160/8570/18 Про відмову у відстрочці сплати судового збору - 26.09.2019 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 160/8570/18 (головуючий суддя: Сафронова С.В., судді: Мельник В.В., Чепурнов Д.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 19 вересня 2018 року відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року зверненню із заявою;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 19 вересня 2018 року відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією;

- у задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з ненаданням доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду та несплатою судового збору у розмірі 1057,20 грн. Скаржнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

05 квітня 2019 року до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, надано платіжне доручення, яким підтверджується сплата судового збору у розмірі 1057,20 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у справі № 160/8570/18 повернута скаржнику, оскільки недоліки апеляційної скарги повністю усунуті не були, а саме: не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

12 червня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, направлена 10 червня 2019 року, у якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу незважаючи на наявність в справі доказів на підтвердження поважності строку звернення до суду (до заяви про поновлення строку додавався супровідний лист з вхідним штампом), при цьому не визнавав підстави пропущення строку на оскарження, вказані в заяві, неповажними.

Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

07 серпня 2019 року від позивача на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 18 березня 2019 року відповідачем в повному обсязі виконані не були, а саме не надані докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, а отже недоліки апеляційної скарги не були усунені в повному обсязі. Просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

Верховний Суд переглянув оскаржене судове рішення у межах доводів касаційної скарги з урахуванням вимог статті 341 КАС України, з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

13 березня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій серед іншого, просило скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволені позовних вимог. До апеляційної скарги було додано заяву про поновлення строку для подання апеляційної скарги, в обґрунтування якої зазначено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року отримано лише 27 лютого 2019 року, та на підтвердження надано копію супровідного листа з вхідним штампом "Вх.№ 3885/20 від 27 лютого 2019 року".

Рішення у справі №160/8570/18, яка розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні, було ухвалене 19 грудня 2018 року.

В матеріалах справи міститься розписка, яка підтверджує отримання відповідачем копії рішення від 19 грудня 2018 року лише 26 лютого 2019 року.

Водночас в матеріалах справи відсутні докази направлення копії рішення рекомендованим листом, що позбавляє відповідача можливості надати інші докази на підтвердження дати отримання оскаржуваного рішення.

Верховний Суд звертає увагу, що судом апеляційної інстанції не було надано оцінку супровідному листу до рішення із вхідним штампом, доданому відповідачем до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також розписці про отримання судового рішення, наявній в матеріалах справи, та залишаючи апеляційну скаргу без руху, зобов`язано надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

З огляду на те, що копія рішення суду першої інстанції була отримана відповідачем 26 лютого 2019 року та зареєстрована за вхідним номером 27 лютого 2019 року, що підтверджується наявними у справі доказами, апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції 15 березня 2019 року, тобто в межах 30-ти денного строку з дати отримання копії рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо повернення апеляційної скарги, у зв`язку з ненаданням відповідачем доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Частиною 1 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, КАС України (2747-15) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі №160/8570/18 скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.