року припинив свою дію відповідно до додаткового договору до нього, укладеного сторонами.

Зважаючи на встановлені факти, положення ч. 2 ст. 1187, ст. 1191, Цивільного кодексу України (435-15) , ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу в даному випадку мають бути пред'явлені не до орендаря автомобіля "Вольво" - товариства з обмеженою відповідальністю "Форма Партс", оскільки даний автомобіль був достроково повернутий орендарем його власнику, а до страховика страхувальника - товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Драйв", а саме, до відкритого акціонерного товариства "НАСК "Оранта", оскільки на момент ДТП за кермом застрахованого автомобіля "Вольво" знаходився водій, який є працівником товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Драйв".

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд визнав позовні вимоги безпідставними, залишивши їх без задоволення.

З таким рішенням господарського суду м. Києва погодився й суд апеляційної інстанції, залишивши його без змін з тих самих мотивів.

Висновок попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Оскільки доводи касаційної скарги стосовно порушення попередніми судовими інстанціями норм ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 4-3, 43 Господарського процесуального кодексу України ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні скаржником зазначених положень чинного законодавства, такі твердження позивача не можуть бути підставою для зміни або скасування постановлених у справі оскаржуваних судових рішень, в зв'язку з чим, зважаючи на вищезазначені обставини, їх слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 19 вересня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2014 року у справі № 910/14360/14 - без змін.